Рішення № 85146465, 24.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2019 року № 826/10055/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Київської області

третя особа без - ОСОБА_2 ,

самостійних вимог

на предмет спору

про скасування рішення від 31 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - КДКА Київської області) з вимогами про скасування рішення від 31 січня 2018 року, відповідно до якого порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевірка за скаргою ОСОБА_2 на його дії як адвоката була поверхневою, без детального вивчення усіх обставин, оскаржуване рішення побудовано на безпідставних висновках, без належної оцінки суперечливим твердженням скаржниці. Окрім того, позивач зазначає, що оскаржуване рішення винесено неповноважним складом КДКА Київської області, оскільки адреса робочих місць деяких її членів знаходиться у м. Києві, через що вони можуть бути лише членами КДКА та не мають права займати керівні посади у цьому органі.

Посилаючись на такі обставини, позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та просить задовольни ти адміністративний позов.

Ухвалою суду від 12 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд провадити суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні належним чином засвідчені копії матеріалів, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на перемет спору ОСОБА_2 , надано третій особі строк для подачі пояснень щодо позову, роз`яснено відповідачу право отримати копії позовних матеріалів безпосередньо у суді.

У встановлений судом строк відзиву від відповідача, а також інших заяв, клопотань, пояснень не надійшло, при цьому копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено судом на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2. Окрім того, відповідача належним чином повідомлено про розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва даної адміністративної справи шляхом розміщення на офіційному веб-сайті суду відповідного повідомлення.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 , у якій скаржниця повідомила, що маючи рішення суду щодо стягнення грошових коштів, у неї виникла необхідність у допомозі адвоката, у зв`язку з чим 23 лютого 2016 року вона уклала договір про надання юридичних послуг з ТОВ «Адвокатська компанія «Ліга Справедливості». Усі розмови ОСОБА_2 вела з ОСОБА_1 , який переконав її що справа має кримінальний характер, через що необхідно укласти договір з Адвокатським об`єднанням «Ліга Справедливості, що вона і зробила 23 березня 2016 року, сплативши кошти за послуги.

Співпрацею з компанією скаржниця залишилася незадоволеною, вважала, що послуги у повному об`ємі не надаються, на її заяви об`єднання не реагувало, а окрім того, Вишгородським ВП ГУНП було відмовлено у відкритті кримінальної справи за відсутністю ознак кримінального правопорушення, через що скаржниця зневірилася у діях адвокатського об`єднання та ви рішила розірвати укладений договір.

Проте, не дивлячись на те, що її заява про розірвання договору була прийнята адвокатським об`єднанням, через деякий час на її адресу почали приходити пропозиції щодо сплати коштів за діяльність, яку скаржниця не замовляла та вважала, що такі послуги вже їй не надаються. Звернувшись до ОСОБА_1 скаржниця дізналася, що її заява про розірвання договору наявна, проте, не зареєстрована, оскільки є сумніви щодо справжності підпису ОСОБА_2 , а пізніше адвокатським об`єднанням повідомлено, що її заява відсутня. Заявниця просила припинити вимагання коштів за послуги, які вона не замовляла, та притягти адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

У свою чергу ОСОБА_1 надав свої заперечення по суті скарги, зазначивши, що він не є головою та адвокатом Адвокатського об`єднання «Ліга Справедливості», а скаржниця має на увазі два різні договори з двома різними юридичними особами. Стосовно заяви ОСОБА_2 про розірвання договору зазначив, що такої заяви до адвокатського об`єднання не подавалося.

Членом КДКА Київської області ОСОБА_3 за дорученням голови Комісії ОСОБА_4 проведено перевірку за скаргою ОСОБА_2 , складено довідку за її результатами від 29 січня 2018 року з висновком про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

Надалі КДКА Київської області прийняла рішення від 31 січня 2018 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначила розгляд справи на 28 лютого 2018 року на 11.00 в приміщенні КДКА Київської області. Рішення підписано Головою та Секретарем дисциплінарної палати КДКА Київської області.

Зазначене рішення оскаржує позивач у справі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та розгляд питання неповноважним складом КДКА Київської області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076- VI).

Згідно з частинами першою, десятою, одинадцятою статті 50 Закону №5076-VI Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Відповідно до статті 46 Закону №5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У місті Києві діє два органи адвокатського самоврядування, а саме: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури Київської області.

Статтею 33 Закону №5076-VI передбачено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Стаття 34 Закону №5076-VI визначає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (статті 35 Закону №5076-VI).

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (статті 36 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частиною другою статті 38 Закону №5076-VI передбачено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до пункту 28 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі - Положення №120), під час перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку. Отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Частиною третьою статті 38 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно зі статтею 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до статті 40 Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до пункту 6.19 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 08 квітня 2017 року №101, питання про порушення дисциплінарної справи може розглядатися на засіданні Палати за наявними документами без запрошення особи, яка звернулася зі скаргою (заявою) адвоката, стосовно якого надійшла скарга (заява).

Згідно зі статтею 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

У цьому зв`язку суд зауважує, що позивач не позбавлений права надати дисциплінарній палаті як письмові пояснення по суті порушених питань так і докази, що доводять безпідставність вимог скарги. При цьому, саме по собі порушення дисциплінарної справи не тягне за собою негативних наслідків для позивача, оскільки оскаржуване рішення не є підтвердженням факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Порушення дисциплінарної справи свідчить про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.

Однак підтвердження або спростування ознак дисциплінарного проступку та їх юридична кваліфікація виходить за рамки перших двох стадій дисциплінарного провадження та відноситься саме до третьої стадії дисциплінарного провадження, а саме: розгляд дисциплінарної справи по суті. І лише за результатами третьої стадії провадження може прийматися рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Оскаржене позивачем рішення відповідача містить лише попередні висновки щодо можливої наявності у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та жодним чином не встановлює факту його здійснення.

Інформації щодо подальшого руху дисциплінарного провадження, прийняття будь-яких рішень за результатами розгляду дисциплінарної справи, а також відомостей щодо використання позивачем права на оскарження прийнятого відповідачем рішення по суті дисциплінарної справи, суду упродовж розгляду справи не надано.

Також, у позові позивач посилається на обставини прийняття оскаржуваного рішення неповноважним складом КДКА Київської області.

В цій частині суд зазначає, що на підтвердження таких обставин позивачем не надано будь-яких належних, достатніх та переконливих доказів, які б можливо було перевірити та надати їм належну оцінку, зокрема, не надано відомостей чи порушував позивач або інші особи питання стосовно законності обрання членів КДКА Київської області перед органами адвокатського самоврядування або судовими органами, та про результати розгляду таких питань.

За таких обставин твердження позивача у цій частині є лише непідтвердженим припущенням або суб`єктивним поглядом на процес формування складу КДКА Київської області.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та дотримання відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення процедури розгляду скарги та норм чинного законодавства.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31 січня 2018 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 , прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд не вбачає підстав для його скасування.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судові витрати підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу лише при задоволенні позову. Враховуючи те, що суд відмовляє позивачу у задоволенні позову повністю, понесені ним витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду відшкодуванню не підлягають.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення від 31 січня 2018 року - відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 .

Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, поштова адреса: 04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 15, тел. +380444624821.

Суддя В.І. Келеберда