Вирок № 85126621, 22.10.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2117/19

Провадження № 1-кп/626/181/2019

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

22 жовтня 2019 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

за участю прокурора: Крилевець Н.Ю.,

потерпілої: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Красноград кримінальне провадження №12019220350000424 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Мокра Калигірка, Катеринопільського району, Черкаської області, українець, громадянин України, має середньо - спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 05.07.2019 року у денний час доби, перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де на той час тимчасово мешкав у своєї знайомої ОСОБА_1 . В процесі бесіди ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_1 її мобільний телефон моделі «LG - X135», вартістю 483 грн., для тимчасового користування. Остання погодилась та передала вказаний мобільний телефон ОСОБА_2 з умовою, що останній поверне їй телефон за першої вимоги. Певний час ОСОБА_2 дійсно користувався мобільним телефон, до моменту, коли в нього закінчились грошові кошти, тоді останній вирішив таємно викрасти вказаний мобільний телефон з подальшим його продажем. Так, ОСОБА_2 20.07.2019 у денний час доби, перебуваючи на станції автовокзалу м.Красноград, розташованого за адресою: м. Красноград , вул.Полтавська, 91, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, продав мобільний телефон, що належить ОСОБА_1 , а отримані кошти витратив на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на суму - 483 грн.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

16.09.2019 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у даній крадіжці.

Поряд з цим, згідно даних угод обвинувачений та потерпіла дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України та узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 850грн.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки її невиконання, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє його права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні з`ясовано, що потерпіла також цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та потерпіла підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладені добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв`язку з чим не заперечував проти її затвердження.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного. Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам діючого КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 16.09.2019 року між потерпілою та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати відповідно до ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого. Цивільний позов, не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 469-475 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 16 вересня 2019 року, укладену між потерпілою ОСОБА_1 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншої сторони.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850грн.

Запобіжний захід не обирався.

Витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6/2009СЕ-19 від 14.08.2019 року в сумі 628,04 грн. - стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31116115020005, код банку 37999680, МФО 899998 УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, банк Казначейства України, стягувач Держава).

Речові докази: мобільний телефон моделі «LG - X135», який знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 - залишити у власності останнього.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя