Ухвала суду № 85139544, 08.02.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7937/17

Провадження № 1-кс/752/1330/19

У Х В А Л А

08.02.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О., з участю секретаря Якушко Т.А., адвоката Тарасун В.Г., прокурора Жили О.Б., розглянувши клопотання адвоката Тарасун Володимира Григоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегетіс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32012110070000045,

в с т а н о в и в:

адвокат Тарасун В.Г. звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегетіс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32012110070000045, який накладений відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва 31.10.2017 р. на нежитлові приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) в літ.»А», загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Артема (Січових Стрільчців), буд.103-105, що належить ТОВ «Сегетіс» (ЄДРПОУ 37035395)

Клопотання обґрунтовано тим. що 31.10.2017 р. слідчим суддею Голосіївського районного суду м.Києва Хоменко О.Л. задоволено клопотання прокурора прокуратури м.Києва Жили О.Б. про накладення арешту на нежилі приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) (в літ.»А») загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Артема (Січових Стрільців), будинок № 103-105, що належить ТОВ «Сегетіс», шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином зазначеними приміщеннями у кримінальному провадженні № 32012110070000045 від 04.12.2012 р.

Заявник посилається на те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження є необґрунтованим, оскільки органом досудового розслідування при зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно не було надано доказів на підтвердження того, що об»єкт нерухомості відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України і може містити ознаки або сліди злочину.

Мотивуючи підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зазначила, що нежилі приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) (в літ.»А») загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул..Артема (Січових Стрільців), будинок № 103-105, що належить ТОВ «Сегетіс», можуть підлягати спеціальній конфіскації, однак ТОВ «Сегетіс» є добросовісним набувачем даного майна і положення ст.96-2 КПК України не можуть бути застосовані.

Заявник посилається на те, що наявність обтяження нерухомого майна перешкоджає здійсненню підприємством господарської діяльності та порушує принцип пропорційності між інтересами держави та інтересами юридичної особи.

Представник заявника в ході розгляду клопотання підтримав його, просив задовольнити, посилаючись на необґрунтованість застосованих заходів забезпечення кримінального провадження та накладення арешту на нежилі приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) (в літ.»А») загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул..Артема (Січових сСтрільців), будинок № 103-105, що належить ТОВ «Сегетіс», і право власності на які набуті у законний спосіб. Крім того, представник заявника зазначив, що органом досудового розслідування не надано жодних доказів, що дане майно може містити будь-які сліди злочину і відповідає критеріям речового доказу. Тривале обтяження майна перешкоджає господарській діяльності Товариства.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває і необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження не відпала.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що першим слідчим відділом управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012110070000045 від 04.12.2012 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 398, ч.1 ст. 357, ч.2 ст.233, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України.

31.10.2017 р. слідчим суддею Голосіївського районного суду м.Києва Хоменко О.Л. задоволено клопотання прокурора прокуратури м.Києва Жили О.Б. та накладено арешт на нежилі приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) (в літ.»А») загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул..Артема (Січових Стрільців), будинок № 103-105, що належить ТОВ «Сегетіс».

Підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно згідно ухвали слідчого судді від 31.10.2017 р. є збереження речових доказів у кримінальному провадженні з метою забезпечення їх подальшої спеціальної конфіскації у третіх осіб.

В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За результатами розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що звертаючись до суду з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження прокурор посилався на те, що службові особи Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у період часу з 2007 по 2010 рік, шляхом умисного протиправного використання можливостей свого службового становища, діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими особами, всупереч інтересам служби та порушуючи вимоги приватизаційного законодавства, без врахування інтересів територіальної громади м.Києва, що передбачає право на доцільне, економічне, ефективне користування і розпорядження комунальним майном, закріплене Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в порушення цілей, пріоритетів та умов приватизації комунального майна, визначених Програмою приватизації комунального майна територіальної громади м.Києва на 2007-2010 роки, що затверджена рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723, не забезпечивши інформаційної відкритості та публічності процесу приватизації, у тому числі наявними комунальними засобами масової інформації, безпідставно делегувавши товарній біржі повноваження забезпечувати розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлень про об»єкти нерухомості, тим самим штучно створюючи умови для відсутності попиту на об»єкти приватизації, порушуючи обов»язкові вимоги ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна, використовуючи підконтрольні суб»єкти господарювання, у т.ч. ТОВ «Прем»єрбудінвестмент», за заниженою вартістю вчинили незаконне відчуження об»єктів нерухомості, що перебували у комунальній власності територіальної громади м.Києва, на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ «Сегетіс».

Орган досудового розслідування посилається на те, що нежилі приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) (в літ.»А») загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Артема (Січових Стрільців), будинок № 103-105 були набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за заниженою вартістю, в зв»язку з чим постановою слідчого в ОВС прокуратури м.Києва Прокопенко О.І. від 30.10.2017 р. даний об»єкт визнано речовим доказом.

Оскільки у органу досудового розслідування існували підозри, що даний об»єкт підлягав спеціальній конфіскації у третіх осіб, так як набувач знав, що майно одержане внаслідок вчинення злочину, прокурор просив застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання про скасування арешту майна, ТОВ «Сегетіс» набуло право власності на нежилі приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) (в літ.»А») загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул..Артема (Січових Стрільців), будинок № 103-105 на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2010 р., укладеного з ТОВ «Світ Фармація».

В силу положень п.1 ч.1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Положення ст.170 КПК України чітко встановлюють підстави для арешту майна третіх осіб, а саме такими підставами є отримання чи придбання майна у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, обізнаність даної третьої особи, що метою передачі майна є отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Матеріали клопотання прокурора про накладення арешту на майна містили лише витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального правопорушення, постанова про визнання майна речовим доказом від 30.10.2017 р., договір купівлі-продажу нежилих приміщень, укладений між Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Прем»єрбудінвестмент» від 28.12.2009 р., висновок експертів за результатами проведення судової оціночної будівельної експертизи від 18.10.2016 р.

Будь-яких інших доказів, які б містили інформацію, що ТОВ «Сегетіс» придбав нежилі приміщення у підозрюваного у даному кримінальному провадженні, або ж було обізнано про те, що дане майно реалізується з метою приховування злочину, або, що дане майно здобуто внаслідок вчинення злочину, матеріали клопотання не містили.

З огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що на момент розгляду клопотання прокурора про арешт майна, що належить ТОВ «Сегетіс», у слідчого судді були відсутні докази на підтвердження того, що на момент укладення договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.08.2010 р. з ТОВ «Світ Фармації» існували обставини, передбачені ч.4 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката Тарасун В.Г. в інтересах ТОВ «Сегетіс» про скасування арешту майно, що належить Товариству, є обгрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки арешт накладено необгрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання адвоката Тарасун Володимира Григоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегетіс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32012110070000045 задовольнити.

Скасувати арешт майна, який накладений відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва 31.10.2017 р. на нежитлові приміщення з № 1 по № 32 (групи приміщень № 168) в літ.»А», загальною площею 358,10 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Артема (Січових Стрільців), буд.103-105, що належить ТОВ «Сегетіс» (ЄДРПОУ 37035395).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя