Рішення № 85145738, 23.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2019 р. № 520/10004/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_2 ) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (м. Харків, вул. Ярослава Мудрого 16, поштова адреса: 61002, код ЄДРПОУ 34859512 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив

Позивачі звернулися до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просять суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо невиконання вимог Порядку погашення заборгованості за рішенням суду виконання яких гарантується Державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 та не здійснення належної перевірки відповідного пакету документів; не передавання постанови суду № 520/1243/19 від 11 березня 2019 року та № 646/6985/18 від 31.01.2019 року з відповіднім пакетом документів актом приймання-передачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування у визначені Порядком строки; неповідомлення заявника про передачу рішення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням реквізитів акту приймання-передачі з часу передачі рішення суду на виконання, та не здійснення дій щодо виконання вимог Порядку №440 про усунення недоліків і не надсилання належних документів до органу, що здійснює казначейське обслуговування;

зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області виконати вимоги Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. №440 усунути виявленні недоліки та витребувати з головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області Довідку та Розрахунок пенсійної виплати, а саме державної пенсії та передати рішення суду з відповідним пакетом документів актом приймання-передачі до органу, що здійснюють казначейське обслуговування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.07.2019 представник позивачів звернувся до відповідача з заявою про надання інформації стосовно стану виконання виконавчих проваджень, будь-якої інформації про виконання судових рішень ним не отримано, на підставі чого зроблено висновок про невжиття відповідачем заходів щодо належного виконання рішень суду.

Ухвалою суду від 30.09.2019 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи на 09.10.2019.

Відповідачем по справі надано відзив на адміністративний позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що виконавчі дії за вказаними виконавчими провадженнями вчиняють у відповідності до вимог чинного законодавства.

Сторони в судове засідання не прибули, подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що в силу положень ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

За приписами ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За визначенням п. 10 ч. 1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вище викладене, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст.250 КАС України є дата складення повного судового рішення.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду : від 11.03.2019 у справі 520/1243/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Харкова про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково: зобов`язано посадових осіб Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, що утворилась за період з 01.05.2018 року по 28.02.2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено; від 31.01.2019 у справі 646/6985/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнено частково: зобов`язано Слобожанське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.08.2018, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Вказані судові рішення набули законної сили та 17.05.2019 видано виконавчі листи, які пред`явлені до примусового виконання.

Постановами державного виконавця відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області від 29.05.2019 відкрито виконавчі провадження ВП 59220502 за виконавчим листом у справі 520/1243/19 та ВП 59220667 за виконавчим листом у справі 646/6985/18 та запропоновано боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Згідно супровідних листів від 29.05.2019 ВП № 59220502/В-10 та ВП № 59220667/В-10 постанови про відкриття провадження направлені на адресу боржника та стягувачів.

Судовим розглядом встановлено, що 25.07.2019 року від представника позивачів на адресу відповідача надійшла заява стосовно надання письмового звіту щодо виконаної роботи за виконавчими провадженнями по виконавчим листами від 17.05.2019 № 646/6985/18 та № 520/1243/19.

За результатами розгляду вказаної заяви листами від 25.07.2019 ВП № 59220502/В-10 та ВП № 59220667/В-10 представнику позивачів повідомлено про те, що 29.05.2019 за вказаними виконавчими листами відкрито виконавчі провадження та отримано листи Слобожанського ОУПФУ м.Харкова від 10.07.2019 та від 18.07.2019, яким боржник повідомив про вчинені ним дії на виконання рішень суду та повідомлено представника позивачів про те, що державним виконавцем готується запит до ГУПФУ в Харківській області щодо виділення коштів для виплати заборгованості по пенсіям ОСОБА_1 та ОСОБА_2

23.09.2019 року представником позивачів повторно подано заяву до відповідача стосовно надання письмового звіту щодо виконаної роботи за виконавчими провадженнями по виконавчим листами від 17.05.2019 № 646/6985/18 та № 520/1243/19.

За матеріалами виконавчого провадження ВП № 59220502 встановлено, що воно містить лист датований 18.10.2019 ВП № 59220667/В-10, яким представника позивачів повідомлено про те, що 17.10.2019 державним виконавцем подано заяву до Харківського окружного адміністративного суду про заміну сторони виконавчого провадження з Слобожанського ОУПФУ м.Харкова на Головне управління ПФУ в харківській області у виконавчих провадженнях ВП № 59220505 та ВП № 59220667, внаслідок припинення Слобожанського ОУПФУ м.Харкова.

Щодо посилань представника позивачів на те, що при відкритті провадження у справі відповідачем не дотримано вимог положень п.4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, відповідно до якого розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження, суд зазначає, що вказана позивачем Інструкція викладена у новій редакції (наказ Міністерства юстиції України від 29.03.2016 № 2832/5).

За приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі по тексту Закон № 1404-) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З метою ефективної реалізації покладених на виконавця завдань щодо здійснення заходів примусового виконання рішень закон наділяє його широкими повноваженнями (правами), зокрема, правом накладати арешт на майно боржника.

Порядок арешту і вилучення майна (коштів) боржника регламентований ст. 56 Закону №1404-VII , згідно якої арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону №1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Аналогічні положення містяться у п. 8 Розділу VIII "Інструкції з організації примусового виконання рішень" № 512/5 від 02.04.2012, яким визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

З аналізу наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень вбачається, що арешт на майно боржника повинен накладатися з метою забезпечення виконання відповідного виконавчого документа з урахуванням суми боргу та витрат виконавчого провадження.

Судом встановлено, що між відкриттям виконавчого провадження та зверненням позивача до суду, відповідач, всупереч вимог ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" не наклав арешту на кошти боржника.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Статтею 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIII, та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган (ч. 1 ст. 2 Закону №4901-VI).

Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженою постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 (далі Порядок), визначено механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Згідно з п. 3 Порядку, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Щодо посилань відповідача на п. 3 Перехідних та Прикінцевих положень Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Вказаною нормою визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Отже, законодавцем визначено лише порядок дій відносно судових рішень, які були ухваленні до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2013), але не вказано того, що у межах цього Закону виконуються виключно ті судові рішення, що були ухвалені до набрання чинності цим Законом.

Суд також звертає увагу на те, що приписами абз.4 п.10, абз.2 п.13, абз.3 п.14 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 визначено порядок дії державного виконавця за рішеннями судів зобов`язального характеру щодо здійснення нарахування (перерахунку тощо) та/або виплатити коштів.

Долученими до матеріалів справи копіями виконавчих проваджень підтверджено, що боржником здійснено нарахування суми заборгованості за рішеннями судів від 11.03.2019 № 520/1243/19 та від 31.01.2019 № 646/6985/18, про що повідомлено відповідача, отже, на думку суду, відповідачем повинні були бути вчинені дії щодо передачі рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 287, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо невиконання вимог Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 у виконавчих провадженнях: 59220502, відкритим на підставі виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 № 520/1243/19 та 59220667, відкритим на підставі виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 № 646/6985/18

Зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вчинити дії щодо передачі виконавчих проваджень: 59220502, відкритого на підставі виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 № 520/1243/19 та 59220667, відкритого на підставі виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 № 646/6985/18 до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.6 ст.287 КАСС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення судового рішення. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ст. 287 КАС України 23.10.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.