Вирок № 85126667, 23.10.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.10.2019

642/3991/18

1-кп/642/297/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря - Добронос Д.С., Буряковської К.Є.,Бондаренко В.П.,

сторін кримінального провадження: прокурорів – Чеблукова Д.М.,Кулеша О.О., Хірного В.О.,Бурмака В.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, ,громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, з неповною вишою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

1) 22.02.2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України на строк 3 роки позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування з іспитовим строком на 2 роки;

2) 18.03.2017 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України з покаранням у виді 80 годин громадських робіт; 08.12.2017 року знятий з обліку в зв”язку з відбуттям призначеної кількості громадських робіт,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.05.2018 року, приблизно о 02 годині 25 хвилин, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , пров. АДРЕСА_1 поблизу будинку №15 де у нього за попередньою змовою із ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , діючи у групі за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, впевнившись, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, підняли кришку від люку, та таємно викрали майно, шо належить потерпілому ПАТ «Укртелеком», а саме чавунну верхню кришку типу «Л» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса №15804 від 11.07.2018 складає 945 гривен 00 копійок. Після чого ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдав потерпілому ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на суму 945 гривень 00 копійок.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України , тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.

13.05.2018 року, приблизно о 02 годині 25 хвилин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув за адресою: м.Харків, пер Курганський, АДРЕСА_4 № АДРЕСА_5 де у нього за попередньою змовою із ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 , діючи у групі за попередньою змовою, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, впевнившись, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, підняли кришку від люку, та таємно викрали майно, шо належить потерпілому ПАТ «Укртелеком», а саме чавунну верхню кришку типу «Л» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса №15804 від 11.07.2018 складає 945 гривен 00 копійок. Після чого ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ПАТ «Укртелеком» шкоди на суму 945 гривень 00 копійок.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.

Крім того, 04.07.2018 приблизно о 16 годин 30 хвилин ОСОБА_2 , перебував на вулиці Курилівська в місті Харкові, де зайшовши через відкриту хвіртку, проник на територію двору будинку АДРЕСА_6 та побачив велосипед «Титан» моделі «ХС2918». В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 з території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , повторно, здійснив крадіжку велосипеда «Титан» моделі «ХС2918», вартістю згідно висновку згідно висновку судової товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 18080 від 06.08.2018 року загальна ринкова вартість якого, станом на 04.07.2018 року склала 5286 гривень 75 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_2 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а саме територію даного домоволодіння з вищевказаним велосипедом та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми навмисними, протиправними діями, ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 , матеріальні збитки на суму 5286 гривень 75 копійок.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у сховище, яке вчинено повторно.

Крім того, 23 березня 2019 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 Нижня Гиївська, 90-А, разом з іншою особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, під час спілкування з якою у них спільно виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з вказаного будинку. Реалізуючи прямий умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення ОСОБА_2 , та інша особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, впевнившись що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до паркану, який огороджує територію будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , з боку пров. АДРЕСА_8 , інша особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, перелізла через паркан та вибила отвір у паркані через який до двору будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , проник ОСОБА_2 , таким чином проникнувши до вказаного домоволодіння. Продовжуючи реалізацію свого прямого умислу, інша особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб, підійшла до вікна кухні будинку, витягнула скло з вікна, та пролізла через виниклий отвір у вікні до будинку, таким чином проникнувши до житла, у той час як ОСОБА_2 залишився у дворі біля вікна будинку. Після цього, продовжуючи злочинні дії, діючи за попередньою змовою групою осіб, інша особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, побачила у коридорі будинку акумулятор «А-мега 7 Ультра» («А-mega 7 Ultra») серійний номер - 7К62АВ44А016171263, взявши його двома руками і віднесла його до отвору вікна, де його чекав ОСОБА_2 та поклала на стіл біля вікна. ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, просунувшись через отвір вікна до будинку, таким чином проникнувши до житла, взяв зі столу двома руками акумулятор «А-мега 7 Ультра» («А-mega 7 Ultra») серійний номер - 7 НОМЕР_1 , витяг його з будинку та поклав на землю біля вікна. Продовжуючи злочинні дії, діючи за попередньою змовою групою осіб, інша особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, повернувшись до коридору будинку взяла двома руками бухту мідного дроту ПВ-1 діаметром 0,5мм. довжиною 3500 метрів та віднесла її до отвору вікна, де його чекав ОСОБА_2 та поклала на стіл біля вікна. ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, просунувшись через отвір вікна до будинку, таким чином проникнувши до житла, взяв двома руками бухту мідного дроту ПВ-1 діаметром 0,5мм. довжиною 3500 метрів, витяг її з будинку та поклав на землю біля вікна. Продовжуючи злочинні дії, діючи за попередньою змовою групою осіб, інша особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, вилізла через отвір у вікні з будинку у двір та разом з ОСОБА_2 взяли обома руками автомобільний акумулятор «А-мега 7 Ультра» («А-mega 7 Ultra») серійний номер - 7К62АВ44А016171263 вартістю згідно висновку експертів комплексної автотоварознавчої та товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса №6932/6941 від 27.03.2019 року - 1410 гривень 17 копійок, та бухту мідного дроту ПВ-1 діаметром 0,5 мм. довжиною 3500 метрів, вартістю згідно висновку експертів комплексної автотоварознавчої та товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №6932/6941 від 27.03.2019 року - 7117 гривень, що належать потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загальною вартістю згідно висновку експертів комплексної автотоварознавчої та товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса №6932/6941 від 27.03.2019 року - 8527 гривень 17 копійок, та віднесли їх до заздалегідь зробленого отвору у паркані, щоб винести через нього з території домоволодіння. Проте, ОСОБА_2 та інша особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, не довели до кінця свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з причин, що не залежали від їх волі, так як були помічені та зупинені з викраденим майном потерпілим ОСОБА_4

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст. 15, ч. З ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та щодо обставин вчинення кримінального правопорушення пояснив як зазначено вище. При цьому зазначив що він дуже шкодує про вчинене, зробив для себе відповідні висновки, розуміє наслідки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєних злочинах, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень пояснив як зазначено вище. Також зазначив, що він зробив для себе висновки, змінив спосіб життя, працевлаштувався, пройшов лікування у реабілітаційному центрі.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та вивченням матеріалів що характеризують їх особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв злочин та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 скоїв злочини та кваліфікує його дії відповідно за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, яке вчинено повторно, за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Судом були вивчені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не офіційно але працює, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Згідно досудової доповіді, складеної інспектором Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства.

Дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 , судом встановлено, що він раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не офіційно але працює, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем мешкання характеризується не задовільно, не одружений.

Згідно досудової доповіді, складеної інспектором Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, виправлення ОСОБА_2 можливе без позбавлення волі або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд керується положеннями ст. 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, наявність тяжких наслідків, пом”якшуючи та обтяжуючи покарання обставини, у сукупності із даними, що характеризують особи обвинувачених, їх відношення до скоєних злочинів, та вважає, що покарання обвинуваченим треба визначити в межах санкцій інкримінованих статей, ОСОБА_1 - у виді обмеження волі, ОСОБА_2 - у виді позбавлення волі, та відповідно до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи усю сукупність вказаних вище обставин, відсутність тяжких наслідків від вчинених обвинуваченими діянь, готовність нести відповідальність, ставлення обвинувачених до вчинених ними діянь, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повній мірі усвідомили протиправність своїх дій, а також їх наслідки, враховуючи також позицію сторони обвинувачення, відсутність претензій зі сторони потерпілих, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою в період іспитового строку, у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки відповідно до ст.. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки 2 (два) місяця позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №15804 від 11.07.2018 року у сумі 715 грн. 00 коп, тобто по 357, 50 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №18080 від 06.08.2018 у розмірі 715 грн. 00 коп, на проведення комплексної автотоварознавчої та товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім засл. проф. М.С.Бокаріуса № 6932/6941 від 04.04.2019 у розмірі 1570 гривень 00 копійок, на проведення судової-дактилоскопічної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 2/377СЕ-19 від 12.04.2019 у розмірі 2574 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26.03.2019 року на акумулятор «А-мега 7 Ультра» («А-mega 7 Ultra») серійний номер - 7К62АВ44А016171263 585, 3 відрізка ліпкої стрічки зі слідами рук, бухту проводу у обмотці білого кольору.

Речові докази:

- акумулятор «А-мега 7 Ультра» («А-mega 7 Ultra») серійний номер - 7 НОМЕР_1 ,, бухту проводу у обмотці білого кольору, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити у його розпорядженні;

- 3 відрізка ліпкої стрічки зі слідами рук вилучених за адресою м. Харків, вул. Нижня Гиївська, 90-А - залишити у матеріалах кримінального провадження № 12019220510000748;

- ДВД-диск з записом камер відеоспостереження за 04.07.2018 року з будинку розташованого за адресою АДРЕСА_9 залишити у матеріалах кримінального провадження № 12018220510001647;

- ДВД-диск з відеозаписом - залишити у матеріалах кримінального провадження № 12018220510001553;

- кришку від люку, круглої форми,з чотирма виступами на бічній поверхні кришки люка, з малюнком у вигляді квадратиків, що знаходиться у КЗРД Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція № 1919) — повернути ПАТ «Укртелеком».

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити прокурору, засудженим негайно після його проголошення.

Суддя О.В. Бородіна