Рішення № 85150479, 24.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2019Справа № 910/11212/19За позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» (Київ)»

про стягнення 19867,22 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний Клуб "АРСЕНАЛ" (КИЇВ)" про стягнення 19867,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 341 від 25.04.2012 зобов`язання по оплаті наданих послуг, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 19867,22 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/11212/19, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103051743516 отримав 30.08.2019 ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 910/11212/19 від 27.08.2019 проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 27.08.2019 про відкриття провадження у справі № 910/11212/19.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю " Футбольний Клуб "Арсенал" (Київ)" не скористалось наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

02.08.2018 між ТОВ « Футбольний клуб «Арсенал» ( Київ)» (замовник) та Головним управлінням ДСНС України у м. Києві (виконавець) було укладено договір № ПП/2/2/318 про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до п.1.1. - 1.2. договору, договір визначає правові та фінансові відносини між сторонами, які його уклали. Договір укладено з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р. № 341 «Про затвердження Порядку організації робіт із забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів», постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій», спільного наказу між міністерством надзвичайних ситуацій України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 03.01.2012 №1/2/1 «Про затвердження Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України».

Відповідно п. 2.1. - 2.3. договору, виконавець зобов`язується з урахуванням завантаження особового складу основною діяльністю за письмовою заявкою замовника надати послуги власними силами та засобами по залученню пожежного автомобіля з бойовим розрахунком ( 1 командир відділення, 1 водій, 1 старший пожежний, 3 пожежних) для забезпечення пожежної охорони об`єкта під час проведення футбольних матчів чемпіонату України, кубка України, міжнародних турнірів, товариських зустрічей в 2018 р. на стадіонах м. Києва та Київської області ( с. Щасливе), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надану послугу. Виконавець здійснює послуги на підставі письмової заявки замовника. Заявка складається замовником у довільній письмовій формі та надається виконавцю не пізніше ніж за 3 ( три) календарних дні до дати початку надання послуг за відповідною заявкою одним з наступних способів: - особисто уповноваженому представнику виконавця; на поштову адресу виконавця, що зазначена у реквізитах цього договору. Надання замовленої послуги підтверджується підписанням сторонами акту здавання - приймання послуги.

Відповідно до п. 3.1. - 3.2. договору, вартість послуг за даним договором визначається згідно з методикою та оформляється розрахунком ( додаток 1), що буде додаватися до рахунку - фактури, і є невід`ємною частиною договору. Замовник зобов`язаний з моменту підписання акту здавання - приймання послуги протягом трьох банківських днів здійснити оплату шляхом перерахування суми, зазначеної в рахунку - фактурі, на поточний рахунок виконавця у безготівковій формі шляхом здійснення 100% оплати за надання послуги.

Відповідно до п. 3.3. договору, замовник протягом 3 робочих днів з дати отримання акту може надати аргументовані письмові зауваження щодо наданих послуг. Якщо в трьох денний строк від дати отримання замовником акту, виконавець не отримує підписаний акт або аргументовані письмові зауваження щодо наданих послуг, послуги вважаються належним чином наданими виконавцем та прийнятими замовником.

Відповідно до п. 4.1.2. - 4.1.3. договору, замовник зобов`язаний прийняти та своєчасно і в повному обсязі здійснити оплату за надання послуги відповідно до п. 3.2. даного договору з обов`язковим зазначенням в платіжному дорученні номеру договору та дати його укладення. Після виконання послуги, протягом трьох робочих днів отримати у виконавця рахунок - фактуру та акт здавання - приймання виконаних послуг. Акт здавання - приймання виконаних послуг повернути в п`ятиденний термін з підписами уповноважених осіб і печаткою за адресою : м. Київ, вул.. Володимирська, 13.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, виконавець зобов`язується належно виконати послуги в зазначений в відповідній заявці термін відповідно до умов цього договору та заявки замовника та надати на підписання замовнику протягом трьох робочих днів з моменту надання послуги акт здавання - приймання послуги.

Відповідно до п. 5.2. договору, у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п. 6.1. - 6.2. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Якщо за 30 днів до закінчення дії цього договору, визначеного в пункті 6.1. цього договору, жодна із сторін не виявила бажання розірвати чи переглянути умови цього договору, він вважається продовженим на тих самих умовах на наступний рік.

Відповідно до доданих до матеріалів справи позивачем доказів, а саме, актів здавання - приймання послуг за договором № ПП /2/2/318 від 02.08.2018: № 67 від 25.02.2019 на суму 2758,98 грн, № 379 від 22.03.2019 на суму 2390,90 грн, № 516 від 17.04.2019 на суму 2541,34 грн, № 572 від 02.05.2019 на суму 2609,04 грн, № 636 від 14.05.2019 на суму 2480,60 грн, № 749 від 24.05.2019 на суму 2596,92 грн, № 865 від 03.06.2019 на суму 2703,04 грн та додатків до них, позивачем було надано а відповідачем прийнято послуг на загальну суму 18080,82 грн. Акти містять підписи та печатки сторін.

Позивачем також надано до матеріалів справи акт наданих послуг № б/н від 05.12.2018 та додатку до нього на суму 2366,95 грн. Акт містить підпис та печатку позивача. Позивач рахує заборгованість по вказаному акту у розмірі 5,16 грн. Проте, суду не надано доказів направлення відповідачу (отримання відповідачем) вказаного акту, а тому послуги, про надання яких зазначено у акті від 05.12.2018, за наявними в матеріалах справи доказами не можуть вважатися погодженими з боку відповідача відповідно до п. 3.3. договору № ПП /2/2/318 від 02.08.2018.

Претензією №7 від 21.06.2019 позивач повідомив відповідача, про наявність в останнього заборгованості з неоплати наданих за договором № ПП /2/2/318 від 02.08.2018 послуг. Загальна сума заборгованості відповідача станом на 20.06.2019 складала 15382,94 грн.

Отже позивачем надано суду належні та допустимі докази надання послуг на загальну суму 18080,82 грн. Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів в спростування існування заборгованості за надані послуги чи належних та допустимих доказів оплати отриманих від позивача за вище переліченими актами послуг.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № ПП /2/2/318 від 02.08.2018 про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач належними доказами довів факт виконання умов договору та надання послуг за договором № ПП /2/2/318 від 02.08.2018 відповідно до актів здачі - приймання послуг № 67 від 25.02.2019, № 379 від 22.03.2019, № 516 від 17.04.2019, № 572 від 02.05.2019, № 636 від 14.05.2019, № 749 від 24.05.2019, № 865 від 03.06.2019 на загальну суму 18080,82 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача станом на 08.08.2019 складає 19867,22 грн., з яких 18085,98 грн. сума основного боргу з неоплати наданих послуг та 1781,24 грн. пені.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи відповідачем додано не було.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, зобов`язання по оплаті наданих послуг відповідачем відповідно до умов п. 4.1.3. договору виконано не було, у зв`язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 18080,82 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи відповідачем додано не було.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню на суму 18080,82 грн.

Крім, того позивач відповідно до п. 5.2. договору № ПП /2/2/318 від 02.08.2018, нарахував штрафні санкції відносно суми заборгованості. Таким чином, позивачем на основну суму боргу 18080,98 грн. було нараховано пеню у загальному розмірі 1781,24 грн

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, як випливає із ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України забезпечення зобов`язання може виникати на підставі договору, а також ґрунтуватися на положеннях чинного законодавства України.

Неустойка в певних випадках виникає безпосередньо із закону всупереч бажанню сторін. Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України неустойка, виражена в грошовій формі, може бути як договірною, так і законною.

Суд зазначає, що період нарахування штрафних санкцій позивачем визначено не вірно. Пункт 3.2. договору № ПП /2/2/318 від 02.08.2018 передбачає, що замовник зобов`язаний з моменту підписання акту здавання - приймання послуги протягом трьох банківських днів здійснити оплату шляхом перерахування суми, зазначеної в рахунку - фактурі, на поточний рахунок виконавця у безготівковій формі шляхом здійснення 100% оплати за надання послуги.

Отже, відповідач є таким що прострочив оплату наданих за договором № ПП /2/2/318 від 02.08.2018 послуг за актами здачі - приймання послуг № 67 від 25.02.2019 (прострочення з 01.03.2019), № 379 від 22.03.2019 (прострочення з 28.03.2019), № 516 від 17.04.2019 (прострочення з 23.04.2019), № 572 від 02.05.2019 (прострочення з 08.05.2019), № 636 від 14.05.2019 (прострочення з 18.05.2019), № 749 від 24.05.2019 (прострочення з 30.05.2019), № 865 від 03.06.2019 (прострочення з 07.06.2019).

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його арифметично невірним. Крім того, позивачем невірно визначено базу нарахування пені. Згідно перерахунку суду, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 01.03.2019 по 08.08.2019 становить 1762,48 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З огляду на вищезазначене сума пені підлягає стягненню у розмірі - 1762,48 грн.

Отже вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в спростування, заявлених позивачем обставин не надав жодних доказів погашення заборгованості у розмірі 18080,82 грн та пені у розмірі 1762,48 грн.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (місцезнаходження: 08325, Київська обл.., Бориспільський район, с. Щасливе, вул.. Лесі Українки, буд. 14, код ЄДРПОУ 41917504) на користь Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 13, код ЄДРПОУ 38620155) 18080 (вісімнадцять тисяч вісімдесят) грн. 82 коп. вартість неоплачених послуг, пеню у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 48 коп. та 1918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) грн. 69 коп. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 5,16 грн та суми пені у розмірі 18,76 грн - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Усатенко І.В.