Рішення № 85133174, 11.10.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19113/19

Провадження № 2/686/4409/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2019

11 жовтня 2019 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої -судді:Чевилюк З.А.,

за участі секретаря: Перун А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гетьманюк А.В.

розглянувши цивільну справу з №686/19113/19 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Подільська регіональна агенція» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2019 року ОСОБА_2 придбав в Німеччині на підставі договору купівлі-продажу № EJ 483636 автомобіль у автотранспортного підприємства «GWZ24", за 4800 євро легковий автомобіль марки "Volkswagen", модель Golf Sportsvan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2014 рік. До України автомобіль власним ходом прибув 05.04.2019 року і проходив митне оформлення на ЗМК МП «Краковець» Львівської митниці ДФС, що доводиться відповідними відмітками митниці на Акті проведення огляду(переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.04.2019 року.

Позивач 04.04.2019 року уклав Договір №701-19 з ТОВ «Подільська Регіональна Агенція про надання послуг по декларуванню товарів. Під час митного оформлення автомобіля, відповідач ТОВ «Подільська Регіональна Агенція», яка являється брокерською компанією по наданню послуг з розмитнення автомобілів, заповнила та подала митному органу митну декларацію за формою МД-2 №UA400030/2019/015284, згідно якої до митного оформлення був представлений колісний транспортний засіб:бувший у використанні, легковий автомобіль марки "Volkswagen", модель Golf Sportsvan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2014 рік, пробіг 394167 км. Імпортер- ОСОБА_3 .Фактурна вартість автомобіля згідно договору купівлі-продажу № EJ 483636 складає 4800 Євро або 145 164 гривень в еквіваленті на національну валюту.

Разом з митною декларацією митному органу було подано: Акт про проведення огляду(переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної покладі та багажу від 05.04.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобув Німеччині, договір купівлі-продажу№ EJ 483636 та квитанцію Хмельницького відділення «Приватбанк» від 04.04. 2019 року про сплату митного платежу.

Митна вартість колісного транспортного засобу, придбаного на підставі договору купівлі-продажу№ EJ 483636 від 03.04.2019 року була визначена за ціною контракут(метод №1 визначення митної вартості товару згідно ст..53 Митного кодексу України) в розмірі 4800 євро або 145 164 грн. в еквіваленті на національну валюту згідно курсу НБУ.

За результатами проведеного митного огляду відповідачу запропоновано митницею надати додаткові документи для підтвердження вартості товару. Відповідач діючи без погодження з позивачем 12.04.2019 року надіслав повідомлення про відсутність згоди надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Митний брокер без погодження з позивачем за другорядним методом визначення вартості вніс в митну декларацію від кориговану суму вартості автомобіля 8700 євро(262 939,32 грн.

12.04.2019 року Хмельницькою митницею ДФС було винесено рішення №UA 400000/2019/001287/2 про коригування митної вартості товарів, на підставі якого збільшена митна вартість автомобіля з 4800 євро до 9400 євро.На підставі зазначеного Рішення старшим державним інспектором Халанчук Р.С. було складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 400030/2019/01416.

Дії митного органу оскаржувались письмово до Хмельницької митниці ДФС.

Вважає, що відповідачем порушено умови укладеного договору №701-19 п.2.1.2. щодо правильного нарахування митних платежів. Відповідачем було здійснено коригування митної вартості товарів у спосіб, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме ст..ст.53,55,57,64 Митного кодексу України.

Незаконні дії відповідача спричинили майнову шкоду в загальній сумі 43 747,74 грн., в т.ч. 42 368,34 грн.- доплата митних платежів, сплата додаткових комісій 1085,30 грн., доплата внесків до пенсійного фонду під час реєстрації автомобіля 1271,10 грн.

Просив стягнути з відповідача 43 747,74 грн. зайве сплачених митних та інших платежів та судові витрати у виді судового збору та витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задоволити. Представник відповідача позов заперечив. Пославшись на відповідь на адвокатський запит Хмельницької митниці ДФС, зазначив , що митницею відмовлено у митному оформлені за заявленою декларантом митною вартістю товару та винесено рішення про коригування митної вартості за рівнем вартості, визначеним автоматизованою системою аналізу та управління ризиками-9400 євро. Випуск автомобіля у вільний обіг на митній території України здійснено за вартістю, визначеною митним органом згідно митної декларації від 15.04.2019 року №UA400030/2019/015284 без застосування частин 7 та 8 ст.55 Митного кодексу України. Вказане рішення до митного органу вищого рівня та у судовому порядку не оскаржувалось. Представник позивача пояснив, що сплата встановлених митних платежів обумовлена небажанням позивача нести додаткові витрати у зв`язку із відповідальним зберіганням автомобіля на час оскарження. Будь-яких інших документів на обґрунтування вартості автомобіля, крім договору купівлі-продажу № EJ 483636 у позивача немає. Вказаний договір підтверджує повний розрахунок за придбаний автомобіль.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів від 04 квітня 2019 року, за яким відповідач взяв на себе обов`язок за обумовлену плату та в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника-позивача по справі, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Хмельницькій митниці.

Відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати декларування та митне оформлення у встановленому чинним законодавством порядку, правильно нараховувати митні платежі, надавати замовнику консультації у зв`язку з митним оформленням товарів.

Позивач в свою чергу за п.п.2.3.10, 2.3.11 як замовник зобов`язався забезпечити виконавцю для виконання ним обов`язків за договором достовірної документації та документів; перед здійсненням платежів ознайомитись з митною декларацією та, в разі згоди з усіма без виключення умовами, здійснити відповідні платежі.

Позивач 03 квітня 2019 року придбав в Німеччині на підставі договору купівлі-продажу № EJ 483636 автомобіль у автотранспортного підприємства «GWZ24", за 4800 євро легковий автомобіль марки "Volkswagen", модель Golf Sportsvan, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2014 рік. До України автомобіль власним ходом прибув 05.04.2019 року і проходив митне оформлення на ЗМК МП «Краковець» Львівської митниці ДФС, що доводиться відповідними відмітками митниці на Акті проведення огляду(переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.04.2019 року.

12.04.2019 року Хмельницькою митницею ДФС було винесено рішення №UA 400000/2019/001287/2 про коригування митної вартості товарів, на підставі якого збільшена митна вартість автомобіля з 4800 євро до 9400 євро. На підставі зазначеного Рішення старшим державним інспектором Халанчук Р.С. було складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 400030/2019/01416.

Дії митного органу оскаржувались позивачем письмово до Хмельницької митниці ДФС.

Рішення про коригування митної вартості автомобіля, картка відмови в прийнятті митної декларації не оскаржувались позивачем в порядку адміністративного судочинства, ні до вищестоящої митниці.

Суд не бере до уваги твердження представника позивача, що підставою для вчинення вказаних вище дій стало бажання уникнути зайвих витрат у зв`язку з передачею автомобіля на відповідальне зберігання на час оскарження рішення митниці, оскільки це не є підставою та обґрунтуванням для невикористання визначеного законом способу захисту порушених прав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.(ст.4 ЦПК).

Способи захисту цивільних прав передбачені у статті 16 ЦК України, який регулює приватноправові відносини. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої цієї статті.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 11 цього Кодексу цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім виродків, встановлених цим Кодексом(ст..81 ЦПК). Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання(ст..82 ЦПК).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів.

Коригування митної вартості підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Рішення митного органу щодо визначення митної вартості автомобіля не оскаржувалось.

Позивач оцінив завдані збитки сумою платежів у зв`язку із сплатою митних платежів 42 368,34 грн., сплати додаткових банківських комісій 1085,30 грн., доплати внесків до пенсійного фонду під час реєстрації автомобіля 1271,10 грн., всього 43 747,74 грн. Розмір митних платежів визначено, враховуючи відкориговану митним органом вартість автомобіля. Інші платежі, що здійснені позивачем є похідними від відкоригованої митної вартості автомобіля здійсненої органом ДФС.

Таким чином, не простежується прямий причинний зв`язок між діями відповідача та завданими збитками позивача, які є в прямому причинному зв`язку з діями митниці, що не оскаржені в установленому порядку.

Отже між позивачем та відповідачем виникли відносини зобов`язального характеру за укладеним договором№701-19 від 04.04.2019 року(ст.ст.509,901 Цивільного кодексу України).

Позивачем не доведена підстава для стягнення заявлених сум та вина відповідача. Представник відповідача підтвердив, що його довірителем вжито всі заходи для належного виконання зобов`язання. Відповідач не несе відповідальності за дії митниці відкоригована вартість автомобіля якої спричинила збільшення платежів позивача.

Враховуючи викладене підстави для задоволення позову відсутні. У зв`язку з відмовою у задоволені позову підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 12, 13, 81, 263 - 265, 353 ЦПК України,ст.ст.509,526,610,611,626,901 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволені позову до ТОВ «Подільська регіональна агенція» у стягненні зайве сплачених митних та інших платежів у сумі 43 747,74 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хмельницький міськрайонний суд.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач:ТОВ «Подільська регіональна агенція», м.Хмельницький, вул.Вінницька 1, код 38662401.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2019 року.

Суддя: