Рішення № 85123662, 23.10.2019, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/232/19 Провадження № 2/358/282/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.

за участю секретаря судового засідання Симоненко О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно (земельні ділянки), та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з даним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0781 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0180, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0276 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0181, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10 березня 2009 року шляхом укладення договору купівлі-продажу жилого будинку ним було придбано 1/2 частину житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу жилого будинку від 10.03.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1-828.

Інша частина житлового будинку належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якої прийняла її внучка ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.09.2017 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20.10.2015 року, видане відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Позивач зазначає, що він після укладення договору купівлі-продажу від 10.03.2009 року відкрито та безперервно володів і користувався зазначеним вище нерухомим майном, в тому числі і частиною спірних земельних ділянок з 2009 року, тобто протягом останніх 10 років, крім того він зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , а тому вважає, що набув права власності на вказані земельні ділянки.

Маючи намір відчужити належну частину будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , позивач звернувся до державного нотаріуса Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області з відповідними документами, але йому було відмовлено, постільки було встановлено, що земельна ділянка розміром 0,0781 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також земельна ділянка розміром 0,0276 га., з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по 1/2 частині кожному.

Оскільки, в нотаріальному порядку неможливо оформити право власності на вказані земельні ділянки, то позивач просить вирішити дане питання в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_6 у строк для подання відзиву на позов пред`явила зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0781 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0180, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, просить визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0276 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0181, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в нотаріальному порядку вона не може оформити право власності на спадкові земельні ділянки, посилаючись на постанову № 02-31/61 від 25.01.2019 року, якою державний нотаріус Полковнікова Т.А. відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказані земельні ділянки у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, а тому просила вирішити дане питання в судовому порядку.

Представник позивача ОСОБА_8 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_9 визнала і не заперечувала, щоб за відповідачем було визнано право власності на 1/2 частину вказаних земельних ділянок.

Відповідач - ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, та зазначила, що первісний позов та зустрічний позов підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, натомість надала суду письмову заяву, в якій позов визнала повністю та просить справу розглянути без її участі.

Відповідно до абз. 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши надані письмові докази, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 10 березня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1-828 ОСОБА_1 придбав 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 .

Витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №03-02/18 від 23.01.2019 року підтверджується, що земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0781 га та землі сільськогосподарського призначення – для індивідуального садівництва 0,0276 га розташовані по АДРЕСА_1 та мають відповідну грошову оцінку.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 678465, виданого 14 червня 2007 року, ОСОБА_5 має право спільної часткової власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0781га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 . Співвласником 1/2 частини земельної ділянки зазначено ОСОБА_7 .

Крім того, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 678466, виданого 14 червня 2007 року, ОСОБА_5 має право спільної часткової власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0276 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої по АДРЕСА_1 . Співвласником 1/2 частини земельної ділянки зазначено ОСОБА_7 .

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3211330642018 від 28.03.2018 року підтверджується факт належності на праві спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0781 га, цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3213411412019 від 23.01.2019 року підтверджується факт належності на праві спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0276 га, призначення якої –– для індивідуального садівництва, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_6 у відповідності до ч. 2 ст. 1223, ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця та копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2017 року, виданого державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2017 року, посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1-1241 - ОСОБА_6 успадкувала після смерті ОСОБА_5 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 311 від 21.02.2019 року про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_6 , з 13 червня 2018 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГУ ТУ юстиції в Київській області, підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінила своє прізвище після укладення шлюбу на « ОСОБА_10 ».

З матеріалів зустрічної позовної заяви вбачається, що 1/2 частина земельної ділянки, площею 0,0781 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0180, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частина земельної ділянки, площею 0,0276 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0181, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебувають у власності та користуванні ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, а тому ОСОБА_12 з дня смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання права.

До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить права власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до п. «е» ст. 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно статті 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка е необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до підпункту «г» пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», в якому зазначено, що з 01 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК України і статті 120 ЗК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 381 Цивільного кодексу України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Питання виникнення права власності або права користування земельними ділянками урегульовані Земельним кодексом України.

Частиною 1 статі 81 Земельного Кодексу України встановлено,що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

У судовому засіданні вставлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_13 на праві приватної власності належить по 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 10.03.2019 року, посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-828 та копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2017 року.

Крім того, встановлено, що починаючи з 2009 року позивач ОСОБА_1 відкрито безперервно володіє та користується 1/2 частиною спірних земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За свого життя власник земельних ділянок ОСОБА_7 , а після його смерті спадкоємець власник – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не претендують на 1/2 частини спірних земельних ділянок. Жодна особа не заявляє вимог щодо повернення вказаного нерухомого майна, тому визнання права власності не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

За таких обставин, оцінюючи достатність і взаємний зв`язок наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, що оскільки позивач протягом 10-ти років відкрито, безперервно володіє земельними ділянками, добросовісно їх придбав, несе витрати на їх утримання, відповідачами по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, а тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_14 прийняла спадщину після смерті спадкодавця, в тому числі і зазначені земельні ділянки, але не може в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадкове майно, для захисту її прав на землю даний позов необхідно задовольнити.

Таким чином, під час судового розгляду справи, будь яких перешкод для визнання за позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_15 права власності на вказані земельні ділянки в рівних частках по 1/2 частині не встановлено.

Визнання відповідачами пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки, відповідачами позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачам необхідно повернути з державного бюджету по 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить по 384 гривні 20 коп.

З урахуванням вище викладеного та керуючись ст. ст.16, 328, 377, 381, 1218, 1223, 1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 81,120, 141 Земельного Кодексу України, ст.ст. 4, 12-13, 76-78, 89, 229, 259, 263-265, 280-283, 355, 392 Цивільного процесуального Кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0781 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0180, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0276 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0181, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0781 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0180, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0276 га., з кадастровим номером 3220610100:01:007:0181, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 19.02.2019 року, згідно квитанції №50 на р/р 31218206700080, МФО 821018, в ТВБВ 10026/644 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк ", що становить 384 гривні 20 коп.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м.Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 16.08.2019 року, згідно квитанції №25 на р/р 31218206700080, МФО 821018, в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк ", що становить 384 гривні 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко