Рішення № 85146597, 24.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2019 року № 826/13270/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Оболонського районного суду міста Києва,

2. Територіального управління Державної судової адміністрації

України в місті Києві

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Оболонського районного суду міста Києва (далі - відповідач 1) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (далі - відповідач 2, ТУ ДСА в м. Києві) та з урахуванням уточнених позовних вимог, викладених в адміністративному позові, поданому на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 22 серпня 2018 року, остаточно просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність та дії Оболонського районного суду міста Києва, що виявились у не зарахуванні до стажу державної служби позивача періоду з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року (три роки) служби у Збройних Силах України у спеціальному військовому званні «солдат» відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» та постанов Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 та від 25 березня 2016 року №229 у період з 02 жовтня 2013 року по 31 травня 2018 року, не проведенні належного розрахунку при звільненні та письмовій відмові у поновленні порушеного права, обрахуванні стажу державного службовця, здійсненні перерахунку заробітної плати та розрахунку при звільненні (у тому числі компенсації за додаткову оплачувану відпустку) згідно з відсотковою надбавкою (за вислугу років) за кожний відпрацьований рік за період з 02 жовтня 2013 року по 31 травня 2018 року;

- зобов`язати Оболонський районний суд міста Києва зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року (три роки) служби у Збройних Силах України у спеціальному військовому званні «солдат» відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» та постанов Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 та від 25 березня 2016 року №229 та здійснити перерахунок заробітної плати та розрахунку при звільненні (у тому числі за додаткову оплачувану відпустку) згідно з відсотковою надбавкою (за вислугу років) за кожний відпрацьований рік за період з 02 жовтня 2013 року по 31 травня 2018 року, утриматися від порушення прав державного службовця;

- визнати протиправними бездіяльність та дії ТУ ДСА в м. Києві у ненаданні методичної та практичної допомоги керівництву апарату Оболонського районного суду м. Києва у період з 25 вересня 2015 року по 31 травня 2015 року у питанні проходження державної служби в апараті, що призвело до порушення прав позивача на обрахування стажу державного службовця та отримання належних виплат при звільненні та письмовій відмові у відновленні порушеного права та зобов`язання виконати перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та розрахунок при звільненні (у тому числі за додаткову оплачувану відпустку) згідно з відсотковою надбавкою (за вислугу років) за кожний відпрацьований рік відповідно до наказу Оболонського районного суду міста Києва про поновлення прав та здійснити виплати;

- стягнути з ТУ ДСА в м. Києві на користь ОСОБА_1 перерахований розрахунок при звільненні та відповідно до нього середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позов обґрунтовано тим, що позивач з 02 жовтня 2013 року по 31 травня 2018 року працював в Оболонському районному суді міста Києва на посаді секретаря судового засідання. Під час працевлаштування на іншу роботу на посаду державного службовця позивачу стало відомо, що до попереднього стажу державної служби йому не зараховано період проходження служби у Збройних Силах України (три роки) з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року, внаслідок чого нарахування заробітної плати, а також інших виплат провадилися не у повному обсязі.

У цьому зв`язку позивач звертався до відповідачів з проханням усунути порушення трудового законодавства та провести донарахування та виплату належних при звільненні сум, проте отримав відмови на тій підставі, що такі нарахування та виплати звільненому працівникові неможливі, та з пропозицією звернутися до суду.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено провадити розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачам подати відзиви на позовну заяву та усі наявні докази, роз`яснено, що матеріали позовної заяви відповідачі можуть отримати безпосередньо у суді.

Від відповідача - ТУ ДСА в м. Києві 22 жовтня 2018 року надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивач не перебував в трудових відносинах з ТУ ДСА в м. Києві, тому обрахунок його трудового стажу та розмір виплат, а також питання включення до стажу державної служби періоду служби у Збройних Силах України має здійснювати безпосередній роботодавець Оболонський районний суд міста Києва, з яким позивач перебував в трудових правовідносинах, адже організація роботи та виконання функцій з фінансового та кадрового обслуговування працівників суду здійснюється керівником апарату суду на підставі відповідних наказів.

Від відповідача 1 - Оболонського районного суду міста Києва відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Виходячи з даних трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.17-18), 02 жовтня 2013 року його зараховано на посаду секретаря судових засідань Оболонського районного суду міста Києва із встановленням випробування строком на 2 місяці. У той же день позивачем прийнята присяга державного службовця.

Починаючи з 02 грудня 2013 року як такому, що успішно пройшов випробування, позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця, а через два роки - 02 грудня 2015 року - 12 ранг державного службовця.

У зв`язку з набуттям чинності новою редакцію Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) позивачу 17 серпня 2016 року присвоєно 9 ранг державного службовця категорії В.

За угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України 31 травня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади.

З трудової книжки також вбачається, що з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року (до зарахування на посаду секретаря судових засідань Оболонського районного суду міста Києва) ОСОБА_1 було призначено на посаду майстра-електрика Міністерства оборони України.

Окрім того, з наданої копії військового квитка НОМЕР_1 (а.с.19-23) вбачається, що з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року ОСОБА_1 було призвано до лав Збройних Сил України для проходження строкової військової служби, присвоєно звання «солдат» та за сплином терміну служби - звільнено у запас.

Вважаючи, що під час проходження служби на посаді секретаря судових засідань Оболонського районного суду міста Києва не було враховано періоду служби у Збройних Силах України, внаслідок чого заробітна плата нараховувалася не у повному обсязі, тобто без урахування належної відсоткової надбавки за вислугу років за кожний відпрацьований рік, а також без компенсації за додаткову оплачувану відпустку за вислугу років позивач звернувся до ТУ ДСА в м. Києві із заявою щодо здійснення перерахунку заробітної плати та усіх інших виплат, проте отримав листа від 27 червня 2018 року №4-1239/18 про направлення заяви для розгляду до Оболонського районного суду міста Києва.

Листом від 16 липня 2018 року №03/823/18 керівник апарату Оболонського районного суду міста Києва повідомив позивачу, що усі розрахунки з ним були проведені при звільненні, а видача наказів щодо звільненого працівника стосовно обрахунку стажу та перерахунку заробітної плати й інших виплат не вбачається за можливе.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі статтею 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

З прийняттям нового Закону України «Про державну службу» №889-VIII запроваджено новий підхід до обчислення стажу державної служби. Попереднє законодавство, яке діяло до набрання чинності Законом № 889- VIII, тобто до 01 травня 2016 року, передбачало інший порядок обчислення.

Виходячи з формулювань закону, стаж - це тривалість якої-небудь діяльності, праці; кількість років, відпрацьованих кимсь де-небудь, до якого зараховуються періоди трудової діяльності, пов`язані зі службою в державних органах, органах місцевого самоврядування або формуваннях, які представляють воєнну (мілітаризовану) організацію держави.

Згідно статті 46 Закону №889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу державної служби зараховуються:

1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону;

2) час перебування на посаді народного депутата України;

3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах;

4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

5) час перебування на посадах суддів;

6) час перебування на посадах прокурорів;

7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання;

8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом;

9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом;

10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

11) час перебування на посадах радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також на посадах патронатних служб в інших державних органах.

Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, після набрання чинності Законом №889-VIII обчислення стажу державної служби регулюють зазначений Закон, зокрема, стаття 46 «Стаж державної служби», та Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 (далі - Порядок №229).

Пунктом 6 Порядку №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, згідно з якими у свою чергу стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання чинності Законом №889-VIII Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), був головним нормативно-правовим актом з питань обчислення стажу державної служби.

Пунктом 3 Порядку №283 передбачалося, що до стажу державної служби включається, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових

формуваннях.

Як вже встановлено судом, позивач працював на посаді секретаря судових засідань Оболонського районного суду міста Києва у період часу з 02 жовтня 2013 року по 31 травня 2018 року.

В зазначений проміжок часу набули чинності нові положення законодавства в частині обрахування стажу державної служби, описані вище, виходячи з яких до стажу державної служби ОСОБА_1 мав бути зарахований час проходження ним строкової військової служби у Збройних Силах України, а саме: період часу з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року (три роки).

Згідно з частиною другою статті 50 Закону №889-VIII заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).

Також державний службовець в силу положень статей 46-51 Закону №889-VIII має право на інші гарантії та компенсації у сфері оплати праці, передбачені законом, у тому числі на додаткову оплачувану відпустку, яка залежить від стажу державної служби.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (стаття 117 КЗпП України).

Як вбачається з відповідей відповідачів на заяву ОСОБА_1 від 11 червня 2018 року, період проходження військової служби до стажу державної служби позивачу не зараховувався, а його вимоги щодо усунення порушень права на належний обрахунок стажу державного службовця, донарахування належних до виплати сум, Оболонським районним судом міста Києва не виконано з посиланням на неможливість таких дій у зв`язку із фактичним звільненням позивача. При цьому, Оболонським районним судом міста Києва не зазначається на підставі якої законодавчої норми унеможливлені дії щодо належного обрахунку стажу державного службовця, донарахування належних до виплати сум.

З наведеного суд приходить до висновку, що право позивача на належний обрахунок стажу державної служби з урахуванням строку військової служби Оболонським районним судом міста Києва фактично не заперечується, а відмова у донарахуванні належних при звільненні сум є протиправною, оскільки не ґрунтується на нормах законодавства. При цьому суд звертає увагу, що протягом розгляду справи від відповідача 1 не надходило відзиву на позовну заяву, інших документів та доказів, які б спростовували аргументи позивача в цій частині, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими його твердження щодо наявності обставин неправомірної бездіяльності Оболонського районного суду міста Києва у вчиненні дій щодо належного обрахунку стажу державної служби позивача, а також донарахування належних при звільненні сум, та зобов`язує відповідача 1 до вчинення відповідних дій.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві, затвердженого Головою Державної судової адміністрації України 15 вересня 2015 року, ТУ ДСА України в місті Києві у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, рішеннями з`їзду суддів України та Ради суддів України, Положенням про ДСА України, наказами ДСА України, рішеннями колегії ДСА України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Основним завданням ТУ ДСА України в місті Києві є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих загальних судів міста Києва, з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. ТУ ДСА в м. Києві є лише розпорядником коштів для потреб місцевих загальних судів міста Києва, а тому в частині спірних правовідносин не наділена правами роботодавця, визначеними КЗпП України стосовно працівників суду та не є безпосереднім роботодавцем для позивача у розумінні КЗпП України.

При цьому обов`язки щодо кадрового діловодства, зокрема ведення особових справ, заповнення трудових книжок, видання відповідних наказів виконують відділи кадрової роботи та управління персоналом у кожному суді, зокрема й Оболонському районному суді міста Києва. Керівник апарату суду організовує та контролює роботу з фінансового та кадрового обслуговування апарату суду у межах своїх повноважень, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», видає накази з кадрових питань щодо працівників апарату суду.

Як вбачається з обставин справи, позивач не перебував в трудових відносинах з ТУ ДСА в м. Києві, який фінансово забезпечує потреби у межах спрямованих до нього запитів від місцевих судів, тому обов`язки щодо перерахунку належних до виплати позивачу сум та видання відповідних наказів, як вже зазначив суд, має нести безпосередній роботодавець - Оболонський районний суд міста Києва.

За таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача до ТУ ДСА в м. Києві в частині зобов`язання виконати перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та розрахунок при звільненні (у тому числі компенсації за додаткову оплачувану відпустку) згідно з відсотковою надбавкою (за вислугу років) за кожний відпрацьований рік відповідно до наказу Оболонського районного суду м. Києва про поновлення прав, а також стягнення на користь ОСОБА_1 перерахованого розрахунку при звільненні та відповідно до нього середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Окрім того, позивачем не обґрунтовано належно та у достатній мірі у чому саме полягає бездіяльність та неправомірність дій ТУ ДСА в м. Києві, які позивач пов`язує з ненаданням методичної та практичної допомоги керівництву апарату Оболонського районного суду м. Києва у період з 25 вересня 2015 року по 31 травня 2018 року у питанні проходження державної служби в апараті, а окрім того суд не вбачає взаємозв`язку таких вимог з тими твердженнями, що саме така бездіяльність та дії призвели до порушення прав ОСОБА_1 на обрахування стажу державного службовця та отримання належних виплат при звільненні та письмовій відмові у відновленні порушеного права.

Враховуючи наведене суд вбачає доцільним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково та зазначає, що у параграфі 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» вказано: ‹…Суд підкреслює особливу важливість принципу «добросовісної влади». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовні ший спосіб…?. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок… і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… Принцип «добросовісної влади» як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення «Москаль проти Польщі»)… Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються…›

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Оболонського районного суду міста Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Оболонського районного суду міста Києва, яка полягає у не зарахуванні до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду служби у Збройних Силах України з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року під час роботи на посаді секретаря судових засідань Оболонського районного суду міста Києва з 02 жовтня 2013 року по 31 травня 2018 року та не проведенні перерахунку належних до виплати при звільненні сум.

Зобов`язати Оболонський районний суд міста Києва зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період служби у Збройних Силах України з 07 листопада 2008 року по 07 листопада 2011 року під час роботи на посаді секретаря судових засідань Оболонського районного суду міста Києва з 02 жовтня 2013 року по 31 травня 2018 року та здійснити перерахунок належних до виплати при звільненні сум за кожний відпрацьований рік.

В решті позову відмовити.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ;

Відповідач 1: Оболонський районний суд міста Києва, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 2є, код ЄДРПОУ 40108616, тел. НОМЕР_4 ;

Відповідач 2: Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 26268059.

Суддя В.І. Келеберда