Рішення № 85144496, 23.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р. Справа№200/11182/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі - Костянтинівсько-Дружківське УПФУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 11 липня 2019 року про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву від 02 липня 2019 року про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 01.02.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 01.01.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до п. а ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням УПФУ від 11 липня 2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки до спеціального стажу за вислугу років не враховано періоди роботи з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 01.02.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 01.01.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)», оскільки не надані довідки про пільгову роботу, які підтверджують, що заявник безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті і користувався правом на пенсію за вислугу років. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують його право на призначення пенсії за вислугою років, а тому просить у судовому порядку скасувати спірне рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі № 200/11182/19-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

16 жовтня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якому відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на відсутність правових підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу через відсутність довідок про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському УПФУ як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію по інвалідності (а.с. 11-13, 15-16).

Позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до п. а ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Управління від 11.07.2019 року позивачу відмовлено в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до п. а ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки на момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж. Відповідно до записів у трудовій книжці від 30.07.1980 року серії НОМЕР_1 заявник працював з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 31.05.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)».

Заявником не надані довідки про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» та ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» зареєстровані в м. Донецьк.

По даним індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача до пільгового стажу зараховано періоди з 01.02.2007 року по 31.05.2007 року та з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року (а.с. 17-19).

Разом з тим, в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 23-32) містяться записи, в тому числі, про роботу: з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста 5 розряду в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 31.05.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії 5 розряду залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)».

Спірні періоди роботи позивача також підтверджені санітарно гігієнічною характеристикою об умовах праці №1976/03.2 від 19.09.11 р., архівними довідками від 28.11.2017 року №05-07-07/970 та №05-07-07/971, від 27.11.2017 року №05-01-31/420, особовими картками, наказом від 09.11.94 р. №1034 про затвердження переліку професій із пільговим пенсійним забезпеченням, витягом з Реєстру застрахованих осіб за період з 1998 року по 2015 рік (а.с. 33-63).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є питання підтвердження пільгового стажу роботи позивача з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста 5 розряду в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 31.05.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії 5 розряду залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)» у зв`язку з відсутністю довідок про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 45 Закону 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

У відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону 1058 вбачається, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом - Закон 1788).

Зі змісту статті 2 Закону 1788 вбачається, що одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років. Вони встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51).

Частиною другою статті 7 Закону 1788 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.55 Закону 1788 право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На підставі п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка.

З трудової книжки позивача вбачається, що він з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста 5 розряду в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 31.05.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії 5 розряду залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)», а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами.

Разом з тим, згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

А отже, важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є звільнення з посад, які дають право на зарахування до спеціального стажу роботи та входять в Перелік затверджений Постановою № 909. 19.05.2015 року позивач звільнений з посади зважувала залізничного цеху з ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» за згодою сторін, отже, залишив роботу, що дає йому право на призначення пенсії за вислугу років.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, належним підтвердженням (доказом), що позивач, у періоди з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року працював на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста 5 розряду в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 31.05.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 31.10.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії 5 розряду залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)», що дає йому право на призначені пенсії за вислугу років - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Разом з цим суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Таким чином, відповідачем безпідставно не враховано записи його трудової книжки про пільговий характер роботи за відповідні періоди, тому суд вважає, що пенсійний орган при прийнятті рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії діяв неправомірно.

З урахуванням наведеного, на думку суду у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

А отже, спірне рішення від 11.07.2019 року не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем, з урахуванням висновків суду.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 від 11.07.2019 року.

3. Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 липня 2019 року про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 12.08.1982 року по 10.10.1982 року на посаді помічника машиніста тепловоза залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 15.01.1985 року по 06.04.1992 року на посаді помічника машиніста локомотива, з 07.04.1992 року по 31.08.1999 року на посаді машиніста локомотива залізничного цеху на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе, з 01.09.1999 року по 02.08.2001 року на посаді машиніста тепловоза в ЗАТ «Радон Мет», з 01.11.2002 року по 02.01.2005 року на посаді помічника машиніста 5 розряду в залізничному цеху ВАТ «Донецький металургійний завод», з 03.01.2005 року по 01.02.2007 року на посаді помічника машиніста в ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», з 01.06.2007 року по 01.01.2010 року на посаді машиніста тепловоза залізничного цеху, з 01.11.2010 року по 14.12.2010 року на посаді монтера колії 5 розряду залізничного цеху в ЗАТ «ММЗ Істіл (Україна)», з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 42171400) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Судове рішення складено та підписано 23 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.М. Чучко