Ухвала суду № 85150419, 23.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в прийнятті скарги до провадження

23.10.2019Справа № 910/1453/17

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА"

на дії Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/1453/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА"

про повернення переданого на зберігання товару

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА" про повернення переданого на зберігання товару.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повернення позивачу майна, переданого на зберігання за Договором № 39-15 про надання комплексних логістичних послуг від 27.04.2015 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя ОСОБА_1) від 21.03.2017 (повне рішення складено 10.04.2017) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА" задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК УКРАЇНА" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА" майно, що було передане на зберігання згідно умов Договору № 39-15 про надання комплексних логістичних послуг від 27 квітня 2015 року, загальною вартістю 3 361 618,29 грн. Сягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА" 50 424,28 грн судового збору.

21.04.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

21.10.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА" (далі - боржник) на дії Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої боржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 07.10.2019 №56090802 про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА" передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА" на дії органу державної виконавчої служби, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Поряд з цим, за приписами ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Згідно з ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи наведене, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, накладення штрафу, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18).

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, в силу положень ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, до відповідних заяв, клопотань тощо учасників судового процесу мають застосовуватися положення чинного процесуального закону, якими врегульовано аналогічні питання (аналогія закону).

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З огляду на викладене, оскільки постанова державного виконавця про накладення штрафу на боржника підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА" на дії Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві до провадження.

Керуючись статтями 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в прийнятті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА" на дії Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві до провадження.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "УВК-УКРАЇНА", що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай