Ухвала суду № 85136897, 11.10.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14541/19

УХВАЛА

11 жовтня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59509353, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії приватного виконавця Павлюка Н.В., в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №59509353 від 09.07.2019 року, винесену приватним виконавцем Павлюком Назарієм Васильовичем, про стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 13477547 грн. 69 коп. та стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати в розмірі 3441,00 грн.. В обґрунтування своєї скарги, ОСОБА_1 покликається на те, що приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження. Оскільки, боржник зареєстрований та знаходиться у м. Рівному, а приватний виконавець відноситься до виконавчого округу м. Києва.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Затинний С.С. подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника, скаргу підтримує в повному обсязі.

Приватний виконавець Павлюк Н.В. в судове засіданні не прибув. Подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак не заперечив проти розгляду справи судом без його участі, вказавши, що ОСОБА_1 подав йому декларацію про доходи та майно боржника фізично особи, в якій сам визнає факт перебування грошових коштів на рахунках у банках, що знаходяться у м. Києві.

Приватний виконавець Павлюк ОСОБА_2 надав суду письмові пояснення, в яких просив у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовити повністю. Свою позицію приватний виконавець мотивував тим, що статтею 24 Закону №1404-VIII встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Оскільки, в поданій стягувачем АТ «Кредобанк» заяві про відкриття виконавчого провадження було зазначено про наявність рухомого майна боржника, а саме грошових коштів на рахунках у банках в м. Києві, то були всі підстави для відкриття виконавчого провадження. Тим більше, в процесі вчинення виконавчих дій, факт перебування вказаних коштів на рахунках у наведених банках підтвердився.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2019 року ОСОБА_1 отримав лист від приватного виконавця Павлюка Н.В. в якому був супровідний лист від 09.07.2019 року за №1985 із постановою про відкриття виконавчого провадження. Згідно такої постанови про відкриття виконавчого провадження №59509353 від 09.07.2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №569/4982/13-ц виданого 29.07.2014 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості по кредитному договору, в сумі 13477547 грн. 69 коп.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухвалено відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Згідно із частиною другою статті 25 Закону №1404-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Статтею 24 Закону №1404-VIII встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Як вбачається із спірної постанови приватного виконавця та наявної у справі копії паспорту ОСОБА_1 , місце його проживання (реєстрації) – АДРЕСА_1 .

За вказаних обставин, суд погоджується із боржником, що відсутні законні підстави прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи заборгованості, місце проживання якої є місто Рівне.

Не заслуговують на увагу суду твердження приватного виконавця Павлюка Н.В. про те, що у банках за місцем знаходження в м. Києві наявні грошові кошти боржника і це давало можливість відкрити виконавче провадження. Як на доказ таких обставин приватний виконавець посилається на заяву стягувача АТ «Кредобанк» про відкриття виконавчого провадження, де було зазначено про наявність рухомого майна боржника, а саме грошових коштів на рахунках у банках в м. Києві.

Приватний виконавець повинен здійснювати свою діяльність виключно у відповідності до положень Закону №1404-VIII та інших нормативно-правових актів, що стосуються його діяльності.

Статтею 24 Закону №1404-VIII дійсно встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, зокрема, за місцезнаходженням майна боржника.

Однак, приватним виконавцем Павлюком Н.В. не було надано суду беззаперечних доказів здобутих у спосіб передбачений законом, що на момент винесення ним постанови про відкриття виконавчого провадження такий виконавець володів інформацією про знаходження грошових коштів боржника у банках за місцезнаходженням у м. Києві.

На думку суду, заява стягувача АТ «Кредобанк» про відкриття виконавчого провадження, де було зазначено про наявність рухомого майна боржника, а саме грошових коштів на рахунках у банках в м. Києві, не є належним доказом. Оскільки, на час винесення спірної постанови у приватного виконавця не було офіційної інформації отриманою у спосіб і в порядку передбаченому законом, про наявність грошових коштів боржника на рахунках у банках за місцезнаходженням у м. Києві.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Проте, всупереч вищевказаних положень Закону №1404-VIII, під час відкриття виконавчого провадження приватний виконавець не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, у зв`язку з чим порушив вимоги частини другої статті 24 Закону №1404-VIII щодо місця виконання рішення.

Суд не бере до уваги інформацію надану на запит приватного виконавця Павлюка Н.В. з банків за місцезнаходженням в м. Києві про наявність грошових коштів боржника. Оскільки, така інформацію приватним виконавцем була отримана вже після винесення спірної постанови, що не оспорюється учасниками процесу.

Приймаючи рішення по справі, суд враховує й те, що згідно відповідей на запит приватного виконавця АТ «Сбербанк», залишок коштів на рахунку боржника складає 10 грн. та 7,31 Євро, АТ «Креді агріколь Банк», залишок коштів на рахунку боржника складає 15,66 Євро та АБ «Укргазбанк», залишок коштів на рахунку боржника складає 433,44 грн.. Зазначені суми із врахуванням суми боргу боржника за виконавчим листом є незначними та мізерними. Натомість боржник має постійне місце роботи, як і місце проживання в м. Рівному, де працює на посаді голови правління ПрАТ «Речовий ринок» та отримує системно заробітну плату.

Враховуючи встановлені обставини по справі, приватний виконавець Павлюк Н.В. протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства України прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника в іншому виконавчому окрузі.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Керуючись ч.6 ст.259, ст.ст. 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 5950935 – задоволити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 59509353 від 09.07.2019 року, винесену приватним виконавцем Павлюком Назарієм Васильовичем, про стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 13477547 грн 69 коп та стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина