Рішення № 85146417, 23.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2019 року № 640/11409/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києвіпровизнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - ГУ ПФУ у м. Києві, відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в перерахунку розміру його пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві, починаючи з 01 березня 2019 року провести перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням розміру пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік стажу понад 20 років, але не вище 85 процентів заробітку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи, що позивач має право на перерахунок пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, останній звернувся з відповідними заявами до відповідача, втім у їх задоволені було відмовлено.

Позивач таку відмову вважає неправомірною та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26 червня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Дану ухвалу суду відповідачем отримано 08.07.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на час вирішення справи, відповідачами відзиву подано не було, так само, як і заяв про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (на пільгових умовах).

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 .

01.03.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

15.03.2019 року ГУ ПФУ у м. Києві листом за № 53052/02/С-2835 повідомило позивача про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії відповідно п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з підстав того, що позивач немає статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

25.03.2019 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До вказаної заяви було додано копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

30.05.2019 року позивач звернувся з заявою ГУ ПФУ у м. Києві про надання відповіді про результати розгляду його заяви від 25.03.2019 року.

12.06.2019 року ГУ ПФУ у м. Києві листом за № 128025/02/С-2835/2 повідомило позивача, що відповідь на його звернення від 25.03.2019 року було надано листом від 24.04.2018 року № 88078/02/С-2835/1 та додатково зазначено, що розмір його пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 48 років 8 місяців 22 дні, також до страхового стажу додатково враховано 8 років роботи за списком № 1 та заробітної плати, визначеної за періоди роботи 01.01.1987 року по 31.03.1998 рік. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,48667; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 5,60000. Розмір пенсії з 01.03.2019 складає 12 518, 53 грн., де: 12 003, 40 грн основний розмір пенсії; 344, 31 грн. - доплата за понаднормативний стаж; 170,82 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи, що позивачеві протиправно не було проведено з 01.03.2019 перерахунок пенсії, останній звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів 10 років;

- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів 8 років;

- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році 5 років.

Пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, згідно із пунктом 3 частини другої розділу І якого частину другу статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Таким чином, вищенаведеною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Вказані висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016 у справі №21-1255а16 та Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа №560/675/17), від 05.09.2018 (справа № 708/818/17) від 14 березня 2018 року (у справі №316/1863/16-а) , від 27 червня 2018 року ( у справі №565/1326/17), від 24 липня 2018 року (у справі № 565/1060/17), від 23 жовтня 2018 року (у справі №234/17576/16-а).

Як встановлено матеріалами справи, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Окрім цього, із матеріалів справи вбачається, що 01.03.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені вказаним Законом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу була призначена до 11 жовтня 2017 року і до цієї дати право на отримання надбавки за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний стаж не пов`язувалося з обов`язковим призначенням пенсії на умовах ч. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд дійшов висновку, що на позивача поширюються пільги, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, віднесених до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим позивач має право на перерахунок пенсії зі збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за рік, відповідно до п.2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, аналізуючи вказані вище норми, керуючись приписами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач при відмові позивачу в перерахунку розміру його пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За вказаних обставин, вимога про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в перерахунку розміру його пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві, починаючи з 01 березня 2019 року провести перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням розміру пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік стажу понад 20 років, але не вище 85 процентів заробітку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд зазначає, що позивач має право на перерахунок пенсії зі збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за рік, відповідно до п.2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», втім відповідачем, протиправно було відмовлено у задоволенні вказаного питання.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Судом встановлено, що з заявою про перерахунок пенсії позивач вперше звернувся 01.03.2019 року, а тому перерахунок пенсії слід проводити з 01.03.2019 року.

Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві починаючи з 01 березня 2019 року провести перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Задовольняючи вказану вимогу у вказаний спосіб виходив з того, що згідно з наявними в матеріалах справи даними, загальний страховий стаж позивача становить 48 рік 8 місяців 22 дні, в тому числі: 8 років - робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за Списком №1, що виключає право на пенсію в повному розмірі із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 85 процентів заробітку.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в перерахунку розміру його пенсії відповідно до п. 2 ст. 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16) починаючи з 01 березня 2019 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням розміру пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік стажу понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко