Ухвала суду № 851270, 12.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

      12 червня 2007 року                                                                            м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого  Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,  Штульмана І.В.,  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за  позовом Відкритого акціонерного товариства «Столичний» (далі – ВАТ «Столичний») до Державної податкової інспекції  у Печерському районі м. Києва ( далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) та Державної податкової адміністрації України (далі – ДПА України) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргоюДПІ у Печерському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 16 червня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року,

в с т а н о в и л а :

         У листопаді 2004 року ВАТ «Столичний» звернулось в суд з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПА у м. Києві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2004 року №171/26-062/0, яки позивачеві нараховано податкові зобов’язання з податку на землю в загальній сумі 575771,00 грн. (за основним платежем – 479809,00 грн., за штрафними санкціями – 95962,00 грн.) та рішення про результати розгляду скарги від 3 листопада 2004 року №9800/6/25-1215, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення та рішення ДПА у м. Києві від 27 серпня 2004 року, прийняте за результатами повторної скарги, яким збільшено розмір застосованої до позивача штрафної санкції на 143942,50 грн. на підставі пп..17.1.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».    

Вимоги обґрунтовувало тим, що за земельні ділянки, які безпосередньо знаходились в користуванні ВАТ «Столичний», податок сплачувався у встановленому законом порядку і розмірі, а за земельну ділянку по вул. Грушевського, 1 м. Києва податок не повинен сплачуватись, оскільки об’єкт нерухомості, що знаходився на цій ділянці, було передано в комунальну власність міста Києва, а тому і право користування на цю  земельну ділянку припинилось. Крім того, позивач вважав, що оскільки земельна ділянка площею 0,045 га по парковій дорозі не використовувалась позивачем у господарській  діяльності, земельний податок за користування нею також не повинен сплачуватись.

Просило задовольнити позовну заяву.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року, позов задоволений частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31 березня 2004 року №171/26-062/0 в частині визначення ВАТ «Столичний» податкового зобов’язання з податку на землю за 2002 рік в сумі 337913,00 грн., з якої за основним платежем – 321237,00 грн., за штрафними санкціями -16676,00 грн. В решті це податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Визнано недійсним рішення ДПА України від 3 листопада 2004 року №9800/6/25-1215 про результати розгляду скарги ВАТ «Столичний» в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.03.2004 року №171/26-062/0 та рішення ДПА у м. Києві від 27 серпня 2004 року №4417/10/25-014 про результати розгляду повторної скарги, а також в частині збільшення розміру застосованої до ВАТ «Столичний» штрафної санкції на 143942,00 грн. та зобов’язання ДПІ у Печерському районі м. Києва направити ВАТ «Столичний» податкове повідомлення-рішення на суму штрафної санкції в розмірі 143942,00 грн. В решті рішення ДПА України від 3 листопада 2004 року №9800/6/25-1215 про результати розгляду скарги залишено без змін.

В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та  апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів в частині задоволення позовної заяви та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити позивачу в задоволені позову.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету земельного податку за 2002 рік. За результатами перевірки складено акт від 31 березня 2004 року №39/26062/01549359,відповідно до якого ДПІ прийняла  податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору у цій справі.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, але  скарга була залишена без задоволення. Одночасно ДПА України, залишаючи без змін спірне податкове повідомлення-рішення та рішення ДПА у м. Києві від 27 серпня 2004 року, прийняте за результатами розгляду повторної скарги, збільшила розмір застосованої до позивача штрафної санкції на 143 942,50 грн. на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Задовольняючи позов в частинівизнання недійсним податкового зобов’язання з податку на землю за 2002 рік в сумі 337 913,00 грн., з посиланням на статті 22, 97, 116, 125 Земельного кодексу України, на статті 2, 4, 5, 15 Закону України «Про плату за землю» та на Положення про ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 № 15 судвизнав необґрунтованим нарахування позивачеві земельного податку в розмірі 123 653,00 грн. за ділянку по вул. Грушевського, 1б м.Києва без чіткого визначення об'єкту оподаткування - площі земельної ділянки, яка припадала на об’єкт нерухомості, що залишився у власності ВАТ «Столичний» у 2002 році після передачі водонапірної вежі до комунальної власності міста Києва у 2001 році.

         З приводу нарахування земельного податку по земельній ділянці на вул. Хрещатик, 5 м. Києва, кадастровий номер 82:012:003, загальною площею 3711,49 кв. м, то судом встановлено, що площу цієї ділянки у вказаному розмірі було визначено лише в 2003 році, коли вирішувалось питання про передачу цієї ділянки ТОВ «Грааль» для будівництва.

         Крім того, судами правильно встановлено, що у 2002 році на вказаній земельній ділянці крім трьох будівель, що належали позивачеві, були ще чотири будівлі «А», «Б», «В», «Г», в яких розміщувались інші юридичні особи, а також 4 державні органи, в тому числі Вищий господарський суд України, Міністерство екології та природних ресурсів, Державний комітет лісового господарства тощо.

         Одночасно встановлено той факт, що ВАТ «Столичний» сплачувало у 2002 році податок за площу землі, яку займали належні йому будівлі,  -  843 кв. м.

         Враховуючи наведені обставини, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовної заяви.

         Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

         Таким чином, оскаржувані рішення судів ухвалені з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не має.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року в цій справі залишити без зміни.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

         Головуючий                                            Смокович М.І.

           судді                                             Весельська Т.Ф.

                                                                 Мироненко О.В.

                                                                 Чумаченко Т.А.

                                                                 Штульман І.В.