Рішення № 85150426, 24.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2019Справа № 910/9255/19Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо"

про стягнення заборгованості в розмірі 624 436,90 грн

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення заборгованості в розмірі 624 436,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № 12/12-2018/121218-25/1Г від 12.12.2018 року належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті поставленого товару, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт" про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

02.08.2018 до канцелярії суду позивач подав клопотання про долучення документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 06.08.2019 року направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01030 50269330 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.07.2019 року, а саме: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва повернута до суду у зв`язку з тим, що «організація вибула».

Також, на адресу відповідача судом направлялася ухвала господарського суду м. Києва від 17.07.2019 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва (рекомендоване повідомлення про вручення за №01030 50266781) повернута до суду у зв`язку з тим, що «організація вибула».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/9255/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

03.09.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано клопотання з доданими документами в якому заперечує проти позову. Та, просить суд продовжити строк для подання відзиву.

У вищезазначеному клопотанні відповідачем обґрунтовано свої заперечення проти позову, з огляду на що, керуючись приписами ста. 119 ГПК України суд поновлює відповідачу процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву та приймає подане клопотання (як відзив) до розгляду.

11.09.2019 року позивачем подано клопотання про долучення документів.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

12.12.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (покупець) укладено договір поставки №12/12-2018/121218-25/15.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця у відповідності до замовлення покупця, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється на підставах накладної (их) згідно замовлення покупця, яка (і) є невід`ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії даного договору.

На виконання умов договору, позивачем поставлено товар на загальну суму 2 999 233,94 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками/штампами сторін видатковими накладними, а саме:

- № 1 від 10.01.2019 року на суму 90 629,30 грн.,

- № 5 від 16.01.2019 року на суму 71 273,76 грн.,

- № 6 від 16.01.2019 року на суму 144 160,17 грн.,

- № 8 від 21.01.2019 року на суму 102 572,50 грн.,

- № 19 від 29.01.2019 року на суму 102 020,20 грн.,

- № 23 від 05.02.2019 року на суму 116 134,20 грн.,

- № 33 від 14.02.2019 року на суму 78 793,60 грн.,

- № 36 від 20.02.2019 року на суму 81 891,40 грн.,

- № 40 від 25.02.2019 року на суму 93 558,00 грн.,

- № 45 від 01.03.2019 року на суму 111 044,40 грн.,

- № 51 від 08.03.2019 року на суму 116 943,30 грн.,

- № 54 від 14.03.2019 року на суму 96 268,20 грн.,

- № 62 від 21.03.2019 року на суму 105 695,76 грн.,

- № 77 від 26.03.2019 року на суму 89 199,00 грн.,

- № 80 від 28.03.2019 року на суму 104 599,70 грн.,

- № 83 від 02.04.2019 року на суму 103 779,60 грн.,

- № 91 від 08.04.2019 року на суму 111 875,30 грн.,

- № 100 від 14.04.2019 року на суму 34 557,60 грн.,

- № 103 від 17.04.2019 року на суму 60 180,00 грн.,

- № 110 від 22.04.2019 року на суму 82 946,45 грн.,

- № 114 від 02.05.2019 року на суму 128 520,00 грн.,

- № 117 від 04.05.2019 року на суму 127 143,00 грн.,

- № 119 від 07.05.2019 року на суму 64 337,00 грн.,

- № 122 від 08.05.2019 року на суму 123 318,00 грн.,

- № 131 від 15.05.2019 року на суму 129 390,00 грн.,

- № 133 від 17.05.2019 року на суму 132 477,50 грн.,

- № 136 від 17.05.2019 року на суму 132 924,00 грн.,

- № 140 від 23.05.2019 року на суму 43 452,00 грн.,

- № 142 від 24.05.2019 року на суму 103 880,00 грн.,

- № 146 від 28.05.2019 року на суму 115 670,00 грн.

Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.4 договору оплата за поставлений товар сум у розмірах понад ліміт, встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника кожні 21 календарних днів з дати поставки товару.

У п. 5.5 договору сторони погодили, що заборгованість покупця за поставлений постачальником товар, яка зберігається за покупцем без застосування до нього відповідальності за невиконання зобов`язання по договору та складає суму (ліміт заборгованості ) в розмірі " ---- " грн. у т. ч. ПДВ. Вказаний ліміт заборгованості має бути погашений (сплачений) у випадку розірвання або закінчення терміну дії договору після підписання сторонами акту звірки.

Таким чином, ліміт заборгованості не встановлений, тобто покупець повинен сплатити повну суму поставки у строк встановлений п.5.4 договору.

Як зазначено позивачем, відповідач здійснив часткову оплату за товар на суму 2 526 795,31 грн.

Так, в матеріалах справи наявні банківські виписки, що підтверджують сплачу, а саме:

- від 28.02.2019 року на суму 100 000,00 грн.,

- від 01.03.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 07.03.2019 року на суму 78 793,60 грн.,

- від 11.03.2019 року на суму 78 793,60 грн.,

- від 18.03.2019 року на суму 100 000,00 грн.,

- від 26.03.2019 року на суму 100 000,00 грн.,

- від 29.03.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 12.04.2019 року на суму 105 695,76 грн.,

- від 17.04.2019 року на суму 89 199,00 грн.,

- від 02.05.2019 року на суму 111 875,30 грн.,

- від 02.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 03.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 06.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 06.05.2019 року на суму 34 557,60 грн.,

- від 07.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 08.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 10.05.2019 року на суму 60 180,00 грн.,

- від 10.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 11.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 13.05.2019 року на суму 25 000,00 грн.,

- від 14.05.2019 року на суму 82 946,45 грн.,

- від 15.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 20.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 21.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 22.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 23.05.2019 року на суму 50 000,00 грн.,

- від 24.05.2019 року на суму 123 520,00 грн.,

- від 27.05.2019 року на суму 127 143,00 грн.,

- від 29.05.2019 року на суму 64 337,00 грн.,

- від 30.05.2019 року на суму 123 318,00 грн.,

- від 06.06.2019 року на суму 129 390,00 грн.,

- від 10.06.2019 року на суму 132 924,00 грн.,

- від 14.06.2019 року на суму 43 452,00 грн.,

- від 19.06.2019 року на суму 115 670,00 грн.

У клопотанні по справі відповідачем зазначено, що 15.08.2019 року ТОВ «Гіппо» здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 33 033,34 грн. про що повідомив ТОВ «Галич Екофрукт» надіславши йому заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог №ГП 000002054 на підтвердження чого надано заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог № документу ГП 000002054 від 15 серпня 2019 року.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Проте, відповідачем не надано доказів направлення та отримання позивачем наданої суду заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог.

У зв`язку з чим, вищезазначена заява не приймається судом як належний доказ припинення зобов`язання в розмірі 33 033,34 грн.

Будь-яких інших доказів сплати основного боргу по договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №12/12-2018/121218-25/15 від 12.12.2018 року у відповідача перед позивачем в сумі 472 438,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 140 306,14 грн. та три проценти річних в розмірі 11 692,13 грн. нараховані за період з 31.01.2019 року по 10.07.2019 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 8.2.1 договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.4 даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.

Разом з тим, відповідач вважає, що сторонами не досягнуто домовленості щодо застосування штрафної санкції у вигляді пені, оскільки сторони передбачили відповідальність у вигляді пені саме за порушення термінів розрахунків, передбачених в п. 5.4. договору, яким передбачено оплату за поставлений товар сум у розмірах понад ліміт встановлений в п.5.5 даного договору, в свою чергу п.5.5. договору не визначає жодного ліміту.

Суд не погоджується з викладеним твердженням відповідача з огляду на наступне.

Так, пунктом 5.4. договору визначено, що оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт, встановлений п. 5.5. даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника кожні 21 календарних днів з дати поставки товару.

У пункті 5.5 договору, який передбачає визначення можливого ліміту заборгованості, сторони поставили прочерк, що свідчить про те, що розмір такого ліміту дорівнює " 0".

Таким чином, проставлення у пункті 5.5 договору прочерку не свідчить про те, що сторони не домовились про застосування пені, а свідчить про те, що товар, який поставлений по цьому договору підлягає оплаті протягом 21 календарних днів, без обмеження та застосування будь-яких лімітів заборгованості.

Суд зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені та трьох процентів річних.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення90629.3031.01.2019 - 31.01.2019118.0000 %0.099 %89.3990629.3001.02.2019 - 06.02.2019618.0000 %0.099 %536.33306063.2307.02.2019 - 11.02.2019518.0000 %0.099 %1509.35408635.7312.02.2019 - 19.02.2019818.0000 %0.099 %3224.30510655.9320.02.2019 - 26.02.2019718.0000 %0.099 %3525.62626790.1327.02.2019 - 27.02.2019118.0000 %0.099 %618.20526790.1328.02.2019 - 28.02.2019118.0000 %0.099 %519.57476790.1301.03.2019 - 06.03.2019618.0000 %0.099 %2821.55397996.5307.03.2019 - 07.03.2019118.0000 %0.099 %392.54476790.1308.03.2019 - 10.03.2019318.0000 %0.099 %1410.78397996.5311.03.2019 - 13.03.2019318.0000 %0.099 %1177.63479887.9314.03.2019 - 14.03.2019118.0000 %0.099 %473.31479887.9315.03.2019 - 17.03.2019318.0000 %0.099 %1419.94379887.9318.03.2019 - 18.03.2019118.0000 %0.099 %374.68473445.9319.03.2019 - 22.03.2019418.0000 %0.099 %1867.84584490.3323.03.2019 - 25.03.2019318.0000 %0.099 %1729.45484490.3326.03.2019 - 28.03.2019318.0000 %0.099 %1433.56434490.3329.03.2019 - 29.03.2019118.0000 %0.099 %428.54551433.6330.03.2019 - 04.04.2019618.0000 %0.099 %3263.28647701.8305.04.2019 - 18.04.20191418.0000 %0.099 %8943.61752301.5319.04.2019 - 23.04.2019518.0000 %0.099 %3709.98856081.1324.04.2019 - 25.04.2019218.0000 %0.099 %1688.71856081.1326.04.2019 - 29.04.2019417.5000 %0.096 %3283.60967956.4330.04.2019 - 01.05.2019217.5000 %0.096 %1856.35806081.1302.05.2019 - 02.05.2019117.5000 %0.096 %772.95756081.1303.05.2019 - 05.05.2019317.5000 %0.096 %2175.03706081.1306.05.2019 - 06.05.2019117.5000 %0.096 %677.06656081.1307.05.2019 - 07.05.2019117.5000 %0.096 %629.12606081.1308.05.2019 - 08.05.2019117.5000 %0.096 %581.17666261.1309.05.2019 - 09.05.2019117.5000 %0.096 %638.88556081.1310.05.2019 - 10.05.2019117.5000 %0.096 %533.23506081.1311.05.2019 - 12.05.2019217.5000 %0.096 %970.57481081.1313.05.2019 - 14.05.2019217.5000 %0.096 %922.62431081.1315.05.2019 - 19.05.2019517.5000 %0.096 %2066.83381081.1320.05.2019 - 20.05.2019117.5000 %0.096 %365.42331081.1321.05.2019 - 21.05.2019117.5000 %0.096 %317.48281081.1322.05.2019 - 22.05.2019117.5000 %0.096 %269.53231081.1323.05.2019 - 23.05.2019117.5000 %0.096 %221.58236081.1324.05.2019 - 25.05.2019217.5000 %0.096 %452.76363224.1326.05.2019 - 26.05.2019117.5000 %0.096 %348.30236081.1327.05.2019 - 07.06.20191217.5000 %0.096 %2716.55501482.6308.06.2019 - 09.06.2019217.5000 %0.096 %961.75368558.6310.06.2019 - 14.06.2019517.5000 %0.096 %1767.06472438.6315.06.2019 - 10.07.20192617.5000 %0.096 %11778.61За перерахунком суду загальний розмір пені становить 75 464,61 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 64 841,53 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів90629.3031.01.2019 - 06.02.201973 %52.14306063.2307.02.2019 - 11.02.201953 %125.78408635.7312.02.2019 - 19.02.201983 %268.69510655.9320.02.2019 - 26.02.201973 %293.80626790.1327.02.2019 - 27.02.201913 %51.52526790.1328.02.2019 - 28.02.201913 %43.30476790.1301.03.2019 - 06.03.201963 %235.13397996.5307.03.2019 - 07.03.201913 %32.71476790.1308.03.2019 - 10.03.201933 %117.56397996.5311.03.2019 - 13.03.201933 %98.14479887.9314.03.2019 - 17.03.201943 %157.77379887.9318.03.2019 - 18.03.201913 %31.22473445.9319.03.2019 - 22.03.201943 %155.65584490.3323.03.2019 - 25.03.201933 %144.12484490.3326.03.2019 - 28.03.201933 %119.46434490.3329.03.2019 - 29.03.201913 %35.71551433.6330.03.2019 - 04.04.201963 %271.94647701.8305.04.2019 - 18.04.2019143 %745.30752301.5319.04.2019 - 23.04.201953 %309.17856081.1324.04.2019 - 29.04.201963 %422.18967956.4330.04.2019 - 01.05.201923 %159.12806081.1302.05.2019 - 02.05.201913 %66.25756081.1303.05.2019 - 05.05.201933 %186.43706081.1306.05.2019 - 06.05.201913 %58.03656081.1307.05.2019 - 07.05.201913 %53.92606081.1308.05.2019 - 08.05.201913 %49.81666261.1309.05.2019 - 09.05.201913 %54.76556081.1310.05.2019 - 10.05.201913 %45.71506081.1311.05.2019 - 12.05.201923 %83.19481081.1313.05.2019 - 14.05.201923 %79.08431081.1315.05.2019 - 19.05.201953 %177.16381081.1320.05.2019 - 20.05.201913 %31.32331081.1321.05.2019 - 21.05.201913 %27.21281081.1322.05.2019 - 22.05.201913 %23.10231081.1323.05.2019 - 23.05.201913 %18.99236081.1324.05.2019 - 25.05.201923 %38.81363224.1326.05.2019 - 26.05.201913 %29.85236081.1327.05.2019 - 07.06.2019123 %232.85501482.6308.06.2019 - 09.06.201923 %82.44368558.6310.06.2019 - 14.06.201953 %151.46472438.6315.06.2019 - 10.07.2019263 %1009.59За перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 6 370,37 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 5 321,76 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33, код ЄДРПОУ 32650231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Екофрукт" (81751, Львівська обл.., Жидачівський район, с. Садки, вулиця Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 38429416) основний борг в розмірі 472 438 (чотириста сімдесят дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 63 коп., пеню в розмірі 75 464 (сімдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 61 коп., 3% річних в сумі 6 370 (шість тисяч триста сімдесят) грн. 37 коп. та судовий збір в розмірі 8 313 (вісім тисяч триста тринадцять) грн. 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий