
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2019 р. Справа№200/11127/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та скасування, зобов`язання вчинити певні дії, -
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 371 від 06.06.2019, зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10.03.1989 по 17.04.1990 на Микитівському ордена трудового червоного прапору ртутному комбінаті, з 18.04.1990 по 15.06.1990 в Харківському управлінні по експлуатації газового господарства; до пільгового стажу періоди роботи з 08.07.1985 по 06.04.1988, з 10.03.1989 по 17.04.1990 та з 09.07.1990 по 09.06.1992 на Микитівському ордена трудового червоного прапору ртутному комбінаті та зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію з дня подачі заяви про призначення пенсії - 28.05.2019.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за наслідком розгляду наданої ним заяви відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, вмотивоване недостатністю в позивача пільгового стажу. Згідно наведеного рішення відповідачем під час вирішення питання про призначення пенсії певні періоди роботи позивача не враховані до пільгового стажу через ненадання позивачем підтверджуючих довідок, до страхового стажу - через виявлені недоліки оформлення записів в трудовій книжці. Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії за віком необґрунтованим та наполягає на протиправності неврахування періодів його роботи до пільгового та страхового стажу.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав до суду відзив на позов. В наданому відзиві зазначив, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства. Неврахування до страхового та пільгового стажу роботи позивача здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, яким врегульовані питання обчислення стажу для призначення пенсії.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , згідно відомостей паспорту зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
06.06.2019 відповідачем за наслідком розгляду заяви позивача від 28.05.2019 прийнято рішення № 371 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність в нього пільгового стажу 5 років. За змістом рішення за наданими позивачем документами страховий стаж становить - 32 роки 4 місяці 26 днів, пільговий стаж відсутній.
В рішенні зазначено, що до страхового стажу не враховані періоди роботи позивача:
з 10.03.1989 по 17.04.1990 на Микитівському ордена Червоного прапору ртутному комбінаті, оскільки запис про звільнення вчинений із порушенням пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованою в Міністерстві юстиції за № 110 від 17.08.1993, а саме: дата звільнення з роботи не відповідає даті наказу про звільнення;
з 18.04.1990 по 15.06.1990 в Харківському управлінні по експлуатації газового господарства, оскільки запис про прийняття на роботу внесений із порушенням пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої аз № 58 від 29.07.1993 зареєстрованою в Міністерстві юстиції за № 110 від 17.08.1993, а саме: має виправлення в даті зарахування на роботу;
до пільгового стажу не враховані періоди роботи позивача:
з 08.07.1985 по 06.04.1988, з 10.03.1989 по 17.04.1990 та з 09.07.1990 по 09.06.1992 на Микитівському ордена трудового червоного прапору ртутному комбінаті відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, оскільки не надано довідки підтверджуючої характер виконуваних робіт.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Відповідно до статті 26 Закону України № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років.
Пунктом 1 статті 114 Закону України № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. (абзац перший пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058).
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци 3, 4 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058).
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).
Пунктом 4.7. Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
При вирішенні питання стосовно правомірності незарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів роботи суд виходить із змісту документів, що розглядалися відповідачем під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу.
Трудова книжка позивача, серед іншого, містить наступні записи про роботу позивача:
1) в Микитівському ордену Червоного прапору ртутному комбінаті:
08.07.1985 прийнятий на ділянку спецсплавів металургійного цеху плавильником 2 розряду (запис 3);
01.04.1986 переведений на ділянку спецсплавів металургійного цеху плавильником 3 розряду (запис 4);
06.04.1988 звільнений за власним бажання (запис № 5).
10.03.1989 прийнятий на ділянку спецсплавів металургійного цеху плавильником 3 розряду (запис 10);
17.04.1990 звільнений за власним бажанням (запис 10);
09.07.1990 прийнятий на ділянку спецсплавів металургійного цеху плавильником 3 розряду (запис 14);
01.03.1992 переведений на ділянку спецсплавів металургійного цеху слюсарем ремонтником 3 розряду (запис № 15);
09.06.1992 звільнений за власним бажанням (запис 16);
2) в Харківському управлінні по експлуатації газового господарства:
18.04.1990 зарахований в службу ВДГО слюсарем 3 розряду по експлуатації та ремонту газового обладнання (запис № 12);
15.06.1990 звільнений за власним бажанням (запис № 13).
З трудової книжки позивача вбачається, що запис № 10 від 17.04.1990 про звільнення позивача з Микитівського ордена трудового червоного прапору ртутного комбінату здійснений на підставі наказу від 12.03.1990, невідповідність дати звільнення та дати наказу визначена відповідачем як порушення пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, та підстава неврахування періоду роботи до страхового стажу.
На час внесення запису про роботу позивача Інструкція, на яку посилається відповідач не була чинною, а тому її приписи не можуть поширюватися на записи трудової книжки, вчинені до її прийняття.
Водночас, слід зазначити, що дата наказу про звільнення може не відповідати даті фактичного звільнення, оскільки положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974, чинною на час заповнення трудової книжки позивача так само, як і п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 будь яких вимог щодо співпадання дати наказу про звільнення та дати фактичного звільнення не містить, з огляду на що суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість врахування до загального стажу період роботи позивача з 10.03.1989 по 17.04.1990.
Запис від 18.04.1990 про прийняття позивача на роботу до Харківського управління по експлуатації газового господарства містить виправлення у дні прийняття на роботу. Водночас, з приписів порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, що визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162 та Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником. Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки, зокрема, за внесення до неї записів про роботу, є підприємство - роботодавець, а відтак позивач не може нести відповідальності за допущені роботодавцем порушення при внесенні записів до трудової книжки.
Водночас, суд зазначає, що виявлений відповідачем недолік оформлення трудової книжки, зокрема виправлення дати прийняття на роботу, не є достатньою підставою для відмови позивачу для визначення загального страхового стажу на підставі трудової книжки. Положеннями Закону 1058-ІУ, підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Враховуючи наведене, суд дослідивши наявні в трудовій книжці позивача записи про роботу з10.03.1989 по 17.04.1990 на Микитівському ордена трудового червоного прапору ртутному комбінаті та з 18.04.1990 по 15.06.1990 в Харківському управлінні по експлуатації газового господарства дійшов висновку про достатність цих відомостей для зарахування наведених періодів роботи до страхового стажу роботи позивача.
Стосовно правомірності неврахування періодів роботи позивача в Микитівському ордену Червоного прапору ртутному комбінаті з 08.07.1985 по 06.04.1988, з 10.03.1989 по 17.04.1990 та з 09.07.1990 по 09.06.1992 до пільгового стажу роботи суд зазначає наступне.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 трудовий стаж встановлюється на підставі інших ніж трудова книжка документів, лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Отже, наявність уточнюючої довідки не є безумовною вимогою для врахування певного періоду роботи до пільгового стажу, а має бути витребувана органами пенсійного фонду за неможливості підтвердження стажу роботи особи даними трудової книжки.
Відповідно до відомостей трудової книжки позивача в період з 08.07.1985 по 06.04.1988, з 10.03.1989 по 17.04.1990 та з 09.07.1990 по 01.03.1992 позивач працював у Микитівському ордену Червоного прапору ртутному комбінаті на посаді плавильника, в період з 01.03.1992 по 09.06.1992 - на посаді слюсаря ремонтника. Чинне на період зайнятості позивача на цих роботах законодавство не передбачало проведення атестації зазначених посад за умовами праці. Посада плавильника передбачена розділом 3 Списку N 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких надає права на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що буда чинною на час зайнятості позивача на цих роботах. Посаду ремонтника слюсаря у металургійному виробництві не визначено такою, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість врахування до пільгового стажу періодів роботи позивача виключно з підстав відсутності довідки, що уточнює пільговий характер роботи. Водночас, враховуючи не передбачення Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, посади слюсаря ремонтника як такої, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення, до пільгового стажу роботи підлягають включенню періоди роботи позивача на посаді плавильника у Микитівському ордену Червоного прапору ртутному комбінаті: з 08.07.1985 по 06.04.1988, з 10.03.1989 по 17.04.1990 та з 09.07.1990 по 01.03.1992.
Враховуючи наведене, прийняте відповідачем рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії № 371 від 06.06.2019, вмотивоване недостатністю пільгового стажу позивача, не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню.
Оскільки судом скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії та встановлено наявність підстав для включення до страхового стажу періодів роботи позивача з 10.03.1989 по 17.04.1990 на Микитівському ртутному комбінаті ордена трудового червоного прапору, з 18.04.1990 по 15.06.1990 в Харківському управлінні по експлуатації газового господарства та до пільгового стажу періодів роботи позивача з 08.07.1985 по 06.04.1988, з 10.03.1989 по 17.04.1990 та з 09.07.1990 по 01.03.1992 у Микитівському ордену Червоного прапору ртутному комбінаті вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати наведені періоди роботи до страхового та пільгового стажу також підлягають задоволенню.
Вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 01.03.1992 по 09.06.1992 року не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначалося вище, Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 не визначено посаду слюсаря ремонтника як такої, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вимоги позивача про зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію також не підлягають задоволенню через їх передчасність.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, а отже сплачений позивачем судовий збір у сумі 768,40 грн. при зверненні до суду підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, ідентифікаційний код - 42170475) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.06.2019 № 371 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та зарахувати до страхового стажу період роботи з 10.03.1989 по 17.04.1990 на Микитівському ордена трудового червоного прапору ртутному комбінаті, з 18.04.1990 по 15.06.1990 в Харківському управлінні по експлуатації газового господарства та до пільгового стажу періоди роботи позивача з 08.07.1985 по 06.04.1988, з 10.03.1989 по 17.04.1990 та з 09.07.1990 по 01.03.1992 у Микитівському ордена трудового червоного прапору ртутному комбінаті.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.С. Михайлик
Судове рішення № 85144431, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/11127/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: