Ухвала суду № 85140691, 23.09.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40481/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України - начальник відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Темченка Івана Володимировича про арешт тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

01.08.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України - начальник відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Темченка І.В. про арешт тимчасово вилученого майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

23 вересня 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13.04.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080140001238, за підозрою ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.11.1999 рішенням загальних зборів № 1 утворено ТОВ «БІОЛ» (ЄДРПОУ:30086036), засновниками якого стали ОСОБА_1 , з часткою у статутному капіталі 50 % (1 653 000 грн.) та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 50% (1 653 000 грн.).

Крім того, 28.04.2011 рішенням загальних зборів учасників створено ТОВ «Юго-западная торговая компания» (ИНН:3123230521/312301001, РФ, г. Белгород, ул. Промышленная, 3), засновниками якого стали ОСОБА_1 , з часткою у статутному капіталі 50 %, яка становить 250 000 російських рублів та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства 50 %, яка становить 250 000 російських рублів.

В один з днів лютого 2017 року ОСОБА_1 з метою особистого збагачення, розробив злочинний план метою якого є його особисте збагачення шляхом заволодіння майном ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів та частки останнього в статутному капіталі ТОВ «Юго-западная торговая компания» (ИНН:3123230521/312301001, РФ, г. Белгород, ул. Промышленная, 3), яка становить 250 000 російських рублів.

В цей самий час ОСОБА_1 перебуваючи з ОСОБА_2 у дружніх відносинах, користуючись у останнього довірою, використовуючи особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та ОСОБА_2 внаслідок спільного ведення господарської діяльності ТОВ «БІОЛ», перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, запропонував ОСОБА_2 укласти угоду про взаємні зобов`язання та здійснити між собою розподіл майна ТОВ «БІОЛ» та ТОВ «Юго-западная торговая компания».

Відповідно до вказаної угоди сторони домовились про те, що ОСОБА_2 зобов`язується в строк до 15.03.2017 продати ОСОБА_1 по ціні не нижчою номінальної вартості належної йому долі у статутному капіталі ТОВ «Юго-западная торговая компания» (ИНН:3123230521/312301001, РФ, г. Белгород, ул. Промышленная, 3) у розмірі 50%, номінальною вартістю 250 000 російських рублів.

Крім того, ОСОБА_1 відповідно до вказаної угоди, зобов`язався в строк до 15.03.2018 року за 3 000 000 доларів США продати останньому по договору купівлі-продажу свою частку в розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ», яка становить 1 653 700,00 грн.

Крім того, відповідно до вказаної угоди, ОСОБА_1 зобов`язався останньому в строк до 15.03.2019 року за 3 000 000 доларів США продати по договору купівлі-продажу належне йому нерухоме майно, яке використовується ТОВ «БІОЛ», для ведення виробничої діяльності, зокрема Ѕ приміщення за адресою: АДРЕСА_1 приміщення за адресою: АДРЕСА_2 приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , Ѕ приміщення за адресою : АДРЕСА_6 , Ѕ приміщення за адресою: АДРЕСА_7 Ѕ приміщення за адресою: АДРЕСА_8 Ѕ приміщення А -2 за адресою: АДРЕСА_10 Ѕ приміщення за адресою: АДРЕСА_11 адресою: АДРЕСА_12 Ѕ приміщення А2-1 за адресою: АДРЕСА_14 за адресою: АДРЕСА_12 , Ѕ земельної ділянки 0088 за адресою: АДРЕСА_15 4, Ѕ земельної ділянки 0146 за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ земельної ділянки 0132 за адресою: АДРЕСА_10 , Ѕ земельної ділянки 0147 за адресою: АДРЕСА_1 Ѕ приміщення за адресою: АДРЕСА_12 .

В цей самий час ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, запевнив ОСОБА_2 у вигідності для останнього угоди про взаємні зобов`язання та наголосив про першочергову необхідність відступлення ОСОБА_2 своєї частки у розмірі 50 % в статутному капіталі ТОВ «Юго-западная торговая компания» (ИНН:3123230521/312301001, РФ, г. Белгород, ул. Промышленная, 3) шляхом надання директору вказаного товариства ОСОБА_3 відповідної довіреності.

ОСОБА_2 будучи переконаним ОСОБА_1 у вигідності для себе досягнутої угоди, погодився на пропозицію останнього та 16.02.2017 перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Рій К.Ю., за адресою: АДРЕСА_16 , видав директору ТОВ «Юго-западная торговая компания» - ОСОБА_3 довіреність з правом останнього продати належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Юго-западная торговая компания».

17.02.2017 точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 будучи переконаним ОСОБА_1 у вигідності для себе досягнутої угоди, погодившись на пропозицію останнього перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, у простій письмовій формі уклав з ОСОБА_1 угоду про зазначені взаємні зобов`язання датовану 20.02.2017.

Відповідно до вказаної угоди, сторони також визначили, що всі договори оформляються в нотаріальному порядку зі згоди подружжя. Грошові розрахунки за договорами зважаючи на триваючий строк їх проведення, оформляються додатково розписками.

В цей самий час, ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_2 , зловживаючи довірою останнього, перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, з метою складення у ОСОБА_2 враження справжності його намірів визначених угодою про взаємні зобов`язання, будучи учасником загальних зборів ТОВ «БІОЛ» № 1 підтримав порядок розподілу майна між учасниками вказаного товариства та зміну складу його учасників відповідно до умов угоди про взаємні зобов`язання.

01.03.2017 ОСОБА_3 діючи від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, уклав з ОСОБА_1 як покупцем договір купівлі-продажу належної ОСОБА_2 частки у розмірі 50 % в статутному капіталі ТОВ «Юго-западная торговая компания».

В період з 20.02.2017 по 13.03.2017, ОСОБА_1 не маючи умислу та наміру із своєї сторони виконувати будь-які умови досягнутої угоди щодо відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ» у розмірі 50 %, разом із цим діючи у відповідності до розробленого злочинного плану, з метою заволодіння майном ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів в розмірі 3 000 000 доларів США, запевнив останнього в дійсності угоди та виконанні ним, в разі отримання від ОСОБА_2 , вказаної суми грошових коштів, всіх взятих на себе зобов`язань, зокрема відчуженні своєї частки у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ» у розмірі 50 %, яка становить 1 653 700,00 грн.

Так, 13.03.2017 точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_2 , зловживаючи довірою останнього, перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, запевнив ОСОБА_2 у вигідності для останнього досягнутої угоди від 20.02.2017 та необхідності передати частину грошових коштів.

Того ж дня, ОСОБА_2 перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, будучи переконаним ОСОБА_1 , що розпоряджається власним майном у вигляді грошових коштів у своїх інтересах, діючи у відповідності до угоди про взаємні зобов`язання від 20.02.2017 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 192 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.03.2017 становить 5 160 954 гривень.

Крім того, 24.04.2017 точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, будучи переконаним ОСОБА_1 , що розпоряджається власним майном у вигляді грошових коштів у своїх інтересах, діючи у відповідності до угоди про взаємні зобов`язання від 20.02.2017, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 330 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 24.04.2017 становить 8 821 817 гривень.

Крім того, 13.07.2017 точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, будучи переконаним ОСОБА_1 , що розпоряджається власним майном у вигляді грошових коштів у своїх інтересах, діючи у відповідності до попередньої угоди про взаємні зобов`язання від 20.02.2017, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 450 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.07.2017 становить 11 659 802 гривень.

Крім того, 04.09.2017 точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , зловживаючи довірою останнього, запевнивши ОСОБА_2 у вигідності для останнього досягнутої угоди від 20.02.2017, перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «Юго-западная торговая компания» за адресою: Російська Федерація м. Белгород, вул. Промислова, 3, отримав від ОСОБА_4 , яка являється дружиною ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який являється сином ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 500 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 04.09.2017 становить 12 874 192 гривень.

ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , в період часу з 04.09.2017 по 14.10.2017, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, зловживаючи довірою останнього, перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, запевнив ОСОБА_2 у вигідності для останнього досягнутої угоди від 20.02.2017 та в цей час підтвердив попередню домовленість з ОСОБА_2 про продаж своєї частки у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ» не пізніше 17.03.2018 або протягом двох тижнів після отримання суми, еквівалентної 3 000 000 доларів США, про що ОСОБА_1 власноручно написав розписку.

Крім того, 14.10.2017 точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 перебуваючи в офісному приміщенні директора ТОВ «БІОЛ» за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, 21, будучи переконаним ОСОБА_1 , що розпоряджається власним майном у вигляді грошових коштів у своїх інтересах, діючи у відповідності до попередньої угоди про взаємні зобов`язання від 20.02.2017, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 564 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 14.10.2017 становить 41 656 606 гривень.

Разом із цим, ОСОБА_1 після отримання від ОСОБА_2 майна у вигляді грошових коштів в сумі 3 000 000 доларів США за продаж останньому по договору купівлі-продажу своєї частки у розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ «БІОЛ», яка становить 1 653 700,00 грн., своїх зобов`язань визначених угодою від 20.02.2017, не виконав, а вказаними грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 після отримання від ОСОБА_2 майна у вигляді частини грошових коштів в сумі 36 500 доларів США за продаж останньому по договору купівлі-продажу належного йому нерухомого майна, яке використовується ТОВ «БІОЛ», для ведення виробничої діяльності, своїх зобов`язань визначених угодою від 20.02.2017, не виконав, а вказаними грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Під час розслідування вказаного кримінального провадження 30.07.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

30.07.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2019 було проведено обшук за місцем проживання

ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_17 , в ході якого було вилучено оригінали документів: Договор купли-продажи доли в устовном капитале общества от 20.02.2017, подписан в город Белгород Белгородской области между ОСОБА_1 . и ОСОБА_3 ; Соглашение о взаимних обязательствах от 20.02.2017, подписаное в г. Мелитополь между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 ; Заява-повідомлення про необхідність виконання домовленостей від 06.11.2017 від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ; розписка від 12.03.2017 ОСОБА_2 про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів.

Прокурор вказує, вилучені документи належить ОСОБА_1 та мають значення для кримінального провадження та є речовим доказом.

У зв`язку з невідкладним проведенням ряду процесуальних та слідчих дій в іншому кримінальному провадженні, звернутись до слідчого судді у встановлений строк не представилось можливим.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що 31.07.2019 зазначені документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Прокурорм доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України - начальник відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Темченка Івана Володимировича про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:

- Договор купли-продажи доли в устовном капитале общества от 20.02.2017, подписан в город Белгород Белгородской области между ОСОБА_1 . и ОСОБА_3 ;

- Соглашение о взаимних обязательствах от 20.02.2017, подписаное в г. Мелитополь между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 ;

- Заява-повідомлення про необхідність виконання домовленостей від 06.11.2017 від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ;

- Розписка від 12.03.2017 ОСОБА_2 про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів, які були вилучені 30.07.2019 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_17 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л. Бусик