Ухвала суду № 85139651, 04.06.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 761/4612/19

провадження № 2/753/6111/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» до Державного підприємства «Сетам», Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк», про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 р. з Шевченківського районного суду м. Києва до Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» (далі по тексту - ТОВ «ЛК «Фаворит», позивач) до Державного підприємства «Сетам», Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 , (далі по тексту - ДП «Сетам», солом`янський РВ ДВС м. Київ, Коросташ Ю.С., відповідачі) про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги.

Позов мотивований посиланням на порушення порядку та процедури проведення електронних торгів, за результатом яких належний позивачу об`єкт нежитлової нерухомості, що був переданий в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Радикал Банк» (далі - ПАТ «Радикал Банк»), перейшов у власність ОСОБА_1

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Так, відповідно до положень статті 19 цього Кодексу, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі суб`єктного складу сторін.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 6 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та(або) фізичні особи-підприємці.

Як убачається з матеріалів справи та змісту позовних вимог, 11.06.2013 між двома юридичними особами, а саме: Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» (далі - ПАТ «Радикал Банк», третя особа) та ТОВ «ЛК «Фаворит», було укладено кредитний договір, виконання умов якого з боку позичальника було забезпечено іпотекою згідно з укладеним ними іпотечним договором. Відповідно до умов іпотечного долговору позивач передав в іпотеку банку належні йому на праві власності нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 396, в літ. А) загальною площею 182,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом Господарського суду м. Києва від 31.03.2017 з позивача на користь третьої особи стягнута заборгованість за вищевказаним кредитним договором в загальному розмірі 1 549 386, 63 грн.

В рамках зведеного виконавчого провадження, яке перебувало в провадженні Солом`янського РВ ДВС м. Київ, ДП «Сетам» провело електронні торги з реалізації предмета іпотеки, переможцем яких визнано ОСОБА_1 .

Отже незважаючи на те, що одним з відповідачів у справі є фізична особа, суд дійшов висновку, що даний спір є спором щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, а відтак він повинен розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» до Державного підприємства «Сетам», Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк», про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: