Ухвала суду № 85146385, 23.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про забезпечення позову

23 жовтня 2019 року м. Київ №640/19946/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправними та скасування наказів в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла письмова заява Акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - заявник, АТ "Дніпроазот") про забезпечення позову (далі - подана заява), подана до подання позовної заяви АТ "Дніпроазот" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) про визнання протиправними та скасування наказів Мінекономіки від 09.07.2015 р. №732, від 15.09.2015 р. №1142, від 25.01.2016 р. №97, від 25.03.2016 р. №508 та від 06.02.2017 р. №158 в частині, що стосується АТ "Дніпроазот".

У поданій заяві АТ "Дніпроазот" просило забезпечити позов шляхом зупинення дії наказів Мінекономіки від 09.07.2015 р. №732 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", від 25.01.2016 р. №97 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності", від 06.02.2017 р. №158 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" в частині застосування до АТ "Дніпроазот" спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, наказів Мінекономіки від 15.09.2015 р. №1142 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", від 25.03.2016 р. №508 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до АТ "Дніпроазот" спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування поданої заяви АТ "Дніпроазот" зазначено, зокрема, що заявник постійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність з метою збуту своєї власної продукції споживачам. АТ "Дніпроазот" є великим підприємством, споживачами його продукції є не лише вітчизняні підприємства, але і іноземні споживачі. При цьому, дія щодо АТ "Дніпроазот" спеціальних санкцій (індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності / тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності) призведе до фактичної зупинки заявником зовнішньоекономічної діяльності, оскільки діючим законодавством не регулюється ні порядок звернення суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності за отриманням індивідуальної ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, ні порядок її видачі (після скасування ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. №959-XII (далі - Закон №959-XII)).

За переконанням заявника, застосування та продовження (збереження) дії спеціальних санкцій відносно АТ "Дніпроазот" згідно зі спірними наказами має очевидні ознаки протиправності. Чинність (дія) цих спірних наказів після зміни чинного законодавства та скасування такого виду відповідальності до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, є також очевидно неправомірною.

Заявник звертав увагу суду на те, що спірними наказами АТ "Дніпроазот" фактично позбавлено можливості здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у зв`язку з відсутністю правового регулювання здійснення експортно-імпортних операцій в умовах дії спеціальних санкцій, що раніше регулювалося згідно зі ст. 37 Закону №959-ХІІ, що фактично є забороною зовнішньоекономічної діяльності.

Також заявник повідомив, що АТ "Дніпроазот" є підприємством хімічної галузі виробництва, а тому для забезпечення безперервного виробництва та реалізації власної продукції, підтримання устаткування підвищеної небезпеки у належному робочому стані, забезпечення зберігання небезпечних продуктів, забезпечення безпеки хімічних реакцій виготовлення продукції, АТ "Дніпроазот" має здійснювати безперервний продаж та придбання товарів (послуг), в тому числі і у режимі експортно-імпортних операцій. На виручені кошти АТ "Дніпроазот" має закуповувати природний газ та іншу сировину для виробництва продукції підприємства, матеріали і обладнання, необхідне для підтримання устаткування підприємства у безпечному та робочому стані.

Застосування та збереження (продовження) дії відносно АТ "Дніпроазот" спеціальних санкцій, за переконанням заявника, призведе до складно вирішуваних проблем в реалізації продукції, яка виробляється у безперервному виробничому процесі, що, у свою чергу, призведе до накопичення на території АТ "Дніпроазот" небезпечних продуктів та призупинення виробничої діяльності, під час чого виникає істотний ризик виникнення непередбачуваних негативних наслідків. При зупиненні виробництва АТ "Дніпроазот" не зможе отримувати грошові кошти, необхідні для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати податків та зборів, здійснення інших обов`язкових платежів по оплаті електроенергії, послуг з водопостачання та водовідведення, утримання соціальних об`єктів, що знаходяться на балансі підприємства та територіальної громади м. Кам`янське.

У разі припинення виробничого процесу ринок України може залишитися без знезаражувальних реагентів, необхідних для виготовлення питної води, і це вкрай негативно відчують всі водоканали великих та малих міст України.

Застосування та продовження (збереження) дії спеціальних санкцій до заявника також призведе до втрати ринків збуту та споживачів продукції АТ "Дніпроазот" внаслідок безпідставного та неправомірного обмеження здійснення зовнішньоекономічної діяльності, і, як наслідок, значних майнових збитків для заявника і навіть зупинки підприємства.

Заявник також зазначив, що внаслідок дії оскаржуваних спеціальних санкцій АТ "Дніпроазот" буде позбавлене можливості виконати свої зобов`язання за контрактами перед контрагентами, що у свою чергу призведе до спричинення підприємству багатомільйонних збитків у вигляді недоотриманого доходу, покриття збитків та витрат в порту навантаження, подачу контрагентом до іноземного суду позову про стягнення з підприємства збитків за невиконання контрактів, втрату ділової репутації та розрив договірних відносин. Зазначені негативні наслідки для підприємства неможливо буде компенсувати.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 150, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має намір звернутись з відповідним позовом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ "Дніпроазот" здійснює такі види діяльності, зокрема: виробництво добрив і азотних сполук (основний); виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; оптова торгівля хімічними продуктами; забір, очищення та постачання води.

Разом з тим, Мінекономіки були прийняті спірні накази:

1) від 09.07.2015 р. №732 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", яким за порушення пов`язаних із Законом №959-XII законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, до якого включено, зокрема, АТ "Дніпроазот";

2) від 15.09.2015 р. №1142 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", яким за порушення статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, до якого включено, зокрема, АТ "Дніпроазот". А також, у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом зупинено дію наказу Мінекономрозвитку України від 09.07.2015 р. №732 у частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до АТ "Дніпроазот";

3) від 25.01.2016 р. №97 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності", яким переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, до якого включено, зокрема, АТ "Дніпроазот"; зупинено дію наказу Мінекономрозвитку України від 15.09.2015 р. №1142; відновлено дію наказу Мінекономрозвитку України від 09.07.2015 р. №732 у частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до АТ "Дніпроазот";

4) від 25.03.2016 р. №508 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України", яким за порушення пов`язаних із Законом №959-XII законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України - АТ "Дніпроазот"; у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом зупинити дію наказу Мінекономрозвитку України від 25.01.2016 р. №97 у частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України - АТ "Дніпроазот";

5) від 06.02.2017 р. №158 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності", яким переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, до якого включено, зокрема, АТ "Дніпроазот"; зупинено дію наказів Мінекономрозвитку України від 25.03.2016 р. №508, від 29.09.2016 р. №1624 і від 29.09.2016 р. №1626 у частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, до якого включено, зокрема, АТ "Дніпроазот".

Оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося, санкції застосовано на підставі ст. 37 Закону №959-XII (індивідуальний режим ліцензування / тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності).

Фактичні підстави для застосування санкцій - невідомі та в спірних наказах не зазначені.

Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 37 Закону №959-XII (в редакції до 07.02.2019), індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на індивідуальний режим ліцензування.

Між тим, у період трьох місяців з дня прийняття спірних наказів від 15.09.2015 р. №1142, від 25.03.2016 р. №508, якими і обмежується строк дії таких наказів та санкцій, застосованих спірними актами санкції Мінекономіки не були скасовані та заявника не було переведено на індивідуальний режим ліцензування, оскільки в силу Закону №959-XII дія такого роду актів має обмежений строк дії, який може бути продовжений лише за рішенням суду (ч. 9 ст. 37 Закону №959-XII), наявності якого на час звернення до суду не встановлено.

Також суд звертає увагу, що 07.02.2019 року було введено в дію Закон України "Про валюту і валютні операції", згідно з пп. "д" п. 3 ч. 4 ст. 16 якого виключено ст. 37 Закону №959-XII, якою було регламентовано як порядок застосування спеціальних санкцій, зокрема, так і інститут таких спеціальних санкцій загалом.

Тобто, відпала правова основа застосування та існування санкцій, продовження їх дії чи переведення на режим індивідуального ліцензування, як і власне можливість їх продовження за рішенням суду.

У взаємозв`язку з наведеним, суд акцентує увагу на тому, що принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог "якості" закону та юридичної визначеності.

Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи.

Так, у рішенні від 10.12.2009 р. у справі "Михайлюк та Петров проти України" (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява №11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України" (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29.04.2003 р., заява №38812/97, п. 155).

У той же час, у даному випадку, наведене у сукупності свідчить про наявність очевидних ознак невідповідності дії спірних актів вимогам "якості закону", принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, а отже вказує і на наявність очевидних ознак протиправності дії оскаржуваного актів відносно заявника, оскільки відсутня правова підстава дії оскаржуваних актів, а саме, ст. 37 Закону №959-XII, яка втратила чинність.

Водночас, судом враховується, що незастосування заходу забезпечення та подальша дія спірного актів за наведених вище висновків суду, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав заявника внаслідок подальшого індивідуального режиму ліцензування / зупинення здійснення ним підприємницької діяльності на території України, що може також завдавати шкоди економічним інтересам держави, у т.ч. в частині отримання податків/зборів від діяльності іноземного суб`єкта господарювання на території України.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень заявника відносно того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити реалізацію виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів АТ "Дніпроазот".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи заявника на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.07.2015 р. №732 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", від 25.01.2016 р. №97 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності", від 06.02.2017 р. №158 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" в частині застосування до АТ "Дніпроазот" спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2015 р. №1142 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", від 25.03.2016 р. №508 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до АТ "Дніпроазот" спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, оскільки, за переконанням суду, дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися.

При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду поданої заяви не є вирішенням публічно-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки, як уже зазначено у даному судовому рішенні, невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення адміністративного позову - задовольнити повністю.

2. Зупинити дію наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.07.2015 р. №732 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", від 25.01.2016 р. №97 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності", від 06.02.2017 р. №158 "Про переведення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" в частині застосування до Акціонерного товариства "Дніпроазот" спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2015 р. №1142 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України", від 25.03.2016 р. №508 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до Акціонерного товариства "Дніпроазот" спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

3. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України.

4. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 23 жовтня 2022 року.

Стягувач: Акціонерне товариство "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, 1; код ЄДРПОУ 05761620)

Боржник: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596).

Роз`яснити, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Дана ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко