Рішення № 85150630, 10.10.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2112/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Костини Павла Олександровича, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртунельбуд”, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород

про стягнення 224784,82 грн.

За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.

За участю представників:

позивач: Костина П.О. (пасп. МЕ НОМЕР_1 );

від позивача: ОСОБА_1 (орд. серії КС № 499254 від 19.08.2019 р.);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Костина Павло Олександрович (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртунельбуд” (відповідач) про стягнення 213325,00 грн. заборгованості, 7777,82 грн. інфляційних втрат та 3682,00 грн. 3% річних, всього 224784,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором № 31/08-18 від 31.08.2018 р. про надання автотранспортних послуг щодо здійснення оплати за надані позивачем автотранспортні послуги, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 213325,00 грн. заборгованості, 7777,82 грн. інфляційних втрат та 3682,00 грн. 3% річних, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 10.10.2019 р.

Позивач та представник позивача у підготовчих засіданнях 12.09.2019 р., 24.09.2019 р. та у судовому засіданні 10.10.2019 р. позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у підготовчі засідання 12.09.2019 р., 24.09.2019 р. та у судові засідання 10.10.2019 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103270090358 та № 0103270097468 та № 0103269541419.

Відповідно до ч. 2 cт. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву на позов суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2018 р. між Фізичною особою-підприємцем Костиною Павлом Олександровичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» (замовник) було укладено договір № 31/08-18 про надання автотранспортних послуг.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати автотранспортні послуги автомобілем FAW CA 3252, державний номер НОМЕР_2 , в свою чергу замовник бере на себе зобов`язання оплатити виконавцеві зазначені послуги згідно умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору вартість послуг при восьмигодинному робочому дні та п`ятиденному робочому тижні за одну зміну, автомобілем FAW CA 3252 за 1 год. складає: з пробігом автомобіля до 120 км – 625,00 грн.; з пробігом автомобіля до 160 км – 650,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник здійснює розрахунки за надані послуги на підставі та у відповідності з щомісячними актами здачі-приймання послуг та щоденними змінними рапортами про роботу автотранспорту. Оплата здійснюється замовником за виконану роботу не пізніше 20 банківських днів з дня підписання Акту здачі-приймання робіт, шляхом перерахування відповідної суми на рахунковий рахунок виконавця.

На виконання умов договору № 31/08-18 від 31.08.2018 р. позивачем за період з 03.09.2018 р. по 28.12.2018 р. було надано відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 213325,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт № 1 від 30.09.2018 р. на суму 90200,00 грн., № 2 від 31.10.2018 р. на суму 50625,00 грн., № 3 від 30.11.2018 р. на суму 42500,00 грн., № 4 від 31.12.2018 р. на суму 30000,00 грн.

Відповідач в порушення вимог п. 3.1 договору вартість наданих позивачем автотранспортних послуг у сумі 213325,00 грн. взагалі не оплатив.

Між сторонами було підписано акт звірки, з якого вбачається, що з 31.08.2017 р. по 31.12.2018 р. позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 802360,00 грн. (у тому числі і за актами виконаних робіт, заборгованість за якими позивач просить стягнути у даній справі), а відповідачем за період з 10.08.2017 р. по 06.06.2018 р. здійснено оплати на загальну суму 460000,00 грн. Загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на грудень 2018 р. становить 666160,00 грн.

Таким чином, відповідачем було здійснено оплати в рахунок погашення заборгованості за попередніми правовідносинами, які не є предметом розгляду у даній справі.

Оскільки відповідач не розрахувався за надані позивачем автотранспортні послуги, позивач просить стягнути з відповідача 213325,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статей 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані автотранспортні послуги становить 213325,00 грн. та станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 213325,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3682,00 грн. 3% річних та 7777,82 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3682,00 грн., нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 213325,00 грн. за період з 21.01.2019 р. по 19.08.2019 р.

Однак, наданий позивачем розрахунок 3 % річних є невірним.

Як вже було зазначено, п. 3.1 договору передбачено, що оплата здійснюється замовником за виконану роботу не пізніше 20 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт.

Тобто заборгованість за актом виконаних робіт № 1 від 30.09.2018 р. виникла 30.10.2018 р., за актом № 2 від 31.10.2018 р. – 29.11.2018 р., за актом № 3 від 30.11.2018 р. – 02.01.2019 р., а за актом № 4 від 31.12.2018 р. – 31.01.2019 р.

Отже, станом на 21.01.2019 р. у відповідача існувала заборгованість за актами виконаних робіт № 1, № 2 та № 3 у сумі 183325,00 грн., а в загальній сумі 213325,00 грн. заборгованість виникла 31.01.2019 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних, нарахованих за період з 21.01.2019 р. по 30.01.2019 р. на суму 183325,00 грн. та за період з 31.01.2019 р. по 19.08.2019 р. на суму 213325,00 грн. становить 3674,93 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 7777,82 грн., нараховані на заборгованість відповідача у сумі 213325,00 грн. за період з 21.01.2019 р. по 19.08.2019 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Проте, позивачем розраховано інфляційні втрати за періоди, в яких заборгованість існувала менше місяця.

Крім того, як було встановлено судом заборгованість відповідача у сумі 213325,00 грн. перед позивачем виникла 31.01.2019 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 213325,00 грн. за період з лютого 2019 року по липень 2019 року (включно) становить 4275,20 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Костини Павла Олександровича підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртунельбуд” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Комсомольська, буд. 5, код 30920263) на користь Фізичної особи-підприємця Костини Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_3 ) 213325,00 грн. (двісті тринадцять тисяч триста двадцять п`ять грн. 00 коп.) боргу, 3674,93 грн. (три тисячі шістсот сімдесят чотири грн. 93 коп.) 3% річних, 4275,20 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят п`ять грн. 20 коп.) інфляційних втрат та 3319,13 грн. (три тисячі триста дев`ятнадцять грн. 13 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.10.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева