Рішення № 85124425, 10.10.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/289/19

2/379/263/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Проперті» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агросленд» про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису),

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся 04.03.2019 до суду з даним позовом, просить суд визнати недійсним Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) № б/н від 19.12.2018, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агросленд» на земельну ділянку площею 2,4507 га, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083, зареєстровану державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Шпирою О.Л., номер запису про інше речове право 29619806; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 38/1 від 02.08.2007, укладений між ТОВ «Агро-Проперті» та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,4507 га, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083; стягнути з відповідача-2 на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн (50% від вартості сплаченого судового збору). В обґрунтування позову зазначив, що 02.08.2007 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі № 38/1 строком на 10 років на земельну ділянку площею 2,4507 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯМ № 406530 від 23.08.2012, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. Істотні умови договору були сторонами погоджені та угода підписана. Відповідно до діючого законодавства, договір був зареєстрований Таращанським відділом Київської філії Державного підприємства УДЗК № 24 28.07.2008. Відповідно, строк оренди вищезазначеної земельної ділянки закінчився 28.07.2018. Умови договору оренди від 02.08.2007 позивач виконував належним чином. Крім того, до кінця збору врожаю восени 2018 року позивач користувався зазначеною земельною ділянкою. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №119045073 від 30.03.2018 року позивачем було з`ясовано про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 (24.02.2018 номер запису про право власності 25071593), реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку (24.02.2018 номер запису про інше речове право 25071736. Підстава виникнення іншого речового права - Договір оренди землі №б/н від 19.12.2017 року, укладений між відповідачем-1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Мрія», строк дії до 31.12.2027). В подальшому, СТОВ «Агрофірма Мрія» та відповідачач-1 за взаємної згоди розірвали Договір оренди землі №б/н від 19.12.2017 року. Відповідні зміни були здійснені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2018 року. З Інформаційної довідки №155321647 від 06.02.2019 року позивачем з`ясовано про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку (20.12.2018 року номер запису про інше речове право 29619806. Підстава виникнення іншого речового права - Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) №б/н від 19.12.2018 укладений між Відповідачем-1 та ТОВ «Агросленд», строк дії 10 років). Зазначає, що відповідач-1, укладаючи договір з відповідачем-2 в грудні 2018 року, ймовірно не повідомила емфітевту про те, що нею вчинялися спроби здати в оренду земельну ділянку, що їй належить, іншому орендарю під час дії Договору оренди від 02.08.2007 року, укладеного із позивачем. Так само відповідач-1 могла забути про те, що в заявах, які вона надсилала на адресу позивача 04.04.2018 року, 18.04.2018 року, 05.06.2018 року (в листі дата відсутня, зазначено лише місяць «Травень», тому варто звертати увагу на відбиток календарного штемпеля ВПЗ), 27.08.2018 року нею зазначалося про бажання самостійно обробляти земельну ділянку. Договір укладено на 10 років, п. 8 договору передбачено, що орендар має переважне, першочергове право поновлення його на новий строк. Звертає увагу суду на те, що позивач надіслав лист-повідомлення від 13.04.2018 року та проект додаткової угоди до договору оренди землі №38/1 від 02.08.2007 року, який отримано ОСОБА_1 20.04.2018 року. Таким чином, позивач (орендар), який належно виконував умови та обов`язки договору оренди землі, заявив про намір після закінчення строку договору скористатися переважним правом поновлення його на новий строк, про що орендар і повідомляв орендодавця письмово. Вважає, що Договір емфітевзису від 19.12.2017 року відповідач-1 та відповідач-2 уклали з порушенням прав позивача, оскільки оспорюваний правочин позбавляє позивача права на пролонгацію договору оренди землі, що передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою суду від 13.03.2019 позов прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідачами у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано.

Ухвалою суду від 15.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 19.08.2019 викладені у позовній заяві обставини підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди. 02.08.2007 між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі на 10 років. Позивач довідався з Реєстру, що 19.12.2018 між відповідачами був укладений договір емфітевзису на 10 років. 04.04.2018, 18.04.2018, 05.06.2018 ОСОБА_1 направляла позивачу листи, що бажає обробляти земельну ділянку самостійно. Позивач направляв ОСОБА_1 проект додаткової угоди 13.04.2018, яку вона отримала 20.04.2018.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та зазначила, що земельну ділянку вона успадкувала від свого батька, не бажає продовжувати договірні відносини з ТОВ «Агро-Пропері», натомість виразила бажання, щоб земельна ділянка була в оренді ТОВ «Агросленд».

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Агросленд» - адвокат Войцехівський П.В. в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та зазначив, що на момент укладення договору емфітевзису від 19.12.2018, Таращанським районним судом вже було винесено рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Агро-Проперті» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі та поновлення договору оренди землі від 02.08.2007 року. Тому відповідачі вважали, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Проперті» вже договірні відносини відсутні. Договір між СТОВ «Мрія» та ОСОБА_1 від 19.12.2017 був добровільно розірваний. Між відповідачами був укладений договір емфітевзису, який було зареєстровано 20.12.2018 року. Після укладення договору ТОВ «Агросленд» приступив до обробітку земельної ділянки і використовує по теперішній час. Суд має прийняти до уваги волевиявлення ОСОБА_1 , яка не бажає продовження договірних відносин з ТОВ «Агро-проперті».

Заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25.09.2018 по справі № 379/393/18 було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Агро-Проперті» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 19.12.2017, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Агрофірма Мрія» та визнання поновленим договору оренди землі № 38/1 від 02.08.2007 року, укладеного між ТОВ «Агро-Проперті» та ОСОБА_1 Зазначене рішення набрало законної сили 26.02.2019.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 406530 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,4507 га, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.13).

02.08.2007 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Проперті» був укладений договір оренди земельної ділянки № 38/1 строком на 10 років на земельну ділянку площею 2,4507 га, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083. Договір зареєстровано в Таращанському відділі Київської філії Державного підприємства УДЗК № 24 28.07.2008. Відповідно, строк оренди земельної ділянки закінчився 28.07.2018. Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки передбачено, що у разі закінчення дії даного договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки і термін дії даного договору продовжується до повного завершення збирання урожаю (а.с.11).

В період дії зазначеного договору оренди земельної ділянки відповідачем 1 було укладено договір оренди землі зі СТОВ «Агрофірма Мрія».

Згідно Інформаційної довідки № 119045073 від 30.03.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 24.02.2018 державним реєстратором - державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Рокитнянського районного нотаріального округу Калітенко Л.Б. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,4507 га, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083, номер запису про право власності. Крім того, 24.02.2018 зареєстровано інше речове право на зазначену земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 25071736. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі № б/н, укладений 19.12.2017 між відповідачем 1 та СТОВ «Агрофірма Мрія», строк дії: 31.12.2027 (а.с.14).

Однак, 12.05.2018 інше речове право 25071736 припинено на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н, укладеної 11.05.2018 між ОСОБА_1 та СТОВ «Агрофірма Мрія» (аркуш реєстраційної справи 27).

13.04.2018 позивачем направлений відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією поновити раніше укладений між ними договір оренди шляхом підписання додаткової угоди та проект такої угоди до відповідного договору оренди землі (а.с.19).

18.04.2018 року відповідач ОСОБА_1 надіслав позивачу письмове заперечення щодо умов додаткової угоди та своє рішення про небажання продовжувати договірні відносини. Позивачем отримано даний лист 20.04.2018 року.

05.06.2018 року відповідач ОСОБА_1 надіслала позивачу лист-повідомлення про відмову в поновленні договору оренди, який отримано позивачем 05.06.2018 року. В листі відповідач виявляє небажання поновлювати дію раніше укладеного договору та повідомляє про намір використовувати земельну ділянку для власних потреб і на свій розсуд.

27.08.2018 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ «Агро-Проперті» лист-повідомлення, в якому зазначено, що вона не бажає поновлювати дію договору і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Прохала утримуватися від вчинення дій, які б перешкоджали йому відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну земельну ділянку. Позивач отримав вказане повідомлення 27.08.2018 року.

19.12.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агросленд» укладено договір встановлення емфітевзису (а.с.64), згідно якого ОСОБА_1 передала ТОВ «Агросленд» право володіння та право цільового користування земельною ділянкою площею 2,4507 га, що розташована в адміністративних межах Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224488200:02:009:0083.

Згідно Інформаційної довідки № 155321647 від 06.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 20.12.2018 державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області Шпирою О.Л. зареєстровано інше речове право на земельну ділянку площею 2,4507 га, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083, номер запису про інше речове право: 29619806. Підстава виникнення іншого речового права - договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № б/н, укладений 19.12.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агросленд», строк дії: десять років (а.с.15).

Так, у ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Водночас підставою позовних вимог у даній справі позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", посилаючись на те, що продовжує користуватись відповідною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а протягом одного місяця після його закінчення відповідач не надав заперечень стосовно поновлення цього договору.

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Викладене узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 21.02.2018 в рамках справи № 917/772/17, 20.03.2019 в рамках справи № 908/2460/17.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 20.09.2018 у справі № 384/648/17-ц, провадження № 61-13391св18, пролонгація договору оренди можлива лише за мовчазної згоди власника землі (орендодавця), а при висловленні орендодавцем заперечень щодо пролонгації договору оренди землі такий договір не може вважатись поновленим.

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.04.2019 № 625/166/18 наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.05.2019 № 709/1899/17 при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами. Також Верховним Судом зазначено про помилковість позиції щодо обов`язку орендодавця обґрунтовувати причини відмови у поновленні договору оренди.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.06.2019 року № 910/11518/18 поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. Належним способом захисту порушеного права, у цьому випадку, є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим, за своєю суттю, є встановленням факту, який має юридичне значення і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином позивачем ТОВ «Агро-Проперті», у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 38/1 від 02.08.2007.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову про визнання поновленим договору оренди землі незалежно від інших, встановлених судом обставин.

Зібрані по справі докази безспірно свідчать про факт заявлення ОСОБА_1 заперечення стосовно поновлення договору оренди землі як за шість місяців до закінчення строку дії договору оренди, так і після отримання пропозиції від позивача до закінчення дії договору, а також протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, ОСОБА_1 зробила волевиявлення щодо небажання підписувати додаткову угоду до договору оренди землі від 02.08.2007.

Крім того, рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25.09.2019 по справі № 379/393/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Проперті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Мрія» про визнання недійсним договорів оренди землі, поновлення договорів оренди землі, яке набрало законної сили 26.02.2019, були встановлені фактичні обставини та, в тому числі, констатовано відсутність у ТОВ «Агро-Проперті» порушення переважного права на оренду земельної ділянки площею 2,4507 га, кадастровий номер 3224488200:02:009:0083.

Підстав для визнання недійсним договору емфітевзису від 19.12.2018 року судом не встановлено.

При таких обставинах суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про визнання недійсним договору емфітевзису від 19.12.2018 та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 38/1 від 02.08.2007 в повному обсязі.

Керуючись ст. 64 Конституції України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Проперті» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агросленд» про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) - відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складено 18.10.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін