Рішення № 85145316, 23.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3406/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Клочка К.І., розглянув за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання незаконною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.06.2019 року №147 у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.01.2019 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести її обчислення на підставі довідки про заробіток від 15.07.2005 №46 ОАО Мостобудівельного загону №40 за період роботи позивача з 01.01.1993 по 31.12.1997 на території Російської Федерації з переведенням сум оплати праці в національну грошову одиницю України .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення» (далі за текстом – Список №2). Наголошує на тому, що надані ним документи повністю відповідають вимогам законодавства та підтверджують стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за віком.

Вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії за віком є необґрунтованою та порушує його право на соціальний захист.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.10.2019 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Наголошував на тому, що записи у трудовій книжці позивача не містять відомостей про роботу протягом повного робочого дня в шкідливих умовах. Звертав увагу на те, що пільговий стаж роботи позивача не враховано, оскільки, у наданій позивачем довідці відсутні відомості про характер виконуваних робіт, міститься неправильне посилання на Список №2, відсутня інформація про атестацію робочих місць та відсутній кутовий штамп.

Враховуючи викладене, відповідачем вирішено відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю пільгового стажу необхідної тривалості, підтвердженого в установленому порядку.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивач досяг 55 років, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий 10.05.2012 Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області /а.с.10-12/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій та майстра будівельних і монтажних робіт з 21.07.1981 по 28.04.1983, з 03.06.1985 по 04.11.1986, на посаді майстра будівельних та монтажних робіт з 15.07.1992 по 30.12.2002, а загалом 13 років 7 місяців 23 дні, що підтверджується записами у трудовій книжці серії АТ НОМЕР_2 від 26.07.1981 року /а.с.17-20/, довідкою №45 від 15.07.2005 року «Уточняющая особый характер работ или условия труда, необходимые для назначения льготных пенсий», що видана ОАО Мостостроительный отряд №40 (далі за тестом - довідка №45 від 15.07.2005 року) /а.с.21/.

Крім цього, матеріалами справи підтверджується та не оспорюється відповідачем той факт, що ОСОБА_1 має 30 років 10 місяців 28 днів страхового стажу /а.с.16/.

21 лютого 2019 року позивач звернувся до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» /а.с.14/.

До заяви про призначення пенсії за віком позивачем, що підтверджується розпискою-повідомленням/а.с.15/, додано наступні документи: 1) паспорт громадянина України; 2) довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; 3) трудова книжка; 4) військовий квиток №140 від 17.05.2018 року; 5) диплом серія НОМЕР_3 від 30.06.1992; 6) довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 №46 від 15.07.2005 року; 7) довідка №45 від 15.07.2005 року; 8) договори від 28.03.2006, 08.07.2003; 9) трудові договори від 20.08.2015, від 15.09.2009, від 15.01.2014.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №247 від 18.01.2019 відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періодів роботи, передбаченої п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.07.1981 по 28.04.1983, з 03.06.1985 по 04.11.1986, з 15.07.1992 по 30.12.2002 у зв`язку з відсутністю даних про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника, відсутністю відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначеній роботі, відсутністю відомостей про атестацію робочих місць.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №147 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.06.2019 року /а.с.42-44/ відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю пільгового стажу необхідної тривалості, підтвердженого в установленому порядку.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є виконання робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі за текстом – Порядок №637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За приписами п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Стосовно посилання відповідача на те, що пільговий стаж позивача не підтверджено з огляду на те, що довідка з підприємства не містить усієї необхідної інформації для призначення та обчислення пенсії суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів, позивач працював на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій та майстра будівельних і монтажних робіт у будівництві мостів, реконструкції і ремонті будівель, споруд та інших об`єктів на будівельному майданчику повний робочий день з 21.07.1981 по 28.04.1983, з 03.06.1985 по 04.11.1986, з 15.07.1992 по 30.12.2002, а загалом 13 років 7 місяців 23 дні, що підтверджується записами у трудовій книжці серії АТ НОМЕР_2 від 26.07.1981 року /а.с.17-20/, довідкою №45 від 15.07.2005 року.

Довідка №45 від 15.07.2005 року містить усю необхідну інформацію передбачену пунктом 20 Порядку №637, а саме: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено, що зміст документу дає можливість встановити документи на підставі яких видана довідка, місцезнаходження установи, яка видала документ, отже, у відповідача відсутні підстави не приймати довідку для призначення пенсії.

Водночас, довідка містить посилання на Список №2 з посиланням на роботу, яку виконував позивач, що спростовує обґрунтування відповідача про відсутність таких відомостей.

Окрім цього суд критично оцінює аргумент відповідача, що довідка №45 від 15.07.2005 року не містить відомостей про характер виконуваних робіт позивачем, оскільки зазначена в ній посада працівника дає змогу встановити характер виконуваної роботи та факт віднесення такої до Списку №2.

Разом з тим відсутність кутового штампу не може слугувати підставою для не зарахування стажу роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії за віком.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року по справі №593/283/17, від 30 вересня 2019 року по справі №638/18467/15-а.

Крім цього, суд звертає увагу, що довідка №45 від 15.07.2005 року містить інформацію про те, що ОСОБА_1 працював на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій та майстра будівельних і монтажних робіт у будівництві мостів, реконструкції і ремонті будівель, споруд та інших об`єктів на будівельному майданчику повний робочий день, а тому аргументи відповідача щодо відсутністю інформації про виконання робіт протягом повного робочого дня в шкідливих умовах не заслуговують на увагу.

Стосовно посилання відповідача на те, що довідка №45 від 15.07.2005 року не містить інформації стосовно атестації робочих місць суд зазначає наступне.

Позивач посилається на статтю 6 Угоди про гарантії прав громадян-учасників Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, згідно з якою для встановлення права на пенсію, у тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав учасників Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-яких з цих держав.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Водночас, позивачем залишено поза увагою зміст статті 1 цієї Угоди, згідно з якою пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території України, а тому при вирішенні питання про призначення пенсії слід керуватися нормами пенсійного законодавства України, у тому числі й щодо наявності підстав та умов призначення пільгової пенсії.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, як вже зазначалося судом, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до пунктів 3,4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року (далі за текстом – Порядок №442). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Судом встановлено, що позивач працював на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій та майстра будівельних і монтажних робіт з 21.07.1981 по 28.04.1983, з 03.06.1985 по 04.11.1986, на посаді майстра будівельних та монтажних робіт з 15.07.1992 по 30.12.2002, а загалом 13 років 7 місяців 23 дні, у ОАО «Мостостроительный отряд №40», яке мало місцезнаходження у місті Сочі, Краснодарський край, Російська федерація.

Враховуючи викладене, позивач має право на зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві з 21.07.1981 по 28.04.1983, з 03.06.1985 по 04.11.1986, тобто до моменту набрання чинності Порядком №442

Загалом стаж роботи із шкідливими умовами праці за вищенаведений період становить 3 роки 2 місяці.

Разом з тим, після 21 серпня 1992 року, відсутність документального підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 по справі №523/14381/16-а.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження проведення атестації робочих місць за умовами праці, що унеможливлює зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи працівника на посаді майстра будівельних та монтажних робіт з 15.07.1992 по 30.12.2002.

Таким чином, за встановлених у справі обставин, пільговий стаж позивача по списку № 2 становить 3 роки 2 місяці та 8 днів.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено пільговий стаж роботи на посаді майстра будівельних та монтажних робіт з 15.07.1992 по 30.12.2002 з огляду на відсутність доказів щодо проведення атестації робочих місць, а тому у останнього відсутні передбачені законом умови на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, суд відхиляє припущення позивача про те, що обов`язковість проведення атестації робочих місць на території Російської федерації відсутня з огляду на пункт 4 Постанови Ради Міністрів РРФСР №517 від 02 жовтня 1991 року «О пенсиях на льготных условиях по старости (по возрасту) и за выслугу лет», згідно з яким «Руководителям предприятий (объединений), организаций обеспечить своевременную подготовку к введению в действие Списков N N 1 и 2, провести аттестацию рабочих мест и принять необходимые меры к улучшению условий труда. Определить с участием профсоюзов перечень рабочих мест, наименование профессий и должностей, работникам которых в соответствии с указанными Списками установлено льготное пенсионное обеспечение, и ознакомить с ними трудящихся».

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, жодним чином не порушило права позивача на отримання пенсії, а тому дії останнього повністю відповідають критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності,66, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко