Рішення № 85144620, 16.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2019 року Справа № 808/8980/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Садового І.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК"; Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

15.12.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову відповідача 1 щодо невнесення даних позивача (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язати відповідача 1 включити позивача (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2;

- зобов`язати відповідача 1 подати відповідачу 2 додаткову інформацію щодо позивача як власника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2.

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у нього наявний банківський вклад на загальну суму 19 800,00 грн., що розміщений у Публічному акціонерному товаристві "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (далі - ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК"). 28.05.2015 Національним Банком України було прийнято рішення про віднесення ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних та, відповідно, розпочато процедуру його ліквідації. Позивач отримав лист відповідача 1 від 27.08.2015 № 01-10/4087, в якому його було повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу від 28.05.2015 № 35081 згідно зі ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI) та ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Позивач вважає оскаржувану відмову відповідача 1 щодо невнесення даних позивача до повного переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною, оскільки у листі відповідача 1 від 27.08.2015 № 01-10/4087 "Про нікчемність правочину" та витягу з Протоколу від 26.06.2015 № 1 засідання комісії про перевірку вкладників фізичних осіб ПАТ "УПБ" відсутні жодні відомості, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, а тому правові підстави, передбачені ст. 228 ЦК України, на думку позивача відсутні. З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренка О.М. від 18.12.2015 відкрито провадження у справі.

12.01.2016 до суду надійшов відзив відповідача 1 на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки операція за рахунком позивача № НОМЕР_2 була здійснена в період дії постанови Національного Банку України від 30.04.2015 № 293/БТ "Про віднесення ПАТ "Український Професійний Банк" до категорії проблемних". Тобто, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою НБУ від 30.04.2015 № 293/БТ. Також, представник відповідача 1 зауважив, що 28.05.2015 була здійснена фіктивна касова операція з внесення готівкових коштів у сумі 19 800,00 грн. (без фактичного внесення готівки), яка приховувала фактичне перерахування коштів з рахунку іншої юридичної особи, відкритого також у ПАТ "УПБ" - ТОВ "Квант". За таких обставин, представник відповідача 1 наголосив, що внаслідок укладення нікчемного правочину ТОВ "Квант" як кредитору були надані переваги перед іншими кредиторами, прямо не встановлені законом або внутрішніми документами банківської установи, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Із урахуванням викладених обставин у їх сукупності, відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

15.01.2016 до суду надійшли пояснення відповідача 2 на позовну заяву, у яких її представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки загальний реєстр вкладників складається відповідачем 2 виключно на підставі переліку вкладників, складеного відповідачем 1. Враховуючи, що відповідачем 1 не було включено позивача до переліку вкладників, у відповідача 2, як стверджує його представник, були відсутні підстави для включення позивача до загального реєстру. Із урахуванням викладених обставин, представник відповідача 2 також просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2016 провадження у справі було зупинено до розгляду Конституційним Судом України Конституційного подання щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", положенням ст. 6. ч. 1 ст. 8. ч. 4 ст. 13, ст.ст. 21-22, ч.ч.1, 4, 5 ст. 41 Конституції України.

У зв`язку припиненням повноважень судді Нечипуренка О.М. згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 14.09.2016 № 179 та відповідно до п. 2.3.50, 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №808/8980/15.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для подальшого розгляду судді Садовому І.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2016 адміністративну справу №808/8980/15 суддею Садовим І.В. прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні 28.09.2016. У зв`язку із неявкою в судове засідання 28.09.2016 представників сторін, провадження у справі №808/8980/15 не поновлено.

Ухвалою суду від 17.09.2019 провадження у справі поновлено.

17.09.2019 представником позивача подано до суду заяву за вх. №38683 від 17.09.2019 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Заяву представник позивача просив розглянути без його участі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 задоволено заяву представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; відкладено її розгляд на 16.10.2019 о/об 12-00 год.

08.10.2019 до суду надійшов уточнений відзив відповідача 2 на позовну заяву, у якому його представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідач 2 не може затвердити доповнення до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, без надходження відповідної інформації від відповідача 1. Також, представником відповідача 2 у відзиві на позовну заяву наведені фрагменти рішень суду касаційної інстанції та Великої Палати Верховного Суду, які, на його думку, спростовують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

17.09.2019 судом отримано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Представники відповідача 1 та відповідача 2, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причини неприбуття.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

В зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2015 між позивачем та ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" було укладено договір банківського вкладу "ДОВІРА" № 350581 (далі - Договір від 28.05.2015 № 350581, а.с.15), відповідно до умов якого позивач як вкладник передає, а ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" приймає на умовах цього договору грошові кошти в сумі 19 800,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2 Договору від 28.05.2015 № 350581 днем повернення вкладу є 28.08.2015. Процентна ставка по вкладу встановлюється у розмірі 23,5% (а.с.15). Пунктом 5.1 Договору від 28.05.2015 № 350581 визначено, що він набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до дня повернення вкладу, зазначеного в п.1.1 даного Договору, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного і належного їх виконання Сторонами (а.с.15).

28.05.2015 позивач перерахував ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" грошові кошти у розмірі 19 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.05.2015 № 350581 на відповідну суму (а.с.16).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 28 травня 2015 року № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК".

27.08.2015 відповідач 1 склав та направив позивачу лист № 01-10/4087, із якого вбачається, що здійснений позивачем правочин є нікчемним, оскільки був вчинений виключно з метою штучного створення у відповідача 2 обов`язку щодо відшкодування грошових коштів. Відтак, Договір від 28.05.2015 № 350581 є нікчемним відповідно до ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI та ст. 228 ЦК України.

07.09.2015 позивач надіслав відповідачу 2 заяву про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (а.с.18).

28.10.2015 позивач надіслав ліквідатору ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" лист з проханням надіслати копію наказу (рішення) про визнання Договору від 28.05.2015 № 350581 нікчемним (а.с.21).

Листом від 06.11.2015 № 02-036-43835/15 відповідач 2 поінформував позивача, що в Переліку вкладників, що був переданий відповідачем 1, відсутня інформація про позивача. Також, позивачу було запропоновано для уточнення інформації щодо порушеного питання звернутись до відповідача 1 (а.с.20).

Листом від 26.11.2015 № 01-10/6079 відповідач 1 надав позивачу засвідчені копії Наказу обмежень здійснення банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за рахунок вкладників та Витягу з протоколу засідання комісії про перевірку вкладів фізичних осіб (а.с.23-25).

Оцінюючи правомірність відмови відповідача 1 щодо невнесення даних позивача (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд виходить із такого.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, регламентовані Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI.

Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у ч. 4 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною 2 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень ст. 26 Закону України № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні ст. 2 Закону). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка. Також, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" було укладено Договір від 28.05.2015 № 350581, відповідно до умов якого сума вкладу складає 19 800,00 грн. (а.с.15). На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 28 травня 2015 року № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (а.с.47). Постановою Правління НБУ від 28.08.2015 № 562 було відкликано банківську ліцензію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (а.с.48).

28.08.2015 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 158 "Про початок процедури ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (а.с.49), в якому чітко зазначено, що тимчасова адміністрація запроваджується з 29.05.2019.

27.08.2015 відповідачем 1 був складений та направлений позивачу лист № 01-10/4087 про нікчемність Договору від 28.05.2015 № 350581 з огляду на приписи ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI та ст. 228 ЦК України.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд вважає за необхідне зазначити, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI не можуть бути застосованими до Договору від 28.05.2015 № 350581, оскільки на його підставі у позивача не виникло жодних переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, що позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідачем 2 не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2, відповідно до Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а та низці рішень суду касаційної інстанції.

Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.

Щодо доводів відповідача 1 та відповідача 2 про те, що Договір від 28.05.2015 № 350581 був укладений у день прийняття Правлінням НБУ постанови № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" до категорії неплатоспроможних", суд вважає за доцільне зазначити таке.

Як було зазначено вище, жодних обмежень щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів станом на 28 травня 2015 року в ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" не було. Крім того, суд зважає на ту обставину, що тимчасову адміністрацію у даній банківській установі було запроваджено з 29 травня 2015 року, тобто вже після фактичного перерахування коштів на рахунок позивача. Відтак, укладення правочину у день прийняття Постанови Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, на переконання суду, не є достатньою підставою вважати його нікчемним.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/10002/15, від 17 травня 2019 року у справі № 826/26437/15, від 17 липня 2019 року у справі №810/362/16.

Крім іншого, суд критично оцінює посилання відповідача 1 та відповідача 2 на приписи п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI, відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Така позиція суду зумовлена тим, що частину 3 ст. 38 Закону України було доповнено вищезазначеним пунктом 12.08.2015, тобто на момент укладення Договору від 28.05.2015 № 350581 її об`єктивно не існувало.

Суд також відхиляє твердження представника відповідача 1 про те, що 28.05.2015 мала місце фіктивна касова операція з внесення готівкових коштів у сумі 19 800,00 грн. (без фактичного внесення готівки), яка приховувала фактичне перерахування коштів з рахунку з поточного рахунку юридичної особи - ТОВ "Квант", оскільки договором банківського вкладу передбачено зарахування коштів на депозитний рахунок вкладника з рахунку іншої особи.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок відповідача 2, у зв`язку з чим відповідач 1 повинен був внести дані позивача до повного переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2, однак безпідставно відмовив позивачу у цьому. Відтак, таку відмову суд оцінює як протиправну.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача 1 щодо невнесення даних позивача (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача 1 включити позивача (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2 та подати відповідачу додаткову інформацію щодо позивача як власника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру вкладників; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру вкладників.

При цьому, повний перелік вкладників, який формується та направляється до Фонду уповноваженою особою Фонду, є підставою для формування загального реєстру вкладників. В свою чергу, зміни до загального реєстру вкладників можуть вноситись Фондом на підставі додаткової інформації про вкладників, наданої уповноваженою особою Фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок відповідача 2 є зобов`язання відповідача 1 подати відповідачу 2 додаткову інформацію про позивача як вкладника ПАТ "УПБ". У свою чергу, вимоги про зобов`язання відповідача 1 включити позивача до повного переліку вкладників не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, доведено протиправність відмови відповідача 1 щодо невнесення даних позивача до повного переліку вкладників ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2.

У свою чергу, відповідач не надав суду достатніх та переконливих доказів, які б могли слугувати законними підставами для визнання Договору від 28.05.2015 № 350581 нікчемним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме у відповідній частині.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 974,40 грн., що підтверджується квитанцією від 14.12.2015 № 121 (а.с.3).

Оскільки суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 649,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 (974,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 3 (загальна кількість позовних вимог) * 2 (кількість позовних вимог, що підлягають задоволенню) = 649,60 грн.).

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як владника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 649,60 грн. (шістсот сорок дев`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 22 жовтня 2019 року.

Суддя І.В. Садовий