Ухвала суду № 85145025, 21.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4514/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» про забезпечення позову у справі № 360/4514/19 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Азот» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2019 ВП № 54694317, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2019 ВП № 54694317.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з відповідними доказами, документу про сплату судового збору.

Одночасно з позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП № 54694317.

В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено, що постанова про арешт коштів боржника ВП № 54694317 від 18.09.2019 винесена відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, а дії державного виконавця незаконними та такими, що порушують права позивача, з огляду на наступне.

Згідно з цієї постанови, на кошти позивача накладається арешт, оскільки на примусовому виконанні у виконавчій службі знаходяться, у тому числі: 1. ухвала господарського суду Луганської області від 19.11.15 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011), якою затверджено мирову угоду між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та позивачем, згідно з якою позивач зобов`язується сплатити на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованість по сплаті основного боргу в сумі 313023445,02 грн та 73080,00 грн витрат по сплаті судового збору рівними частинами щомісячно впродовж 23 місяців по 13045688,54 грн, а в двадцять четвертому місяці 13045688,60 грн, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей. При цьому місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, вважається місяць, в якому набере чинності нормативно-правовий акт про завершення антитерористичної операції; 2. ухвала господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) затверджено мирову угоду між позивачем та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», згідно з якою позивач зобов`язується сплатити на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованість по сплаті основного боргу за договором поставки природного газу № 06/09-1984 від 22.12.2009 в сумі 503 912 285,25 грн, витрат зі сплати держмита в розмірі 25 500,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн, рівними частинами щомісячно впродовж двадцяти трьох місяців по 20 997 417,55 грн, а в двадцять четвертому місяці - 20 997 417,60 грн, починаючи з місяця, що слідує за місяцем закінчення антитерористичної операції, що проводиться у зв`язку з подіями в окремих районах Донецької та Луганської областей. При цьому місяцем, в якому завершиться антитерористична операція, вважається місяць, в якому набере чинності нормативно-правовий акт про завершення антитерористичної операції; 3. постанова № 57209719 від 14.09.2018 про стягнення із ПрАТ товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» на користь держави виконавчого збору у розмірі 995 662,65 доларів США та 24000,00 грн; 4. постанова №50565089 від 01.06.2016 про стягнення із ПрАТ товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» на користь держави виконавчого збору у розмірі 59 009 363,10 грн.

Позивача зазначає, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) скаргу позивача на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. від 19.03.2019 по виконавчому провадженню ВП № 58667668 з виконання Ухвали господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011), задоволено повністю; визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668; скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 58667668) від 19.03.2019.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) без змін. Відповідно, рішення вступило в законну силу.

Крім того, Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) скаргу позивача на постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. про відкриття виконавчого провадження №58668303 від 19.03.2019 з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі № 3/5014/866/2012(9/11/2011) задоволено повністю; визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е щодо відкриття виконавчого провадження ВП №58668303; скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. про відкриття виконавчого провадження №58668303 від 19.03.2019. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.19 у справі З № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) без змін. Відповідно, рішення вступило в законну силу.

Виконавчою службою в порушення частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №54694317 від 18.09.2019, згідно якої виконавча служба здійснила приєднання до діючого зведеного виконавчого провадження ВП № 54694317 виконавчих проваджень з виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) та ухвали Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011), постанови про відкриття яких скасовані судом.

Крім того, дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору ВП № 60053945 від 16.09.2019 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 57209719 від 14.09.2018, строк пред`явлення якої до виконання сплинув ще 14.12.2018, а також дії з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору ВП № 60053997 від 16.09.2019 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 50565089 від 01.06.2016, строк пред`явлення якої до виконання сплинув ще 01.06.2017, вчинені поза межами повноважень державного виконавця, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та є неправомірними.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа обумовлюється тим, що у діях державного виконавця наявні ознаки протиправних дій, які не відповідають вимогам діючого законодавства та вчинені поза межами повноважень державного виконавця.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому позов згідно з частиною першою статті 151 КАС України може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позовної заяви, спір між сторонами існує, на думку позивача, за обставин неправомірності постанови відповідача про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 54694317 від 18.09.2019 грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках боржника.

Слід зазначити, що питання дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні вказаної постанови про арешт коштів боржника належить з`ясувати під час судового розгляду справи.

Наразі заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про очевидну протиправність постанови відповідача про арешт коштів боржника.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом не враховуються обґрунтування заявником поданої заяви про забезпечення адміністративного позову, оскільки заявником не надано суду належних та допустимих доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав, які просить захистити позивач, суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Оцінка спірних рішень відповідача щодо предмету спору буде надана судом при вирішенні справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» про забезпечення позову у справі № 360/4514/19 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Азот» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2019 ВП №54694317, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.В. Захарова