Вирок № 85137454, 23.10.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/339/19

Номер провадження 1-кп/629/258/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора – Решетняк В.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Бугаря О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,-

в с т а н о в и в:

06.11.2018 року близько 09:00 години, ОСОБА_1 проходивши біля магазину «Огірок», розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 2, буд. 6А, побачив неподалік магазину свою матір ОСОБА_2 та свою хрещену ОСОБА_3 , яка працювала в цьому магазині продавцем. ОСОБА_1 підійшов до них та почав просити у матері гроші, на що ОСОБА_2 відмовила та підійшла до входу в магазин «Огірок». Отримавши від ОСОБА_2 відмову в наданні грошей, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з особливою зухвалістю до існуючого громадського порядку вчинив хуліганські дії, а саме, почав нецензурно виражатись в сторону ОСОБА_2 та, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, схопив за одяг ОСОБА_2 , яка перебувала біля входу в магазин, і почав штовхати її в приміщення магазину. Будучи в приміщенні магазину «Огірок», ОСОБА_1 повалив ОСОБА_2 на підлогу та почав наносити їй удари кулаками та ногою по різним частинам тіла.

В цей час продавець магазину ОСОБА_3 і невстановлена жінка, яка була покупцем в магазині, що знаходились в приміщенні магазину, намагались припинити дії ОСОБА_1 , відтягнути його від ОСОБА_2 , але ОСОБА_1 , не зважаючи на зауваження та спроби його заспокоїти, чинив їм активний опір та продовжував наносити ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Протиправні дїі ОСОБА_1 були припинені директором магазину ОСОБА_4 , який у зв`язку з діями ОСОБА_1 припинив продавати продукцію магазину, підійшов до ОСОБА_1 та вивів останнього із приміщення магазину. Але, після цього ОСОБА_1 знов забіг в приміщення магазину, де підбіг до ОСОБА_2 , яка на той момент піднялася з підлоги і стояла біля прилавку, та наніс удар своєю головою в область обличчя ОСОБА_2 , від чого остання впала та втратила свідомість. Після цього ОСОБА_1 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В результаті вищевказаних, умисних хуліганських дій ОСОБА_1 , що тривали протягом 5 хвилин, потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої травми носу у вигляді закритого перелому кісток носу з синцем на всьому протязі носу, синці в правій та лівій підочних областях, які згідно висновку експерта № 12-14/278-Л3/18 є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав, пояснивши, що відмова матері в наданні грошей спровокувала його, що в нього з матір`ю погані відносини, і він дійсно, 06.11.2018року близько 09 годин 00 хвилин, за вищевказаних обставин, перебуваючи в магазині «Огірок», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 А сварився зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , наніс декілька ударів кулаком руки, удар лобом у її обличчя. Конфлікт тривав приблизно 5 хвилин. Він мав агресію до потерпілої, ненависть, оскільки біля магазину «Огірок», він попрохав у неї хоча б 30 гривень на їжу, а вона відповіла, що в неї немає та сказала, щоб він пішов робити. ОСОБА_5 , покупці в магазині його прохали зупинитись. Його хуліганські дії припинив директор магазину ОСОБА_4 Щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого, позов визнав.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 , згідно яких обвинувачений є її сином. 06.11.2018 року приблизно о дев`ятій годині ранку вона стояла біля магазину «Огірок» з ОСОБА_3 , коли ОСОБА_1 підійшов до них та почав в неї просити грошей. Вона в цьому відмовила, вказавши, шо грошей в неї немає, і йому краще йти працювати. Сину не сподобалася її відповідь, він почав їй грубіянити. Вона від нього забігла в магазину, він прослідкував за нею. В цей день магазин «Огірок» працював, в ньому були покупці, які ходили та вибирали товар, товар продавав ОСОБА_4 . В магазині ОСОБА_1 почав її бити, тримав її волосся однією рукою, а другою рукою наносив їй удари кулаком в обличчя, бив ногою, вона падала, побиття тривало на протязі 5 хвилин. ОСОБА_5 просила припинити побиття, намагалася відтягнути від неї ОСОБА_1 за його куртку, однак у неї не хватило сили. ОСОБА_3 покликала свого керівника ОСОБА_4 , який підійшов та вивів ОСОБА_1 з магазину. Однак ОСОБА_1 через п`ять секунд повернувся до магазин та наніс удари своєю головою, а саме лобом, їй в обличчя, вона втратила свідомість. Далі ОСОБА_4 вруге вивів ОСОБА_1 з магазину, а її завів до підсобного приміщення, вони викликали поліцію.

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , згідно яких вона працювала продавцем в магазині «Огірок» з 2015 року по січень 2019 року. Вона є подругою ОСОБА_2 та хрещеною матір`ю сина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 06.11.2018 року близько 09:00 години ОСОБА_2 прийшла до неї на роботу - в магазин «Огірок», вони стояли біля магазину та розмовляли, їх побачив ОСОБА_1 , який підійшов та попросив у ОСОБА_2 гроші, на що та відповіла відмовою, рекомендувавши синові йти працювати. Потім ОСОБА_1 почав грубіянити матері, ОСОБА_2 відійшла від них, піднялася на крильце магазину та почала розмовляти по телефону. ОСОБА_1 відмова матері обурила, він підбіг до матері, ОСОБА_2 забігла в магазин, ОСОБА_1 направився за нею, а свідок прослідувала за ними. В цей час магазин працював, в ньому знаходився директор ОСОБА_4 , який працював як продавець, та декілька покупців. В приміщенні магазину «Огірок» ОСОБА_1 став бити матір, остання впала, ОСОБА_1 продовжував наносити їй удари кулаками рук та ногою по різним частинам тіла, ОСОБА_2 закривала голову руками. Це тривало 3 хвилини, свідок та інша жінка, яка була покупцем в магазині, намагались припинити дії ОСОБА_1 , відтягнути його від ОСОБА_2 , але ОСОБА_1 , не реагував на їх зауваження та спроби його заспокоїти, відштовхував, чинив їм активний опір, продовжував наносити ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Дії ОСОБА_1 були припинені лише ОСОБА_4 , який перестав продавати продукцію магазину, підійшов до ОСОБА_1 та вивів останнього з магазину. Але, після цього ОСОБА_1 знов забіг в приміщення магазину, де підбіг до ОСОБА_2 , яка на той момент піднялася з підлоги, стояла біля прилавку, та наніс удар своєю головою в область обличчя ОСОБА_2 , свідок почула звук, схожий на хруст, потерпіла впала. Протиправні дії ОСОБА_1 тривали приблизно 20 хвилин.

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , згідно яких він 06.11.2018 року приблизно о 9 годині ранку працював в магазині «Огірок» та продавав товар. Він побачив, що в магазин зайшли потерпіла та обвинувачений. ОСОБА_1 чиплявся до матері, ОСОБА_3 просила ОСОБА_1 припинити такі дії, намагалася їх розмірити. Потерпіла прохала про допомогу та захист. У зв`язку з діями ОСОБА_1 він перестав обслуговувати покупців та підійшов до ОСОБА_1 , зробив зауваження, попросив припинити протиправні дії. ОСОБА_1 вийшов з приміщення магазину. Вони викликали поліцію. Протиправні дії ОСОБА_1 тривали приблизно 20 хвилин.

-висновком судово-медичної експертизи № 12-14/278-ЛЗ/18 від 29.11.2018 року, згідно якого у ОСОБА_2 , мали місце тупа травма носу у вигляді закритого перелому кісток носу з синцем на всьому протязі спинки носу, синці в правій та лівій підочних областях, які утворилися від ударної дії тупих предметів, що не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей та якими могли бути як руки так і взуті ноги, можливо в строк і за обставин вказаних потерпілою. Маловірогідне утворення комплексу вищевказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти зросту як з приданням так і без такого тілу прискорення. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла відносно до нападника могла знаходилися як у вертикальному так і горизонтальному положеннях, та найбільш вірогідно що один на проти одного. Виходячи із областей локалізації наявних тілесних ушкоджень, потерпілій було завдано не менш трьох травматичних впливів тупим предметом, та не виключена можливість утворення кількох тілесних ушкоджень в результаті одного травматичного впливу, але по маючим даним не надається можливим встановити послідовність їх утворення. За ступенем тяжкості – тупа травма носу це ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я /а.с.80/.

-висновком додаткової судово-медичної експертизи № 12-14/8-ЛЗ/19 від 16.01.2019 року, згідно якого показання дані свідком ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту від 04.01.2019 року в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу спричинення та ударному механізму утворення у потерпілої ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. В показаннях свідка ОСОБА_4 , даних ним в ході проведення слідчого експерименту 04.01.2019 року відсутні будь які дані про спосіб спричинення та механізм утворення у потерпілої ОСОБА_2 тілесних ушкоджень /а.с.79/

-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.01.2019 року та диском DVD-R, за участю свідка ОСОБА_3 , в ході якого свідок на місці події на відкритій ділянці місцевості, та у приміщенні магазину «Огірок» АДРЕСА_3 м АДРЕСА_4 н АДРЕСА_5 , м. Лозова Харківської області, розказала про обставини вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій, та механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 /а.с. 81-83/.

CD-R диск марки «mamba Videx TM» із записом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 /а.с.86/, суд визнає недопустимим доказом, оскільки вказаний носій не містить будь-якої інформації.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 3 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності вважає їх достатніми для прийняття відповідного рішення по справі.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК України). Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Суд ураховує роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», в яких зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Суд бере до уваги, що тілесні ушкодження були заподіяні винним своїй матері ОСОБА_2 і викликані особистими стосунками між ними. Разом з цим, зазначені дії суд кваліфікує як хуліганство, оскільки вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю, та були пов`язані з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, про що свідчать наведені вище покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_2 , протокол проведення слідчого експерименту від 04.01.2019 року з диском DVD-R.

Так, хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Як опір представникові влади, представникові громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296 КК, слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє

хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов`язок з охорони громадського порядку.

Суд зазначає, що за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла тощо.

Зміст грубості порушення громадського порядку визначається з урахуванням характеру хуліганських дій, їх наслідків, місця і тривалості їх вчинення, кількості потерпілих, їх вік, стан здоров`я, суттєвість порушення їх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій.

Суд вказує, що ОСОБА_1 для вчинення хуліганських дій використав відмову ОСОБА_2 у наданні йому коштів, будь-яка правомірна необхідність вчиняти будь-які дії у відношенні ОСОБА_2 була відсутня, ОСОБА_1 розумів, що вчиняє хуліганські дії в приміщенні магазину «Огірок», що магазин в цей час працює, що в магазині присутні працівники магазину та покупці, що в ньому ведеться нормальна діяльність закладу відповідно до робочого часу, ОСОБА_1 нецензурно виражався в сторону ОСОБА_2 , що було чутно свідкам, бажав показати свою ніби вищість (винятковість), виявляв неповагу до оточуючих, байдуже ставлення до законів і правил поведінки, ігнорував зауваження працівника магазину ОСОБА_3 та громадян, які там знаходилися, уперто не припиняв вчинення своїх протиправних дій, не реагував на спроби ОСОБА_3 та громадян, які там знаходилися, його заспокоїти, відштовхував, чинив їм активний опір, продовжував наносити ОСОБА_2 тілесні ушкодження, значний час уперто не припиняв свої хуліганські дії, у зв`язку з його хуліганськими діями тимчасово припинилася нормальна діяльність магазину «Огірок», дії ОСОБА_1 були припинені лише свідком ОСОБА_4 , який перестав виконувати свою роботу, підійшов до ОСОБА_1 та вивів останнього з магазину. Але, після цього ОСОБА_1 знов забіг в приміщення магазину та продовжив свої протиправні дії. Він підбіг до ОСОБА_2 , яка на той момент піднялася з підлоги і стояла біля прилавку, та наніс удар своєю головою в область обличчя ОСОБА_2 , від чого остання впала та втратила свідомість. Лише після цього ОСОБА_1 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз цих обставин дає суду підстави дійти беззаперечного висновку щодо наявності в діях обвинуваченого саме особливої зухвалості, як основного і обов`язкового показника грубого порушення громадського порядку, та що вони були пов`язані з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв злочин середнього ступеня тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, з 2003 року перебував на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання препаратів коноплі з шкідливими наслідками, знятий з обліку у 2004 році, не одружений, не працюючий, дітей не має, проживає за постійним місцем проживання де характеризується формально позитивно. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 627 від 07.10.2019 року ОСОБА_1 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі. для окремих осіб, оцінюються як високі. Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення, запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції /а.с.46-49/.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, що він холостий, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі. для окремих осіб, оцінюються як високі, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Міру запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, суд залишає до вступу вироку в законну силу, але не більш ніж на 60 днів.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з 11.07.2019 року.

Підстави для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України відсутні.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ст. 127 КПК України обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором /ст. 128 КПК України/.

За вимогами ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Дослідивши доводи, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, суд доходить до висновку, що заявлений цивільний позов прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення на користь Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» в сумі 1404,09 грн підлягає задоволенню, оскільки згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ДВА роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу, продовживши його дію, але не більш ніж на 60 днів, тобто - до 21 грудня 2019 року. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 11 липня 2019 року.

Цивільний позов прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» у відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 суму у розмірі 1404 /одна тисяча чотириста чотири/ гривні 09 копійок.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя К.Ш.Харабадзе