Ухвала суду № 85136321, 22.10.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2963/19

Провадження № 2-з/524/105/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого судді – Андрієць Д.Д., за участю секретаря – Воблікової І.О., заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним правочину.

Позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно – будинок 140-Б, літ. АДРЕСА_1 , аб, аг АДРЕСА_2 металеву № АДРЕСА_2 за АДРЕСА_3 : АДРЕСА_4 .

Заява мотивована тим, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним правочину, предметом якого було вказане майно, оскільки на даний час ОСОБА_3 відчужив його на користь ПП «Інтеко-Консалтінг»

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву та просили задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У відповідності до змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставами для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто дії суду із забезпечення позову – обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таких висновків дійшов Верховний Суд в складі Касаційного цивільного суду в постанові від 26 грудня 2018 року по справі 369/7793/17(провадження 61-11274св18)

Суд відзначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 07.08.2019 було внесено запис про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості - будинок 140-Б по вул АДРЕСА_4 м.Кременчуці (номер запису про право власності 32782083), відповідно до якого власником вказаного будинку є ПП «Інтеко-Консалтінг».

Отже, враховуючи те, що на час звернення позивача із заявою про забезпечення позову та час вирішення питання про забезпечення позову житловий будинок не належить відповідачу, суд дійшов висновку про те, що накладення арешту на вказане майно призведе до порушення прав та інтересів особи, яка не є учасником процесу та правомірність набуття права власності якої на даний час не оскаржується.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-154 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.10.2019

Суддя Д.Д.Андрієць