Ухвала суду № 85145719, 24.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2019 р. Справа № 520/11044/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області від 18.03.2019 р. № 76 о/с про звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору з обслуговування об`єктів відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Гресс Дмитра Костянтиновича, з 29.03.2019 р. за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів);

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 29.03.2019 р. на посаді оперуповноваженого сектору з обслуговування об`єктів відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області видати наказ про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) за рішенням госпітальної ВЛК ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області" від 10.04.2019 р. (свідоцтво про хвороби № 115).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України.

Так, суд звертає увагу на строки звернення позивача до суду з даним позовом. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач, зокрема, оскаржує наказ начальника ГУНП в Харківській області від 18.03.2019 року № 76 о/с про звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору з обслуговування об`єктів відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 29.03.2019 року, за п. 4 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Таким чином, аналізуючи приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць.

Суд наголошує на тому, що позивач із зазначеним позовом звернувся до суду лише 21.10.2019 року, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка вмотивована тим, що позивачу, начебто стало відомо про незаконність дій та протиправність наказу начальника ГУНП в Харківській області від 18.03.2019 р. № 76 о/с лише 25.09.2019 р. Позивач в своїй заяві наголошує на тому, що після отримання травми, яка в подальшому призвела до встановлення інвалідності, стан його здоров`я погіршився та потребував постійного нагляду лікарів і проходження лікування та, як наслідок позивач не міг до 25.09.2019 р. з`ясувати законність свого звільнення, дотримання відповідачем процедури звільнення, а отже дізнатися про порушення своїх прав та звернутись до суду для їх захисту.

З цього приводу суд зазначає наступне. Використовуючи автоматизовану систему "Діловодство спеціалізованого суду", вбачається що позивач вже намагався оскаржити наказ начальника ГУНП в Харківській області від 18.03.2019 р. № 76 о/с про звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору з обслуговування об`єктів відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Гресс Дмитра Костянтиновича, з 29.03.2019 р. за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" ( у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Зазначене свідчить про те, що позивач знав про існування свого порушеного права.

Окрім того, вивчивши матеріали справи, суд наголошує на тому, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували погіршення його стану здоров`я та те, що позивач дізнався про порушення свого права лише через півроку після звільнення. Таким чином, дослідивши всі докази по справі, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.Водночас, позивачем не наведено жодної об`єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду та не надано жодного доказу на підтвердження зазначеного.

Таким чином, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України. На виконання приписів ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України. Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

- належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу термін – п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання до суду належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях