Рішення № 85145673, 24.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 жовтня 2019 р. № 520/10695/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (вул. Богдана Хмельницького, 30, 1 під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61099) про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , який було накладено на підставі постанови 39088272 від 23.07.2013 р., реєстровий номер обтяження 5413202, зареєстроване 29.08.2019 р., реєстратор Харківське міське управління юстиції, Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка є наразі під обтяженням належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2000 р. Суб`єктом владних повноважень накладалось обтяження на все майно ОСОБА_2 . Позивач зауважує, що ОСОБА_2 , який колись мешкав в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований, але 18.04.2007 р. знятий з реєстрації про що свідчить копія картки (Форма А) про прописку, не має права власності на зазначене обтяжене майно. Таким чином, зазначене вище майно, було обтяжене неправомірно, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлений права вчиняти будь-які правочини із нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Вважаючи зазначене рішення суб`єкта владних повноважень незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 р., Міжрайонним відділом Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області був наданий відзив в якому було зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає, що державним виконавцем вжито всі необхідні заходи, відповідно до розділу VІІІ Закону України "Про виконавче провадження", в якому закріплений на законодавчому рівні загальний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Представником відповідача було подано заяву про розгляд зазначеної адміністративної справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, в якій проти задоволення позову без стягнення судового збору не заперечував.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Беручи до уваги, клопотання сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Відповідно ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Справа розглянута у строк, передбачений ст. 287 КАС України. Повний текст складено за правилами ч. 4 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Позивач, відповідно до договору купівлі продажу квартири від 07.06.2000 р., є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Судом встановлено, що між донькою позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був розірваний в грудні 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 09.12.2009 року (а.с. 10).

Суд зазначає, що ОСОБА_2 , який колись мешкав в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований, але 18.04.2007 р. знятий з реєстрації про що свідчить копія картки (Форма А) про прописку (а.с. 11).

Як вбачається з реєстру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на все майно ФОП ОСОБА_2 було накладено арешт.

З метою здійснення правочину, а саме оформлення договору дарування зазначеного нерухомого майна позивач у 2019 році звернувся до приватного нотаріуса Шишко Н. М. ХМНО.

Однак, з інформаційної довідки № 180069407 від 06.09.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 стало відомо, що нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є обтяженим на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 39088272, виданий 23.07.2013 р., Фрунзевським ВДВС ХМУЮ. При цьому у відомостях про суб`єктів обтяження зазначено, що особою, майно якої обтяжується, є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 , а предметом обтяження є все нерухоме майно (а.с. 9).

З метою зняття арешту позивач звернувся до Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах, який є правонаступником Фрунзенської ВДВС ХМУЮ. Листом № 45409 від 23.09.2019 р. позивача було повідомлено про те, що згідно перевірки АСВП на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження стосовно ОСОБА_2 про виконання виконавчих листів: № 6-1873 від 16.11.2009 р., виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 484 594,12 грн., та виконавчий лист № 2-а-1378/12/2070 від 09.04.2013 р., виданий Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП Кулабухова О.Є на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість у розмірі 169 846,95 грн., в ході примусового виконання було накладено арешт на все майно боржника, вище зазначені виконавчі провадження були завершені та повернуті стягувану на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки до теперішнього часу дане виконавче провадження не збереглося, то надати більш детальну інформацію ОСОБА_1 не має можливості.

при цьому у своєму листі суб`єкт владних повноважень зазначив, що якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Вважаючи, що майно, яке належить ОСОБА_1 , та на яке було накладено арешт на підставі постанови 39088272 від 23.07.2013 р., реєстровий номер обтяження 5413202, зареєстроване 29.08.2019 р., реєстратор Харківське міське управління юстиції Харківської області, є незаконним, позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (надалі по тексту - Закон).

За приписами ст. 1 Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону)

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону в разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 59 Закону).

Частиною четвертою даної статті Закону визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону).

Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 р. № 2274/5 затверджено Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби (надалі по тексту - Порядок). Порядок установлює основні правила роботи з документами в органах державної виконавчої служби, в тому числі порядок загального документування у районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділах державної виконавчої служби, діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) у всіх органах державної виконавчої служби, оформлення документів, технічного забезпечення їх підготовки, контролю за виконанням документів, а також здійснення діловодних процесів - організації документообігу, формування справ і зберігання документів та поширюється на всю службову документацію.

Пунктом 9.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби передбачено, що зберігання завершених виконавчих проваджень здійснюється у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні (робочій кімнаті) органу державної виконавчої служби і покладається на одного з працівників органу державної виконавчої служби, про що керівником цього органу видається відповідний організаційно-розпорядчий документ.

Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. (п. 9.10 Порядку)

Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, суд зазначає, що знищенню підлягають тільки завершені виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчились. Варто також зазначити, що листом № 45409 від 23.09.2019 р. позивача було повідомлено про те виконавчі провадження стосовно ОСОБА_2 про виконання виконавчих листів були знищені за спливом строку зберігання (виконавчі листи № 6-1873 від 16.11.2009 р., виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 484 594,12 грн., та виконавчий лист № 2-а-1378/12/2070 від 09.04.2013 р., виданий Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість у розмірі 169 846,95 грн.).

Тобто, виконавче провадження щодо ОСОБА_2 є завершеним, що мало стати підставою для зняття накладеного на майно арешту. Окрім того, суд звертає увагу на те, що нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2000 р. Стосовно ОСОБА_1 виконавчого провадження не відкривалося, а отже, відповідно до приписів чинного законодавства, зазначене майно позивача не може бути обтяженим на підставі постанови, винесеної стосовно ОСОБА_2 .

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст. 139 КАС України звертає увагу на заяву позивача, відповідно до якої позивач не заперечую проти не стягнення судового збору з відповідача.

Керуючись статтями 14, 243-246, 263, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про зняття арешту з майна - задовольнити в повному обсязі.

Зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , який було накладено на підставі постанови 39088272 від 23.07.2013 р., реєстровий номер обтяження 5413202, зареєстроване 29.08.2019 р., реєстратор Харківське міське управління юстиції, Харківської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2019 року.

Суддя Н.А. Полях