Ухвала суду № 85133445, 18.10.2019, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/108/19

2/689/166/19

УХВАЛА

Іменем України

18.10.2019 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -

головуючий-суддя Баськов М.М.

за участю:

секретаря судового засідання Кушнір О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, про відшкодування витрат, пов"язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,

встановив:

Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 35279,42 грн. витрат, пов"язаних з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 03.08.2016 по 06.02.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. На підставі наказу ректора №68-ос від 02.02.2018 контракт було припинено (розірвано) та ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за пунктом "е" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" через службову невідповідність, а оскільки під час навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні, його діями було заподіяно шкоду державі на суму 35279,42 грн.

Представник позивача, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглянути у його відсутності.

Відповідач, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився, подав до суду заперечення проти позову, зазначив, що його батько ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції та Операції об"єднаних сил м. Маріуполя Донецької області. Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок державного та місцевих бюджетів, пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах, безоплатного проживання у гуртожитку тощо. Тому просить відмовити у задоволенні позову Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Представник третьої особи - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, в якій заявлені Адміністрацією Державної прикордонної служби України вимоги підтримав, просив справу розглянути у його відсутності.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази по справі, прийшов до таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини 4 статті 2 цього Закону порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) є видом військової служби в силу вимог п. 5 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу".

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Судом встановлено, що на підставі контракту, укладеного 03.08.2016 з Національною академією Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького в особі т.в.о. ректора ОСОБА_3 , ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) у вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України на посаді курсанта з 03.08.2016 по 06.02.2018.

Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького №68-ос від 02.02.2018 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) з 06.02.2018, ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів академії через службову невідповідність, незадовільне складання ним іспитів під час екзаменаційної сесії; наказано вважати його таким, що проходить строкову військову службу та призначено на посаду патрульного другої комендантської групи комендантського відділення відділу організації повсякденної діяльності. Цим же наказом зобов"язано відшкодувати витрати, пов"язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, у сумі 35279,42 грн.

Дані обставини підтверджуються: контрактом про проходження військової служби (навчання) від 03.08.2016 (а.с. 9); витягом з наказу ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького №433-ос від 03.08.2016 "Про особовий склад" (а.с. 7); витягом з наказу ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького №68-ос від 02.02.2018 "Про особовий склад" (а.с. 8).

Позивач звернувся до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

В той же час, спори, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов"язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 17 КАС України (статті 19 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 липня 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Із урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, і справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст. 255, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у справі за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, про відшкодування витрат, пов"язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя М.М.Баськов