Рішення № 85144604, 24.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 р. Справа№200/11292/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 11 листопада 2004 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію щомісячних страхових виплат за період з 11 листопада 2004 року з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 11 листопада 2004 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Фонді соціального страхування з 11.11.2004 року, як особа, яка має зареєстрований страховий випадок - професійну травму, відповідно до акту розслідування нещасного випадку на виробництві від 28.04.2004 року. У зв`язку із втратою працездатності йому призначені щомісячні страхові виплати втраченого заробітку. На звернення до відповідача в липні 2019 року позивач дізнався, що оскільки він раніше не звертався до Фонду з заявою про нарахування і сплату індексації, то за наявною інформацією індексацію страхових виплат Фонд проводив з червня по вересень 2011 року, червня 2014 року по жовтень 2017 року, а з січня 2018 року припинило нарахування індексації в зв`язку із перевищенням збільшення страхових виплат розміру нарахованої індексації.

Позивач вважає, що відповідачем порушене право на отримання індексації страхової виплати у зв`язану зі знеціненням доходів, а також право на компенсацію втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати через несвоєчасну виплату сум індексації.

Ухвалою від 24 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/9366/19-а за правилами спрощеного позовного провадження.На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що порядком індексації передбачено суттєву обставину: у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отримання відомостей з Пенсійного фонду стосовно розміру пенсії потерпілого при проведенні індексації необхідно відповідачу для вірного визначення місяця в якому відбулося підвищення доходу (у даному випадку пенсії), та який буде при розрахунку вважатися базовим, індексація за який не буде проводитися та у який буде змінюватися коефіцієнт інфляції. Не володіючи інформацією щодо місяців підвищення доходу потерпілого, визначитись з базовими місяцями та застосувати вірні індекси інфляції при проведенні індексації неможливо. Органи Фонду не мали та не мають можливості звертатися до територіальних органів Пенсійного Фонду, до органів Державної фіскальної служби з метою отримання інформації про щомісячний розмір отримуваної пенсії та місяців її підвищення стосовно будь-якого потерпілого на виробництві, оскільки ці відомості є персональними даними.

За твердженням відповідача, позивач перебуває на обліку Бахмутського міського відділення Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 18.01.2005 р., але інформація щодо розміру пенсії та місяців її підвищення була надана до відділення тільки в травні 2017 року. Відповідно до частини 4 статті 47 Закону України № 1105-XІV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. У червні 2017 року відділенням було проведено індексацію щомісячних страхових виплат за три роки до дня звернення та продовжено до жовтня 2017 року, оскільки Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії» внесено ряд змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та згідно котрих щомісячна страхова виплата індексації не підлягає. Тому з жовтня 2017 року сплачується фіксована сума індексації відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 526 від 13.06.2012 року. З січня 2018 року Фонд припинив нарахування фіксованої суми індексації в зв`язку із перевищенням збільшення страхових виплат розміру фіксованої величини.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

З`ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, судом встановлено таке.

У позовній заяві зазначено прізвище, ім`я та по батькові позивача ОСОБА_1 , що було зазначено в ухвалі від 24 вересня 2019 року про відкриття провадження по адміністративній справі.

Проте, протягом розгляду справи судом встановлено, що згідно з даними паспорту позивача, що міститься в матеріалах справи, його прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Тому суд розглянув справу з урахуванням встановленого вірного прізвища, ім`я та по батькові позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Актами розслідування нещасного випадку на виробництві від 28.04.2004 року (а.с.20-23) встановлений факт отримання трудового каліцтва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою МСЕК від 01.12.2016 року позивачу встановлена друга група інвалідності та 80% стійкої втрати професійної працездатності з 24.04.2004 року (а.с.25).

Постановою № 18 від 18.01.2005 року призначено потерпілому ОСОБА_1 одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та призначено щомісячну страхову виплату з 11.11.2004 року (а.с.46).

В липні 2019 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив повідомити про нараховування та виплату індексації щомісячних страхових виплат за весь час перебування на обліку в Фонді соціального страхування (а.с.31), про що отримав відповідь листом від 16.08.2019 № А-01-04/19-453 (а.с.32).

Відповідач повідомив, що проводив індексацію страхових виплат за наявною у нього інформацією з червня по серпень 2011 року загальною сумою 38,96 грн., та за вересень 2011 року в розмірі 11,10 грн. Оскільки позивач вперше в травні 2017 року надав документи до відділення для здійснення розрахунку індексації щомісячної страхової виплати, то на підставі вимог законодавства здійснено індексацію за період з червня 2014 року по жовтень 2017 року загальною сумою 16 533, 41 грн.

З січня 2018 року фонд припинив нарахування і виплату індексації у зв`язку з тим, що збільшення щомісячної страхової виплати у січні 2018 року внаслідок перерахунку відповідно до частини 2 статті 37 закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» перевищило розмір індексації.

Наведене підтверджується довідкою про нарахування індексації від 02.10.2019 р. (а.с.55-57).

Вказані фактичні обставини сторонами не заперечуються.

Отже, спір виник з приводу не нарахування позивачу індексації щомісячної страхової виплати після її призначення та компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд дійшов таких висновків.

Стосовно строку звернення з цим позовом суд зазначає, що, відповідно до приписів статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач зазначив, що про порушення свого права, а саме, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не проводилось нарахування суми індексації, він дізнався з листа відповідача 16.08.2019 року, тому вважає, що порушення її прав має тривалий характер.

Відповідно до частини 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 3 вересня 1999 року № 1105-XIV (надалі ? Закон № 1105-XIV) якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем на пропущений строк звернення з цим адміністративним позовом, через що справа підлягає розгляду по суті позовних вимог.

Щодо обов`язку відповідача здійснювати індексацію страхових виплат суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (надалі ? Закон № 1282-ХІІ) передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію страхової виплати. При цьому доводи відповідача про те, що для здійснення індексації застрахована особа повинна надавати певні відомості, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Згідно з частиною 15 статті 42 Закону № 1105-XIV індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону, якою передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Крім того, згідно зі статтею 8 Закону № 1282-ХІІ перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Отже, обов`язок здійснення індексації страхової виплати покладений на відповідача і не перебуває під умовою здійснення застрахованою особою певних активних дій.

Доводи відповідача щодо неможливості отримання відомостей про доходи позивача суд відхиляє з огляду на зміст Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 р. № 5.

Відповідно до вказаного нормативного акту Фонд соціального страхування, в тому числі: забезпечує ведення реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які у разі смерті потерпілого мають право на одержання страхових виплат (п.3.1.3); здійснює обмін Інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної фінансової політики, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Пенсійним Фондом України іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України (п.3.1.4.).

Крім того, сумісною постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за N 376/7697, передбачено, що у разі необхідності органи Пенсійного фонду повинні безкоштовно надавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків додаткову інформацію щодо призначення та розміру пенсій, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, допомоги на поховання і витрат на виплату та доставку пенсій (п.11).

Також суд вважає таким, що не ґрунтується на законі посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування сум індексації за період до червня 2014 р. з урахуванням вищенаведеної норми частини 7 статті 47 Закону № 1105-XIV: якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку.

Вказаного висновку не спростовує і зміст частини 4 статті 47 вказаного Закону, яка передбачає, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Зазначена норма передбачає випадки, коли виплати призначені, але не одержані потерпілим. Тоді як у цій справі встановлено, що виплати індексації страхових виплат не були призначені саме відповідачем.

За вказаних обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача в не нарахуванні та не виплаті індексації щомісячних страхових виплат за період з 11 листопада 2004 року та відповідне зобов`язання відповідача здійснити такі нарахування та виплати на користь позивача з урахуванням фактично виплачених сум підлягають задоволенню.

Водночас, в частині позовних вимог стосовно компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат суд вказує не таке.

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III у статті 1 встановлює, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Проте, у статті 3 вказаного Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, зі змістом вказаної норми випливає, що обов`язковою умовою для компенсації втрати частини доходів є факт нарахування вказаного доходу та його несвоєчасної виплати. Натомість у цій справі достовірно встановлено, що спірний період після встановлення втрати працездатності відповідачем не був нарахований дохід у вигляді індексації страхової виплати. Вказана обставина виключає застосування до спірних відносин норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а позовні вимоги в частині нарахування та виплати такої компенсації заявлені передчасно та задоволенню не підлягають.

З наведених підстав, заявлений у цій справі позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, через відсутність понесених судових витрат у справі відсутні підстави для їх розподілу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати індексації щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 11 листопада 2004 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити індексацію щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 11 листопада 2004 року з урахуванням фактично виплачених сум;

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 жовтня 2019 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.А. Чекменьов