Вирок № 85137444, 22.10.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4736/15-к

Номер провадження 1-кп/629/7/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря – Котяй А.Ю., прокурора – Шульги Ю.М., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Малунова В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12015220380002612 від 22 жовтня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 18.03.2004 року Первомайський міськрайонним судом Харківської області за ст..ст. 189 ч.1, 186 ч.2 КК України позбавлення волі на строк 4 роки. 09.08.2006 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.08.2006 року звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 8 місяців 7 днів;

- 11.02.2015 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ст..ст. 185 ч.1,2, 70 КК України – позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на строк 2 роки;

- 23.11.2016 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ст.. 185 ч.2 позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений по відбуттю покарання ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.05.2017 року по відбуттю покарання.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

21.10.2015 року близько 15 години у ОСОБА_1 , який знаходився у приміщенні магазину «Все по 35» ОСОБА_2 по вул АДРЕСА_2 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме спортивного костюму. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись тимчасовою відсутністю реалізатора, таємно сховав спортивний костюм «ARMEX SPORTVEAR» в поліетиленовий пакет та покинув магазин. При спробі зникнення з місця скоєння злочину з таємно викраденим чужим майном ОСОБА_1 біля приміщення вказаного магазину був зупинений реалізатором ОСОБА_3 , яка виявила крадіжку спортивного костюму та вимагала від нього повернути викрадену річ. Проігнорувавши її законні вимоги ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння – відкритого викрадення чужого майна, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, утримуючи при собі викрадений спортивний костюм «ARMEX SPORTVEAR» вартістю 397 грн., проігнорував вимоги реалізатора ОСОБА_3 повернути викрадене майно та відкрито, утримуючи його при собі викрав спортивний костюм, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, 22.10.2015 року близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись біля торговельного павільйону № 1 на території авторинку в м. Лозова Харківської області, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання ОСОБА_1 з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно таємно від власника товару взяв під руку акумулятор «FEON-6CT-60A1», вартістю 1 140 грн. та відійшов від вітрини на декілька метрів. Свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки на вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які стали переслідувати ОСОБА_1 останній залишив акумулятор та втік з місця злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєних ним злочинах.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

За обставин зазначених вище, аналізуючи досліджувані докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, та за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, тобто незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкі злочини.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, з середньою освітою, не працює, не військовозобов`язаний, не одружений, раніше судимий: 23.11.2016 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ст.. 185 ч.2 позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений по відбуттю покарання ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.05.2017 року по відбуттю покарання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується нейтрально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин, що пом`якшують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочинів і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин до ухвалення вироку Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2016 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2017 року, суд при призначенні покарання застосовує положення ч.4 ст. 70 КК України та призначає покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

В зв`язку з викладеним, зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 27.10.2015 року по 30.05.2017 року згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2017 року та з 29.05.2019 року згідно протоколу затримання особи на підставі ухвали суду № 48/86 від 29.05.2019 року.

Крім того, на підставі з вимогами ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII) суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк знаходження під вартою під час попереднього ув`язнення, а саме з 27.10.2015 року по 30.05.2017 року та з 29.05.2019 до винесення вироку із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно правового висновку Верховного Суду по справі № №663/537/17 от 29 серпня 2018 года про застосування норми права, передбаченої ч.5 ст. 72 КК Украины, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 (включно), то при зарахуванні попереднього ув`язнення в срок покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК Украины в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Скасувати міру запобіжного заходу обчинуваченому у вигляді тримання під вартою, вважати ОСОБА_1 таким, що відбув покарання повністю, і звільнити його з-під варти в залі суду негайно.

По справі є судові витрати, а саме: витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 405 від 05.11.2015 року у розмірі 245 гривень 52 копійок та судово-товарознавчої експертизи № 4673 від 02.11.2015 року у розмірі 245 гривень 52 копійок і суд вважає за необхідне стягнути їх з обвинуваченого ОСОБА_1

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_1 винним

- за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

На підставі ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити к відбуттю ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання призначеним вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2016 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст. 185, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, покаранням визначеного цим вироком в порядку ч.ч.1,2 ст. 70 КК України, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання час попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі ОСОБА_1 з 27.10.2015 року по 30.05.2017 року та з 29.05.2019 до винесення вироку.

Вважати ОСОБА_1 таким, що відбув покарання повністю, і звільнити його з-під варти в залі суду негайно.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 405 від 05.11.2015 року у розмірі 245 гривень 52 копійок та судово-товарознавчої експертизи № 4673 від 02.11.2015 року у розмірі 245 гривень 52 копійок на користь держави (код класифікації доходів бюджету – 24060300, р/р 31116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, МФО 899998, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – інші надходження).

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України, а саме:

-акумулятор «FEON-6CT-60A1» вважати повернутими потерпілому ОСОБА_4 , згідно зберігальній розписці;

-мобільний телефон «SAMSUNG GT-E2121B» разом із сім-картою «МТС», який зберігається в кімнаті речових доказів при Лозівському ВП ГУНП в Харківській області згідно квитанції від 22.10.2015 року № 000002, повернути засудженому ОСОБА_1 ;

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Каращук Т.О.