Рішення № 85150552, 15.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 справа № 910/56/19

За позовом: Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» Луньо І.В.,

м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Групп Континент», м. Київ,

про: застосування наслідків недійсності правочину, а саме: скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №16875894 від 30.10.2014р. та всі пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснені після 30.10.2014р.; скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності номер запису 7527949 від 30.10.2014р. та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснені після 30.10.2014р.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: Бойченко О.В. – представник (довіреність від 12.10.2019р.),

Від відповідача: Юнко М.В. – адвокат.

07.02.2019р. на адресу господарського суду Львівської області надійшла ухвала господарського суду м. Києва від 10.01.2019р. у справі №910/56/19 про надіслання за підсудністю матеріалів позовної заяви з додатками Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» Луньо І.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Групп Континент» про застосування наслідків недійсності правочину, а саме: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №16875894 від 30.10.2014р. та всі пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснені після 30.10.2014р.; скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності номер запису 7527949 від 30.10.2014р. та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснені після 30.10.2014р.

За допомогою системи автоматизованого розподілу справу №910/56/19 передано для розгляду судді Козак І.Б. Ухвалою суду від 12.02.2019р. позов залишався без руху для усунення недоліків. Ухвалою суду від 15.02.2019р. зупинено провадження у справі №910/56/19 та надіслано матеріали справи №910/56/19 до господарського суду м. Києва для подальшого їх скерування до Північного апеляційного господарського суду для перегляду ухвали господарського суду м. Києва від 10.01.2019р. про надіслання матеріалів справи №910/56/19 за підсудністю в апеляційному порядку.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. поновлено провадження у справі, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 30.07.2019р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. У судовому засіданні 10.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.10.2019р., оголошувалася перерва до 15.10.2019р.

Позиція позивача.

У судове засідання 15.10.2019р. позивач з`явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. За результатами перевірки правочинів ПАТ «БГ БАНК», які були укладені за рік до запровадження тимчасової адміністрації (в період з 27.11.2013р. по 27.11.2014р.), було виявлено нікчемний правочин, а саме договір купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., укладений між Публічним акціонерним товариством “БГ БАНК” та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА ГРУП КОНТИНЕНТ”, згідно з яким Продавець передав у власність (продав), покупець прийняв у власність (купив) 99/100 частини будівлі адміністративного корпусу, позначеного на плані під літерою “А-5”, загальною площею 3 562,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця А.Сахарова АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №8563. Зазначений вище договір позивач вважає нікчемним на підставі п.1, 3, 7 ч.3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, а саме:

· Банк відмовився від власних майнових вимог;

· Банк здійснив відчуження чи передав у користування або прибав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком);

· Банк уклав правочини (у т.ч. договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Оскільки спірний договір є нікчемним відповідно до закону, то, на думку позивача, він не породжує жодних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Відтак, право власності на 99/100 спірного нерухомого майна (частини будівлі адміністративного корпусу, позначеного на плані під літерою “А-5”, загальною площею 3 562,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) не переходило до ТзОВ «АЛЬФА ГРУП КОНТИНЕНТ» і належить ПАТ «БГ БАНК». На підставі ст.16 ЦК України просить відновити своє правове становище як власника нежитлової будівлі та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №16875894 від 30.10.2014р. та всі пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснені після 30.10.2014р.; скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності номер запису 7527949 від 30.10.2014р. та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснені після 30.10.2014р.

Позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 15.10.2019р. з`явився, проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позов (вх.№30727/19 від 29.07.2019р.):

1. Зазначив про неправильне застосування позивачем норм матеріального права. Так, посилання банку на п.1, 3, 7 ч.3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” спростовується матеріалами справи та рішенням суду від 06.04.2016р. у справі №910/7599/15-г. Зокрема, ПАТ «БГ БАНК» не відмовився від власних майнових прав на спірне приміщення, а здійснив їх платну передачу за договором купівлі-продажу іншій юридичній особі. Рішенням господарського суду Львівської області від 06.04.2016р. у справі №910/7599/15-г встановлено, що відповідно до висновку судової експертизи №2328 від 30.12.2015р. ринкова вартість будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані літерою “А-5”, загальною площею 3562,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 . АДРЕСА_6 руд. АДРЕСА_2 , станом на момент укладення договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., зареєстрованого в реєстрі за № 8563, могла становити 10 533 425,0 грн. (десять мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі чотириста двадцять п`ять грн.) з ПДВ. Отже, враховуючи ринкову ціну такого приміщення на дату продажу (10 533 425,0 грн.) та ціну продажу за договором купівлі-продажу від 30.10.2014р. (10’ 454’ 400,00 грн.), то звертає увагу, що ця ціна не є нижчою та не складає 20% різниці від вартості спірного майна, яке було продано позивачем. Також спростував аргумент позивача щодо списання коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_1 в рахунок виконання зобов`язання з оплати ціни договору від 30.10.2014р. Зазначив, що листом від 31.10.2014р. №15-3136 банк звертався до ОСОБА_1 , як поручителя, та ТзОВ «Альфа Груп Континент» з вимогою негайно виконати грошове зобов`язання боржника та перерахувати на транзитний рахунок банку 10’ 454’ 400,00 грн. Платіжним дорученням №2 від 31.10.2014р. ОСОБА_2 І ОСОБА_3 здійснено оплату 10’ 454’ 400,00 грн. із призначенням платежу «оплата частини приміщення згідно договору купівлі-продажу від 30.10.2014р., в т.ч. ПДВ». Тобто, банк не надав жодних пільг чи переваг перед іншими кредиторами, оскільки оплата вартості нежитлового приміщення здійснювалася поручителем для забезпечення належного виконання зобов`язання.

2. Подав заяву про застосування позовної давності (вх.№30728/19 від 29.07.2019р., а.с.187-188, т.1) при вирішенні даної справи, оскільки позов подано із пропущенням строку позовної давності навіть із врахуванням позову у справі №910/7599/15-г.

Підсумовуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Також відповідачем подавалося клопотання про закриття провадження у цій справі (вх.№30729/19 від 29.07.2019р.), у задоволенні якого відмовлено у судовому засіданні 23.08.2019р.

У відповіді на відзив (вх.№33591/19 від 13.08.2019р.) позивач повністю заперечив щодо аргументів відповідача, зазначивши таке:

§ Спірне майно (нежитлове приміщення) було отримано банком за вартістю 36’ 180’ 000,00 грн. з ПДВ, 01.10.2014р. балансова вартість цього майна становила 59’ 692’ 560,00 грн. з ПДВ, відчуження 99/100 майна відбулося за вартістю 10’ 454’ 400,00 грн. з ПДВ, що на 70,56% відрізняється від вартості отримання майна Банком; одночасно з цим, при укладенні договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2019р. Банк фактично відмовився від власних майнових вимог на суму 49’ 238’ 160,00 грн.

§ Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про зменшення частки власності Банку на об`єкт нерухомості було внесено до Реєстру приватним нотаріусом Верповською О.В. 30.10.2014р. о 22:58:28, а запис про припинення права власності Банку на спірний об`єкт - 30.10.2014р. о 23:15:15, тобто до моменту його оплати.

§ Щодо безоплатності правочину, то банк зазначає, що оплата коштів за договором купівлі-продажу від 30.10.2014р. здійснювалася за рахунок коштів вкладника ОСОБА_1 шляхом коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань без реального надходження коштів.

§ Передчасне перерахування Банком 30.10.2014р. коштів в сумі 20’ 780’ 600,00грн. з депозитного на поточний рахунок ОСОБА_1 з цільовим призначенням «дострокове повернення депозиту, угода №ДФ-063180, ОСОБА_1 » та перерахування Банком коштів в сумі 57’ 103,96 грн. з цільовим призначенням «виплата відсотків, угода №ДФ-063180, ОСОБА_1 » було здійснено в порушення прямої заборони НБУ щодо здійснення таких операцій перед іншими кредиторами банку, прямо не встановленої для такого кредитора законодавством та внутрішніми документами банку, а також в порушення умов п.8.4 договору банківського вкладу ДФ-063180. Крім того, ОСОБА_1 на час здійснення нікчемних правочинів був та є кінцевим бенефіціаром ТзОВ «Альфа Груп Континент»

§ Заперечив щодо заяви про застосування строку позовної давності при вирішенні даного спору з таких міркувань. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» призначено Луньо І.В. 31.05.2017р. Тобто, в даному випадку ОСОБА_4 не міг раніше дізнатися про наведені вище обставини справи, ніж 31.05.2017р. Тому, в даному випадку необхідно застосовувати ст.261 ЦК України, відповідно до якої строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Щодо аргументу відповідача про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» призначено Новіковою М.М. вже повідомлялося про нікчемність цього правочину, то звернув увагу суду на те, що попередня перевірка на наявність ознак нікчемності не досліджувала всіх тих ознак недійсності, наявність яких є підставою для подання позову по справі №910/56/19. Підсумовуючи свої аргументи, наполягає на тому, що строк позовної давності на звернення з позовом не минув.

У додаткових поясненнях (вх.№41541/19 від 08.10.2019р) відповідач підтримав свою позицію, наведену у відзиві на позов та заперечив проти позову повністю.

Обставини справи.

30.10.2014р. між ПАТ “БГ Банк” (продавець) та ТзОВ “Альфа груп Континент” (покупець) укладено договір купівлі продажу , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №8563.

Згідно із п.1.1 договору продавець в порядку та на умовах визначених цим договором передає у власність, а покупець приймає у власність 99/100 частин будівлі адміністративного корпусу , зазначеного на плані під літерою “А-5” загальною площею 3562,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до п.1.2 договору майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 15.07.11р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петрушко Р.С. та зареєстрованого в реєстрі за №3613, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.09.13р., індексний номер 9953208.

За умовами п.1.3 договору майно передано продавцем в іпотеку ОСОБА_1 за договором іпотеки від 08.07.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. та зареєстрованим в реєстрі за №1334.

Згідно із п.п.2.2,2.3,2.4 договору відповідно до висновку від 27.10.2014р. суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість нерухомого майна, складеного ТОВ “Укрекспертиза”, станом на 24.10.2014р. ринкова вартість майна складає 8’ 800’ 000,00 грн. Сторони домовились, що продаж майна буде здійснено за 8’ 712’ 000,00 грн. крім того ПДВ 1’ 742’ 400грн, разом з ПДВ 10’ 454’ 400грн. Покупець зобов`язаний оплатити зазначену в п.2.3 цього договору вартість майна не пізніше 14-00 год. 31.10.2014р. Покупець має право розрахуватись за майно достроково.

На підставі акта прийому-передачі від 31.10.2014р. ПАТ “БГ Банк” (продавець) передано та ТзОВ “Альфа груп Континент” прийнято 99/100 частини будівлі адміністративного корпусу, позначеного на плані під літерою “А-5” загальною площею 3562,2кв.м., яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_6 .

Згідно із інформацією, зазначеною у Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 30.10.2014р. на 99/100 частини будівлі адміністративного корпусу, на плані під літерою “А-5” загальною площею 3562,2кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . АДРЕСА_6 43, зареєстровано приватну спільну часткову власність за ТзОВ “Альфа груп Континент”.

30.10.2014р. між ПАТ “БГ Банк” (кредитор або продавець), ОСОБА_1 (поручитель) та ТзОВ “Альфа Груп Континент” (боржник або покупець) укладено договір поруки, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов`язується солідарно з боржником відповідати в повному обсязі перед кредитором за виконання зобов`язань боржника за договором купівлі-продажу частини приміщення, посвідченого 30.10.14р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрованого за № 8563, укладеного між кредитором та боржником, щодо вчасної сплати у повному обсязі грошової суми у розмірі 10454400грн. з урахуванням ПДВ в якості оплати за придбання 99/100 частини будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані під літ. “А-5” загальною площею 3562,2 кв. м., яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_6 , іншої заборгованості, що може виникнути у кредитора в зв`язку з укладенням та виконанням договору купівлі - продажу.

За умовами п.2.1 даного договору поруки в порядку та на умовах, передбачених цим договором, порукою забезпечуються вимоги кредитора, що випливають з договору купівлі-продажу, зокрема зобов`язання боржника у строк до 03.11.14р. сплатити на транзитний рахунок кредитора №373948002 в ПАТ “БГ Банк” загальну суму у розмірі 10’ 544’ 400,00грн. з урахуванням ПДВ.

Листом від 31.10.14р. №15-3136 ПАТ “БГ Банк” скерованим ОСОБА_1 та ТзОВ "Альфа груп континент" повідомив, враховуючи те що оплату придбаного нерухомого майна у строк, встановлений п.2.4 договору купівлі-продажу, не було здійснено, негайно виконати грошове зобов`язання боржника та перерахувати на транзитний рахунок банку № НОМЕР_1 в ПАТ “БГ Банк” 10’ 454’ 400,00 грн.

Платіжним дорученням №2 від 31.10.2014р. ОСОБА_1 здійснено оплату 10’ 454’ 400,00 грн ПАТ “БГ Банк” із призначенням платежу оплата частини приміщення згідно договору купівлі – продажу від 30.10.2014р. в т. м. ч. ПДВ 1742400,00грн.

27 листопада 2014 року на підставі постанови Правління Національного банку від 27.11.2014р. № 745 “Про віднесення ПАТ “БГ БАНК” до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 № 131 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “БГ БАНК”, згідно з яким з 28.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантуваннявкладів фізичних осіб. 27 лютого 2015 року відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 № 134 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “БГ БАНК”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення № 43 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “БГ БАНК” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ “БГ БАНК” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “БГ БАНК” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Новікову Марію Миколаївну строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №146 від 11.02.2016р. продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ Банк" на два роки до 26.02.2018р. включно, а також продовжено всі повноваження ліквідатора ПАТ”БГ Банк”, визначені законом, зокрема ст..ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, ОСОБА_5 на два роки до 26.02.2018р.

05.01.15р. видано свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності ТзОВ “Ріал Рентал” на 99/100 частки адміністративного корпусу зазначеного на плані під літерою “А-5”, загальною площею 3562,2 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_6 , та проведено реєстрацію даного майна згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32023358. 31.01.15р. видано свідоцтво № НОМЕР_3 про право власності ТзОВ “Ріал Рентал” на 1/100 частки адміністративного корпусу зазначеного на плані під літерою “А-5”, загальною площею 3562,2кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , та проведено реєстрацію даного майна згідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію права власності №32958276.

21.01.2015р. листами №01/01-137, №01/-1-136 ПАТ “БГ Банк” за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ “БГ Банк” надіслано повідомлення ТзОВ “Альфа Груп Континент” та ОСОБА_1 якими проінформовано адресатів, що договори купівлі-продажу приміщення від 30.10.14р. між ПАТ "БГ Банк" та ТзОВ "Альфа Груп Континет" та між ПАТ "БГ Банк" і ОСОБА_1 , посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу О.В. Верповською і зареєстровані в реєстрі за № 8563 та №8562 є нікчемними та із метою застосування нікчемності даних договорів та на виконання ч.5 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” виставлено вимогу до 31.01.15р. повернути ПАТ “БГ Банк” 99/100 та 1/100 частин будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані під літерою “А-5” , загальною площею 3562,2кв.м., яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_6 отримані за вказаними нікчемними договорами. В підтвердження скерування повідомлення ТОВ “Альфа Груп Континент” долучено поштове повідомлення 0103314921686 від 22.01.15р. Доказів скерування повідомлення ОСОБА_1 суду не представлено.

До матеріалів справи долучено звіти про незалежну оцінку ринкової вартості адміністративного корпусу площею 3562,20кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_6 , зокрема, виконаний на замовлення ПАТ “Банк Перший”,ТзОВ “Ресурс-Центр Плюс” від 03.02.14р, згідно якого ринкова вартість об`єкта складає без ПДВ 49935210грн., звіт виконаний на замовлення ПАТ “Банк Перший”, ТзОВ “ТР Інвест - компані” від 08.05.14р., згідно з яким ринкова вартість об`єкта складає без ПДВ 49 743 800грн.; звіт виконаний на замовлення ПАТ “Банк Перший”, ТзОВ “ТР Інвест - компані” від 08.08.14р, згідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки на дату 05.08.14р. складає без ПДВ 49793010грн.., звіт виконаний на замовлення ПАТ”БГ Банк” згідно договору №24/10-БП від 24.10.14р. виконаний ТзОВ “Укрекспертиза”, згідно з яким ринкова вартість об`єкта оцінки на дату 24.10.14р. складає без ПДВ 8'800'000 грн. До даного звіту додано рецензію №3 від 16.01.15р. Міжнародної консалтингової компанії-оцінка без посилання на документи на підтвердження кваліфікації даної юридичної особи та підписаний членом експертної Ради УТО головою представництва Експертної Ради УТО в м.Києві Ю. Суліменко (Сертифікат №21 виданий ФДМУ ТА УТО 11.04.95р.), згідно якої звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаним.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.04.2016р. у справі №910/7599/15-г відмовлено у задоволенні позову ПАТ «БГ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА ГРУП КОНТИНЕНТ”, до Товариства з обмеженою відповідальністю “РІАЛ РЕНТАЛ”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ РЕНТАЛ» на користь Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» об`єкта нерухомого майна - будівлю адміністративного корпусу за адресою АДРЕСА_6 , загальною площею 3 562,2 кв. м. та про визнання права власності Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» на об`єкт нерухомого майна – будівлю адміністративного корпусу за адресою АДРЕСА_3 вулиця АДРЕСА_6 , загальною площею 3 562,2 кв. м. Підставами даного позову, як зазначає позивач, зокрема є співставлення ціни, за яку відчужено нерухоме майно, в розмірі 10450400грн. 00коп. із звичайною ціною нерухомого майна, що становила на той час 49743800грн. 00коп., що дає позивачу підставу для висновку про те, що договори є нікчемними на підставі п.3 ч.3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, оскільки позивач відчужив нерухоме майно на користь відповідача-1 та ОСОБА_1 за ціною, що була значно нижчою від звичайної ціни, а відтак покладено в основу предмета доказування визначення фактичної вартості спірного нерухомого майна. З метою з`ясування ринкової вартості майна на момент укладення спірного договору з ініціативи відповідача-1, ухвалою суду від 09.06.15р. призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі №910/7599/15-г. Відповідно до висновку судової експертизи №2328 від 30.12.2015р. ринкова вартість будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані літерою «А-5», загальною площею 3562,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_6 руд. АДРЕСА_2 , станом на момент укладення договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., зареєстрованого в реєстрі за № 8563, могла становити 10 533 425,0 грн. (десять мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі чотириста двадцять п`ять грн.) з ПДВ.

Як встановлено судом у рішенні від 06.04.2016р., враховуючи співвідношення розміру ринкової вартості будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані літерою “А-5”, загальною площею 3562,2кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , станом на момент укладення договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., зареєстрованого в реєстрі за №8563, визначеного у висновку судової експертизи №2328 від 30.12.2015р., в сумі 10 533 425,0 грн. з ПДВ, та ціни за якою відчужено спірне майно на підставі договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., зареєстрованого в реєстрі за №8563 , яка складає 10'54'400,00грн., що не є ціною нижчою та не складає 20 % різниці від вартості спірного майна, яке було продано ПАТ «БГ БАНК». Встановлені обставини спростовують доводи позивача щодо того, що вартість відчужуваного за договором купівлі-продажу нерухомого майна є заниженою та водночас істотно відрізняється від вартості визначеної сторонами в спірному договорі. Відтак, позовні вимоги позивача, які ґрунтуються, зокрема на положеннях ст. 38 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставними. Як вбачається із матеріалів справи, майно вибуло з володіння власника (банку) за його волею та передано за договором купівлі-продажу іншій особі, яка його відчужила, що підтверджується укладеними договорами купівлі - продажу. Доказів у підтвердження протилежного суду не представлено. З огляду на вищевикладене та враховуючи положення ст. 388 ЦК України, на яку посилається позивач, враховуючи те, що спірне майно вибуло з володіння власника з його волі, відтак за даних умов також відсутні будь-які правові підстави для витребування спірного майна». Також відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності Банку на спірне майно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2214від 31.05.2017р. змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ БАНК» з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №305 від 01.02.2018р. продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ Банк" на один рік до 26.02.2019р. включно, а також продовжено всі повноваження ліквідатора ПАТ «БГ Банк», визначені законом.

Листом №0411086 від 16.11.2018р. Банк звертався до ТОВ «Альфа Груп Континент» з повідомленням про нікчемність правочину в порядку ст.37, 37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Оцінка суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 зазначено, що за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Щодо обраного позивачем способу захисту цивільних прав - про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, господарський суд виходить з наступного.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Частиною другою статті 5 ГПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

В межах розгляду даної справи про застосування наслідків нікчемного правочину підлягають юридичній оцінці доводи позивача щодо нікчемності укладеного між сторонами договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., які ґрунтуються на приписах п. 1, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до статті 3 цього Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

За статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частин третьої статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, в її постановах від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16 (провадження № 12-15гс18), від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16 (провадження № 11-163апп18) та від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15 (провадження № 11-1080апп18), від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16(провадження № 11-775ас18) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Спірний договір купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р. позивач вважає нікчемним на підставі п.1, 3, 7 ч.3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” з таких підстав:

· Банк відмовився від власних майнових вимог;

· Банк здійснив відчуження чи передав у користування або прибав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком);

· Банк уклав правочини (у т.ч. договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Оскільки спірний договір є нікчемним відповідно до закону, то, на думку позивача, він не породжує жодних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Відтак, право власності на 99/100 спірного нерухомого майна (частини будівлі адміністративного корпусу, позначеного на плані під літерою “А-5”, загальною площею 3 562,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . АДРЕСА_2 ) не переходило до ТзОВ «АЛЬФА ГРУП КОНТИНЕНТ» і належить ПАТ «БГ БАНК».

Аналізуючи аргументи позивача, суд бере також до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, та зазначає таке.

Пункт 1 ч.3 ст. ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”: Банк відмовився від власних майнових вимог.

Щодо безоплатності правочину, то позивач зазначає про те, що оплата коштів за договором купівлі-продажу від 30.10.2014р. здійснювалася за рахунок коштів вкладника ОСОБА_1 , а не ТзОВ «АЛЬФА ГРУП КОНТИНЕНТ», шляхом коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань без реального надходження коштів. Однак, матеріалами справи спростовується цей аргумент позивача, а саме:

· 30.10.2014р. між ПАТ “БГ Банк” (кредитор або продавець), ОСОБА_1 (поручитель) та ТзОВ “Альфа Груп Континент” (боржник або покупець) укладено договір поруки, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов`язується солідарно з боржником відповідати в повному обсязі перед кредитором за виконання зобов`язань боржника за договором купівлі-продажу частини приміщення, посвідченого 30.10.14р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрованого за № 8563 укладеного між кредитором та боржником, щодо вчасної сплати у повному обсязі грошової суми у розмірі 10454400грн. з урахуванням ПДВ в якості оплати за придбання 99/100 частини будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані під літ. “А-5” загальною площею 3562,2 кв. м., яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_6 , іншої заборгованості, що може виникнути у кредитора в зв`язку з укладенням та виконанням договору купівлі - продажу.

· ПАТ “БГ Банк” листом від 31.10.14р. №15-3136, скерованим ОСОБА_1 та ТзОВ "Альфа груп континент" повідомив, враховуючи те що оплату придбаного нерухомого майна у строк встановлений п.2.4 договору купівлі-продажу не було здійснено, негайно виконати грошове зобов`язання боржника та перерахувати на транзитний рахунок банку № НОМЕР_1 в ПАТ “БГ Банк” 10’ 454’ 400,00 грн.

· Платіжним дорученням №2 від 31.10.2014р. ОСОБА_1 здійснено оплату 10’ 454’ 400,00грн ПАТ “БГ Банк” із призначенням платежу "оплата частини приміщення згідно договору купівлі – продажу від 30.10.2014р. в т. м. ч. ПДВ 1742400,00грн.".

Тобто, умовами договору поруки від 30.10.2014р., стороною якого є Банк, було погоджено солідарне виконання ОСОБА_1 та ТзОВ “Альфа Груп Континент” обов`язку щодо оплати грошової суми у розмірі 10454400грн. з урахуванням ПДВ в якості оплати за придбання 99/100 частини спірного приміщення, і належного виконання поручителем ОСОБА_1 свого обов`язку щодо сплати вартості приміщення, що не заперечується позивачем. Щодо твердження про те, що зарахування коштів відбулося з депозитного на поточний рахунок ОСОБА_1 з цільовим призначенням «дострокове повернення депозиту, угода №ДФ-063180, ОСОБА_1 » та перерахування Банком коштів в сумі 57’ 103,96 грн. з цільовим призначенням «виплата відсотків, угода №ДФ-063180, ОСОБА_1 » було здійснено в порушення прямої заборони НБУ щодо здійснення таких операцій перед іншими кредиторами банку, прямо не встановленої для такого кредитора законодавством та внутрішніми документами банку, а також в порушення умов п.8.4 договору банківського вкладу ДФ-063180, судом не береться до уваги, оскільки стосується договору банківського вкладу ДФ-063180, який не є об`єктом дослідження у даній справі.

Пункт 3 ч.3 ст. ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”: Банк здійснив відчуження чи передав у користування або прибав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком);

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.04.2016р. у справі №910/7599/15-г відмовлено у задоволенні позову ПАТ «БГ Банк» до ТзОВ “АЛЬФА ГРУП КОНТИНЕНТ”, до ТзОВ “РІАЛ РЕНТАЛ”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ РЕНТАЛ» на користь Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» об`єкта нерухомого майна - будівлю адміністративного корпусу за адресою АДРЕСА_6 , загальною площею 3 562,2 кв. м. та про визнання права власності Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» на об`єкт нерухомого майна – будівлю адміністративного корпусу за адресою АДРЕСА_6 , загальною площею 3 562,2 кв. м. При цьому, підставами даного позову, як зазначає позивач, зокрема є співставлення ціни, за яку відчужено нерухоме майно, в розмірі 10450400грн. 00коп. із звичайною ціною нерухомого майна, що становила на той час 49743800грн. 00коп., що дає позивачу підставу для висновку про те, що договори є нікчемними на підставі п.3 ч.3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, оскільки позивач відчужив нерухоме майно на користь відповідача-1 та ОСОБА_1 за ціною, що була значно нижчою від звичайної ціни, а відтак покладено в основу предмета доказування визначення фактичної вартості спірного нерухомого майна. з метою з"ясування ринкової вартості майна на момент укладення спірного договору з ініціативи відповідача-1, ухвалою суду від 09.06.15р. призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі №910/7599/15-г. Відповідно до висновку судової експертизи №2328 від 30.12.2015р. ринкова вартість будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані літерою «А-5», загальною площею 3562,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_6 руд. АДРЕСА_2 , станом на момент укладення договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., зареєстрованого в реєстрі за № 8563, могла становити 10 533 425,0 грн. (десять мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі чотириста двадцять п`ять грн.) з ПДВ.

Як встановлено судом у справі №910/7599/115-г, враховуючи співвідношення розміру ринкової вартості будівлі адміністративного корпусу, зазначеного на плані літерою “А-5”, загальною площею 3562,2кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , станом на момент укладення договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., зареєстрованого в реєстрі за №8563, визначеного у висновку судової експертизи №2328 від 30.12.2015р., в сумі 10 533 425,0 грн. з ПДВ, та ціни за якою відчужено спірне майно на підставі договору купівлі-продажу частини приміщення від 30.10.2014р., зареєстрованого в реєстрі за №8563 , яка складає 10 454 400, 00грн., що не є ціною нижчою та не складає 20 % різниці від вартості спірного майна, яке було продано ПАТ «БГ БАНК». Встановлені обставини спростовують доводи позивача щодо того, що вартість відчужуваного за договором купівлі-продажу нерухомого майна є заниженою та водночас істотно відрізняється від вартості визначеної сторонами в спірному договорі. Відтак, позовні вимоги позивача, які ґрунтуються, зокрема на положеннях ст. 38 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставними. Так, судом встановлено, що майно вибуло з володіння власника (банку) за його волею та передано за договором купівлі-продажу іншій особі, яка його відчужила, що підтверджується укладеними договорами купівлі - продажу. Доказів у підтвердження протилежного суду не представлено. З огляду на вищевикладене та враховуючи положення ст. 388 ЦК України, на яку посилається позивач, враховуючи те, що спірне майно вибуло з володіння власника з його волі, відтак за даних умов також відсутні будь-які правові підстави для витребування спірного майна». Також відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності Банку на спірне майно.

Суд звертає увагу позивача на ч.4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншоі справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тому, аргументи позивача, обгрунтовані п.3 ч.3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не беруться судом до уваги, оскільки вже спростовані у рішенні суду від 06.04.2016р. у справі №910/7599/15-г.

Пункт 7 ч.3 ст. ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”: Банк уклав правочини (у т.ч. договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Позивач зазначає, що договір ДФ-063180 діяв до 31.10.2015р. Проте, передчасне перерахування Банком 30.10.2014р. коштів в сумі 20’ 780’ 600,00грн. з депозитного на поточний рахунок ОСОБА_1 з цільовим призначенням «дострокове повернення депозиту, угода №ДФ-063180, ОСОБА_1 » та перерахування Банком коштів в сумі 57’ 103,96 грн. з цільовим призначенням «виплата відсотків, угода №ДФ-063180, ОСОБА_1 » було здійснено в порушення прямої заборони НБУ щодо здійснення таких операцій перед іншими кредиторами банку, прямо не встановленої для такого кредитора законодавством та внутрішніми документами банку, а також в порушення умов п.8.4 договору банківського вкладу ДФ-063180. Ці внутрішні трансакції з повернення коштів та оплат за договором поруки є фактично коригуванням структури балансу ПАТ «БГ БАНК» та фактично направлені на переважне задоволення кредиторської вимоги однієї особи переважно щодо інших кредиторів банку, такі дії спрямовані на виведення активів банку без реального надходження коштів, що є наслідком зменшення ліквідності активів банку та ставить в гірше становище інших кредиторів банку.

З даного приводу суд звертає увагу Банку на те, що договір банківського вкладу ДФ-063180, умови його виконання сторонами (трансакції, розрахунки) не є об`єктом дослідження у даній справі, тому ці заперечення не беруться судом до уваги. Крім того, саме Банком здійснено таке перерахування коштів з рахунку на рахунок, що є підставою для встановлення правомірності дій працівників банку, відповідальних за вчинення таких дій. Відтак, позивачем не обгрунтовано належними і допустимими доказами порушення пункту 7 ч.3 ст. ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Щодо заяви про застосування позовної давності до вирішення даного спору, то оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю у зв`язку з їх безпідставністю, позовна давність не застосовується.

Судові витрати.

Судові витрати, понесені позивачем за цим позовом, залишаються за Банком, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2019р.

Суддя Козак І.Б.