Ухвала суду № 85144219, 24.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про самовідвід судді

м. Вінниця

24 жовтня 2019 р. Справа № 560/2928/19

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка Михайла Васильовича, розглянувши заяву судді про самовідвід у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики та рішення, оформленого протоколом від 3 червня 2019 року.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2019 року, матеріали даної позовної заяви передано на розгляд судді Слободонюку М.В.

З метою уникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості в розгляді зазначеної справи суддею ОСОБА_2 до вирішення питання про відкриття провадження у справі подано заяву про самовідвід. Така заява мотивована тим, що відповідачем у цій справі є Громадська рада доброчесності, до складу якої входить ОСОБА_3 , який з лютого 2012 року по вересень 2015 року був суддею Вінницького окружного адміністративного суду. За період роботи у суді між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склалися відносини, які у будь-кого можуть викликати сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Слободонюка М.В. при розгляді даної справи.

Вирішуючи подану заяву про самовідвід, суд виходить із наступного.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) хоч і регламентують принцип незмінності складу суду, однак передбачають випадки, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Зокрема, положеннями статті 36 КАС України визначені підстави за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу). Перелік таких підстав не є вичерпним, однак з його правового аналізу вбачається, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі наявності будь-яких обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності (п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 та 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

При цьому, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 КАС України).

Водночас, згідно з частиною 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Надаючи оцінку обставинам, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, слід врахувати, що у світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Подібні ж висновки містяться також в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява N 33949/02), від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява № 4785/02).

На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: "Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений".

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року N 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Відвід судді від участі в розгляді справи повинен мати місце також в тому випадку, коли у спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Безсторонність суду є також однією із засад адміністративного судочинства, передбачених статтею 2 КАС України.

Аналіз наведених рекомендацій та правових норм вказує на те, що підставою, яка унеможливлює участь судді в розгляді справи не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді, а й будь-який сумнів в тому числі і в стороннього спостерігача щодо його неупередженості.

Тобто, особливої уваги у цьому випадку заслуговує те, що сприйняття неупередженості визначається за критерієм стороннього спостерігача. А відтак суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення або в тому випадку, коли у розумного (стороннього) спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді.

Із поданої позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом щодо оскарження рішень Громадської ради доброчесності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 87 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів.

Інформація про склад Громадської ради доброчесності розміщена на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, згідно із якою до складу Громадської ради доброчесності входить Жернаков Михайло Володимирович, який у період з 10 лютого 2012 року по 25 вересня 2015 року працював суддею Вінницького окружного адміністративного суду.

Відтак, зважаючи на те, що у головуючого судді з Жернаковим М.В. протягом періоду роботи у Вінницькому окружному адміністративному суді склалися відносини, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Слободонюка М.В. у разі розгляду поданої ОСОБА_1 позовної заяви, тому наявні підстави для задоволення заяви про самовідвід судді.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву судді Слободонюка Михайла Васильовича про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Слободонюка Михайла Васильовича від розгляду справи №560/2928/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправними та скасування висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, а також рішення, оформленого протоколом.

Адміністративну справу передати для визначення іншого судді в порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту підписання.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович