Рішення № 85145161, 23.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р. № 400/1559/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

24.05.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) з вимогами:

- визнати протиправними дії Миколаївського обласного військового комісаріату щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії ж вислугу років з 13.08.1997 року відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.16.1993 року №83551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону те ветеранів війни, гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за вислугу років з 13.08.1997 року відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.16.1993 року №83551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону те ветеранів війни, гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат виплатити позивачу різницю підвищення до пенсії за вислугу років позивачу з 13.08.1997 року відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.16.1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону те ветеранів війни, гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нарахування за виплати позивачу підвищення до пенсії за вислугу років з 01.01.2007 року відповідно до частини третьої12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплачувати позивачу підвищення до пенсії за вислугу років з 01.01.2007 року відповідно до частини третьої12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти рішення (розпорядження) про здійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії за вислугу років з 01.01.2007 року відповідно до частини третьої12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти рішення (розпорядження) про здійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії за вислугу років з 01.01.2007 року відповідно до частини третьої12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою;

- допустити рішення до негайного виконання відповідно до ч.2 ст.371 КАС України;

- зобов`язати відповідачів у встановлений судом строк подати звіт щодо виконання рішення суду.

Ухвалою від 27.05.2019 року суд повернув позивачу позовну заяву на підставі п.6 ч.4 ст.172 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2019 року ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністратвиного суду від 14.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішення відповідачів про відмову в перерахунку пенсійного забезпечення позивача з 01.01.2007 року та про відмову відповідача 1 виплачувати позивачу різницю підвищення до пенсії за вислугу років з 13.08.1997 року відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.16.1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону те ветеранів війни, гарантії їх соціального затисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР), (далі- Закон № 3551) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою є протиправними, оскільки відповідно до Розрахунків пенсії позивача з 13.08.1997 року по 01.01.2003 року Миколаївським ОВК позивачу вже було встановлено підвищення до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком 24,93грн., а з 01.10.2003 року по 01.01.2006 року - 29,87грн. Також позивачу проводився перрахунок пенсії з 01.07.2012р. та з 01.04.2018р. Позивач вважає, що відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій підвищуються пенсії в розмірі 150% мінімальної песії за віком. Законодавством регламентовано розміри мінімальних пенсій за віком з 1997 по 2019 рік. Позивач вказує в позові, що відповідачі повинні керуватися Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 1 "Про підвищення рощмірів пенсій та інших соціальних виплат категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету". На думку позивача, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства й повинні бути задоволені.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечує проти позову та вказує у відзиві на позовну заяву, що позивач отримує пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) з урахуванням її підвищення, встановленого Законом № 3551. Інших підвищень до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства не передбачено.

Миколаївський обласний військовий комісаріат заперечує поовну вимоги та звертає увагу на те, що позивач отримує пенсію з 13.08.1997 року відповідно до довідки-розрахунку пенсії за вислугу років позивача з проведеним розрахунком від 03.11.1997 року, до якої було включено надбавку інтернаціоналіста в розмірі 150 %. В подальшому (з 2006 року) призначення та виплата пенсії була передана до повноважень Пенсійного фонду України. При передачі особових справ до відповідача 2, проводилсь інвентаризація пенсійних справ та виплатних документів на підставі контрольно-інвентаризаційних відомостей на момент передачі, про що робиться відповідна відмітка Пенсійного фонду України. Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідачів викладених у відзивах на позовну заяву, надав суду відповіді на відзиви відповідачів, в яких зазначив, що позовну вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач має право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії за вислугу років з 13.08.1997 року згідно вимог Закону № 3551.

З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Позивач є військовим пенсіонером, якому з 13.08.1997 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 в розмірі 90% грошового забезпечення.

12.03.2019 року позивач звернувся до Миколаївського обласного військового комісаріату з заявою про перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ч.3 ст.12 Закону № 3551 в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач 1 листом від 08.04.2019 року за № 12/2304 повідомив позивача про те, що з 01.01.2007 року пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, здійнюється органами Пенсійного фонду України.

Також, 12.03.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з аналогічною заявою.

Листом від 26.03.2019 року відповідач 2 відмовив позивачу в перерахунку та виплаті пенсії за заявою ОСОБА_1 , з посиланням на те, що відповідач 2 не має повноважень щодо перерахунку розміру пенсії за період до 01.01.2007 року. Також позивачу повідомлено, що відповідно до Закону України "Про стаутс ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005 року № 2939-ІV підвищення до пенсії учасникам бойових дій з 01.07.2006 року встановлюється у розмірі 25% прожиткового мінімумум для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає зазначену бездільність відповідачів протиправними, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд виходить з наступного.

По-перше, ОСОБА_1 отримує пенсію з 13.08.1997 року, яка була призначена 12.08.1997 року. Згідно з довідкою-розрахунком пенсії за вислугу років по справі №ЮН 038656 ОСОБА_1 з проведеним розрахунком від 03.11.1997, позивачу була включена надбавка інтернаціоналіст -розміром 150%.

Вимоги позивача щодо виплати різниці підвищення пенсії за вислугу років з 13.08.1997 року відповідно до ч.3 ст 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551 в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, являються безпідставними, оскільки при передачі справ до Пенсійного фонду України не було виявлено помилок чи неточностей в нарахуванні пенсії позивачу.

В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів до матеріалів справи, що відповідачами було допущено помилку чи будь-які неточності щодо нарахування та виплати пенсії.

Вимога щодо виплати різниці підвищення до пенсії за вислугу років позивачу , Миколаївським обласним військовим комісаріатом являються неможливими до виконання, оскільки відповідач 1 позбавлений функцій з призначення і виплати пенсій.

Крім того, згідно чинного Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в частині третій ст. 12 говориться про пільги учасникам бойових дій , а саме : площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4-5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім`ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім`ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати (Статтю 12 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 5 2-IV від 04.07.2002).

По-друге, відповідно до ст. 10 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» функції призначення (перерахунку) і виплати пенсій військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, передані до органів Пенсійного фонду України з 1 січня 2007 року.

Органи Пенсійного фонду України не визначені правонаступниками структурних підрозділів силових міністерств та інших державних органів, тому не мають повноважень щодо перерахунку розміру пенсій за період до 1 січня 2007 року.

Відповідно до вищевказаних норм законодавства пенсійну справу позивача було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Миколаївським обласним військовим комісаріатом для продовження виплати пенсії з 01.01.2007 року.

За документами пенсійної справи позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 з урахуванням її підвищення, встановленого Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551).

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 3551 (в редакції, чинній до 1 липня 2006 року), учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

Отже, підвищення позивачу пенсії як учаснику бойових дій в розмірі 150% від мінімальної пенсії за віком було передбачене ч. 4 ст. 12 Закону № 3551 у редакції, яка була чинною до 1 липня 2006 року.

Законом України від 05.10.2005 року № 2939-IV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" частину четверту статті 12 викладено в такій редакції: "учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" (вказана норма набрала чинності з 1 липня 2006 року).

Таким чином, враховуючи, що в чинній редакції Закону № 3551 відсутня норма, яка встановлює підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком, а визначено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то головне управління при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена правова позиція головного управління узгоджується з судовою практикою судів апеляційної та касаційної інстанцій, зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 року у справі № 760/14839/16-а, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 року № 761/15113/18.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідачами повністю доведено правомірність своїх дій.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висноку, що позовну вимоги є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 08299180) , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов