Ухвала суду № 85147764, 18.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/32/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.10.2019 Справа № 908/2865/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Лариси Миколаївни, розглянувши заяву

Боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ”, просп. Соборний, 111, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 25221038

про відкриття провадження у справі про банкрутство

За участю представників сторін:

Від боржника – не з`явився

10.10.2019. директор боржника Бичківський О.О. звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” посилаючись на те, що фінансовий стан підприємства має усі ознаки неплатоспроможності та відповідає обставинам передбаченим ч. 5 ст. 11 вищезазначеного Закону, на даний час боржник знаходиться у стані, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Ухвалою суду від 15.10.2019. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 18.10.2019., зобов`язано сторони виконати певні дії. Шляхом застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство у даній справі визначено арбітражного керуючого Багінського А.О.

Боржник своїм правом на участь у судовому розгляді справи 18.10.2019. не скористався, у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається відповідно до приписів ст. 202 ГПК України – за наявними матеріалами.

Вивчивши надані документи, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” зареєстровано за адресою: просп. Соборний, 111, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 25221038.

У відповідності до ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Закон про банкрутство) боржник має право подати до господарського суду заяву про порушення справи про його банкрутство з метою відновлення його платоспроможності. Згідно п. 4.6. Рекомендації президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 04.06.2004 року №04-5/1193 - справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 7 Закону (в редакції до 19.01.2013.). Такі приписи кореспондуються з нормами частини п`ятої ст. 11 Закону України про банкрутство в редакції після 19.01.2013., яка застосовується до даної справи.

Суд констатує, що за нормами Закону про банкрутство боржником може стати суб`єкт підприємницької діяльності при наявності в нього загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 11), під якою розуміється такий фінансовий стан боржника, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому доведення загрози неплатоспроможності покладено на боржника. Отже, загроза неплатоспроможності виникає тоді, коли можна припустити, що боржник буде не в змозі в майбутньому виконати всі наявні грошові зобов`язання з настанням строків їх виконання, якщо виконає ті, строки яких настали.

Тобто, провадження у справі про банкрутство боржника в разі загрози його неплатоспроможності порушується судом за заявою боржника і вводиться процедура розпорядження майном за умови, коли вимога кредитора є близькою до безспірності й відсутні заперечення зі сторони його кредиторів, проте фінансовий стан боржника ще не характеризується ознаками неплатоспроможності, які визначені у ч. 3 ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У даному випадку суд повинен розглянути у сукупності внутрішній стан господарської діяльності боржника, який може бути доведений боржником не тільки на підставі наявних безспірних вимог кредиторів, а й документами про невиконані звичайні грошові зобов`язання (договірні або фінансові) боржника перед кредиторами, наявністю у боржника майбутніх доходів і майбутніх витрат та збитків, які негативно впливають на майновий стан боржника. Отже, обов`язок звернення до суду боржника в разі загрози неплатоспроможності може виникати незалежно від того, чи є у боржника в наявності безспірні вимоги кредиторів, чи їх немає. Ця норма, є фактично засобом правового захисту інтересів боржника від наявних та майбутніх кредиторів, оскільки у випадку не звернення до суду при наявної загрози неспроможності у боржника подальший майновий стан боржника може бути вкрай тяжким, що не надасть можливість відновити фінансове становище останнього за допомогою реабілітаційних процедур банкрутства та задовольнити всі вимоги кредиторів.

В звязку з чим ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки боржник сам визнає ці обставини. Такої ж правової думки дотримується і Верховний Суд України в постанові від 25.11.2014. по справі №Б-50/211-10.

Окрім цього, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 по справі № 910/6880/18, робить такі висновки:

Згідно частини 2 статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону про банкрутсво, боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема, у разі якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Отже, боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення загрози неплатоспроможності і боржник має право звернутись із заявою про відкриття провадження про своє банкрутство за загальними підставами, при цьому зазначені підстави не є тотожними.

Так, згідно статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не зобов`язує заявника (ні кредитора, ні боржника) при поданні заяви про порушення справи про банкрутство доводити факт неплатоспроможності, а зобов`язує лише подати певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про вірогідність неплатоспроможності.

При цьому, частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, згідно цієї норми, у випадку звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство саме за загальною процедурою, виникає обов`язок надати докази того, що сума безспірних до боржника вимог сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство.

Вимоги до заяви кредитора і боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою визначені статтею 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Разом з тим, обов`язок у боржника звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності відповідно до імперативної вимоги частини 5 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” виникає незалежно від того, чи виносились судові рішення про стягнення з боржника коштів, та чи порушувалось щодо боржника виконавче провадження. З цього випливає, що боржник не повинен додавати до своєї заяви такі документи.

Відповідно статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у підготовчому засіданні, якщо справа відкривається за загальною процедурою, господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог до боржника, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, з`ясовує ознаки неплатоспроможності боржника, а якщо справа відкривається за частиною 5 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з`ясовуються ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

Разом з тим, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не містить чіткої вказівки на необхідність подання боржником, який звертається з заявою про порушення справи про банкрутство у зв`язку з загрозою його неплатоспроможності, доказів наявності безспірних вимог у розумінні частини 3 статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином, системний аналіз наведених вище положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дає підстави для висновку, що ні наявності судового рішення про стягнення коштів, ні дотримання трьохмісячного строку після відкриття виконавчого провадження від боржника, у випадку його звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі частини 5 статті 11 Закону, не вимагається.

Так, як свідчать матеріали справи, 16.09.2019. рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області у справі №314/3567/19 позов задоволено, стягнено солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” 10 000 000,00 грн. заборгованості за договором позики від 17.07.2017. та 9605,00 грн. судового збору.

Враховуючи наявність ухваленого Вільнянським районним судом Запорізької області рішення про стягнення з боржника 10 000 000,00 грн., що свідчить про існування реальної загрози неплатоспроможності боржника по обслуговуванню своїх боргових зобов`язань перед іншими кредиторами у майбутньому, 09.10.2019. відбулися збори учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” на яких прийнято рішення №09/10-2 від 09.10.2019. про надання повноважень директору на подачу заяви про порушення справи про банкрутство, у зв`язку з неможливістю розрахуватися з кредиторами у відповідності з п. 5 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до наданих суду документів, визначено грошові зобов`язання боржника перед кредиторами, строк сплати яких настав у розмірах, що не оспорюється боржником, а саме за кредиторськими зобов`язаннями на загальну суму 17 122 201,22 грн.

Директором боржника була проведена інвентаризація активів підприємства, за наслідками якої встановлено, що станом на 09.10.2019. основні засоби, товарно-матеріальні цінності, готова продукція, оборотні активи, дебіторська заборгованість та грошові кошта за рахунок яких можливо провести розрахунки з кредиторами складає 59 842,02 грн.

Керівником боржника проведено аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ”. Аналіз показав, що підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) показує, що на кожну гривню його зобов`язань в 2017 році припадало 0,57 грн. оборотних активів, в 2018 році 1,27 грн. а в 2019 року 0,89 грн. Коефіцієнт фінансової автономії має значення, що значно нижче нормативного значення 0,5. Так за 2017 рік значення коефіцієнту складало 060, в 2018 році 039, а в 2019 році 0,48. Це свідчить про фінансову нестабільність підприємства та залежність його від кредиторів. Коефіцієнт фінансової залежності в 2017 році складав 1,6, в 2018 році 2,54 ,а в 2019 році 2,08 при нормативному значенні 2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу в 2017 році складав 0,4, в 2018 році 0,61, а в 2019 році складав 0,62 при нормативному значенні < 0,5. Коефіцієнт концентрації власного капіталу в 2017 році складав 0,6, в 2018 році 0,39, а в 2019 році складав 0,48 при нормативному значенні > 0,5. Показник фінансового лівериджу в 2017 році складав 0,66, в 2018 році 1,54, а в 2019 році складав 1,08 при нормативному значенні < 0,25. Коефіцієнт Бівера в 2017 році складав 0,39, в 2018 році -0,36, а в 2019 році складав -0,36 при нормативному значенні > 0,2. Рентабельність основної діяльності в 2017 році складала 3,71, в 2018 році - 9,78, а в 2019 році складала - 344,29. Рентабельність сукупного капіталу в 2017 році складала 0,07, в 2018 році -0,30, а в 2019 році складала-0,43. Рентабельність власного капіталу в 2017 році складала 5,71, в 2018 році -29,51, а в 2019 році складала - 49,09. Всі розраховані коефіцієнти, що визначають фінансове становище підприємства, мають надкритичне значення, що говорить про фінансову нестабільність та залежність підприємства від кредиторів. Тобто підприємство не спроможне розплачуватися за своїми зобов`язаннями у встановлені терміни за рахунок найбільш ліквідних активів. Ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства на підприємстві не виявлено. Така ситуація говорить про тяжкий фінансовий стан підприємства, про повну неплатоспроможність підприємства.

З огляду на вищевказане, суд констатує, що загальна сума майнових активів боржника, які можливо направити на задоволення вимог кредиторів складає 59 842,02 грн., проте загальна кредиторська заборгованість боржника складає суму 17 122 201,22 грн., що створює пряму загрозу для незадоволення всіх вимог кредиторів, строк сплати по яким вже наступив та які не оспорюються боржником.

Відтак, очевидним є висновок, про наявність конкуренції грошових вимог кредиторів і недостатність активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” для погашення вимог кредиторів.

Отже у боржника є в наявності загроза його неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з`ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” у повному обсязі виконані вимоги ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, у суда наявні достатні правові підстави для порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ” у порядку ст. ст. 11, 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону про банкрутство в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство визначено кандидатуру арбітражного керуючого Багінського А.О.

Заявою №908/2865/19 від 16.10.2019. арбітражний керуючий Багінський А.О. у зв`язку із надмірною завантаженістю відмовляється від участі у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ”.

Також, ч. 1 ст. 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності...” встановлено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

18.10.2019. до господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надійшла заява на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ”. У поданій заяві зазначається, що він здійснює свою діяльність у м. Запоріжжі, має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №820 від 17.04.2013. Має досвід роботи арбітражним керуючим 8 років – працює з 2011 року. На випадок нанесення шкоди кредиторам чи боржнику, його професійна діяльність арбітражного керуючого застрахована, про що укладено договір страхування відповідальності арбітражного керуючого. Не належить до жодної категорії осіб передбаченими приписами ч. 2 ст. 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має та не є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів.

Розглянувши дану кандидатуру, суд вважає за можливе призначити арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво № 820 від 17.04.2013 року, поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, а/с 1176, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ”.

За положеннями ст. 115 Закону “Про відновлення платоспроможності...” арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна.

У відповідності до ч. 10 ст. 16 Закону “Про відновлення платоспроможності…”, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, слід здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство в мережі Інтернет.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 16, 86, 114, 115 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 233-235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі №908/2865/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ”, просп. Соборний, 111, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 25221038.

Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ввести процедуру розпорядження майном.

Розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво № 820 від 17.04.2013 року, поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, а/с 1176, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна.

Оприлюднити оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємства “РІСТ”, просп. Соборний, 111, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 25221038 у встановленому законодавством порядку.

Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Зобов`язати розпорядника майна у строк до 03.12.2019. надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку п. 5 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, скласти реєстр вимог кредиторів та подати на затвердження господарському суду реєстр вимог кредиторів до 03.12.2019.

Попереднє засідання суду призначити на 03.12.2019. об 11-30. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корп. 1, зал 300.

Зобов`язати розпорядника майна боржника Мірошника І.В. провести інвентаризацію майна боржника, у термін до 18.12.2019.

Зобов`язати розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становище боржника та становища боржника на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Зобов`язати боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимоги для підготовки аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках.

Копію ухвали надіслати боржнику, розпоряднику майна Мірошнику І.В., Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ГУ ДФС у Запорізькій області, Олександрівському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, ГТУ юстиції у Запорізькій області, арбітражному керуючому Багінському А.О.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України. Повний текст ухвали буде складено протягом 5-ти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги наразі через господарський суд Запорізької області.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено – 23.10.2019.

Суддя Л.М. Сушко