Рішення № 85122870, 11.10.2019, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1047/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю представника

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Хліб» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівниками під час виконання трудових обов`язків

, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 45876 грн. 30 коп., мотивуючи тим, що остання перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Твій хліб», тобто позивачем, з 19.12.2017. Вона працювала продавцем магазину № НОМЕР_1 . При прийнятті на роботу, 19.12.2017, з ОСОБА_2 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Плановою інвентаризацією, проведеною 18.09.2018 згідно наказу №156-од від 18.09.2018, була виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей в розмірі 51 224 грн. 30 коп.. За результатами інвентаризації було складено інвентаризаційні описи №24 та №24/1 станом на 18.09.2018, які було підписано членами комісії та матеріально- відповідальною особою, тобто віповідачем. За результатами інвентаризації відповідач надала письмове пояснення, яким підтвердила виявлену нестачу грошових коштів в розмірі 49200 грн. 00 коп., та для зменшення суми нестачі сплатила власні кошти у розмірі 2790 грн. 00 коп. в касу підприємства, зазначивши причини її виникнення. Дані, зазначені в інвентаризаційному описі, не заперечувала. Однак, свою провину повністю не усвідомила, оскільки відмовилась добровільно відшкодувати залишок нестачі, а саме: 45 876 грн. 30 коп., яка виникла внаслідок неналежного виконання нею своїх трудових обов`язків.

Відповідач відзив на позов не подала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлялася про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням. В підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнавала частково, не зазначаючи суму нестачі та пояснюючи при цьому, що така сума нестачі не могла бути. В той час був збій в комп`ютерній системі, про що вона повідомляла відповідальних працівників позивача. Письмове пояснення нею було написано під тиском. Для підтвердження вказаних обставин просила допитати в якості свідків відповідальних працівників ТОВ «Твій хліб». Дане клопотання відповідача було судом задоволено.

Вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Судом встановлено, що 19.12.2017 ОСОБА_2 було прийнято на роботу продавцем продовольчих товарів магазину №21 по АДРЕСА_1 за умовами контракту зі строком випробування в 2 місяці. Цього ж дня з нею було укладено трудовий договір та договір про повну матеріальну відповідальність.

Плановою інвентаризацією, проведеною 18.09.2018 згідно наказу №156-од від 18.09.2018, була виявлена недостача товарно-матеріальних цінностей в розмірі 51 224 грн. 30 коп.. За результатами інвентаризації було складено інвентаризаційні описи №24 та №24/1 станом на 18.09.2018, які було підписано членами комісії та матеріально- відповідальною особою, тобто віповідачем. За результатами інвентаризації відповідач надала письмове пояснення, яким підтвердила виявлену нестачу грошових коштів в розмірі 49200 грн. 00 коп., та для зменшення суми нестачі сплатила власні кошти у розмірі 5348 грн. 00 коп. в касу підприємства, зазначивши причини її виникнення. Дані, зазначені в інвентаризаційному описі, не заперечувала.

Вказані обставини підтверджуються копіями наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, трудового договору та договору про повну матеріальну відповідальність від 19.12.2017 (а.с. 4-7), копіями наказу №156-од від 18.09.2018 «Про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в магазині №21 «Твій хліб», інвентаризаційних описів №24 та №24/1 товарів, матеріалів, тари і грошових коштів від 18.09.2019, інвентаризації товарів №158 та №159 від 18.09.2018, письмового пояснення відповідача від 18.09.2018 та копій квитанцій (а.с. 8-24).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку передбачених законодавством і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними, протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно положень ст. ст. 133, 134 КЗпП України встановлена обмежена та повна матеріальна відповідальність.

У відповідності до ст. 135 КЗпП України межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

Згідно зі ст. 135-1 КЗпП України договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи безпосередньо пов`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.

Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

За ст. 138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

За правилами ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обовязків, грошові виплати.

Інвентаризаційні описи №24 та №24/1 товарів, матеріалів, тари і грошових коштів від 18.09.2019 підтверджують виявлення недостачі в матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 в загальній сумі 51224 грн. 43 коп..

В своєму письмовому поясненні ОСОБА_2 визнала факт недостачі в сумі 49200 грн. та зазначила, що недостача виникла по причині того, що вона брала товар додому, записувала боржників, заплатила дитині за гуртожиток та навчання. Просила час відробити все (а.с. 23).

Твердження відповідача під час підготовчого судового засідання в частині написання письмового пояснення під тиском та виникнення недостачі по причині збою в комп`ютерній системі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи по суті.

Допитані за клопотанням відповідача в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких зі слів відповідача вона повідомляла про несправність комп`ютера, не підтвердили вказані обставини. Напроти, пояснили, що останій переоблік товарів був вкрай незадовільним. Було виявлено велику недостачу, зокрема не доставало дуже багато цигарок, а також тушонки, кришок, хоча по комп`ютеру залишки зійшлися. ОСОБА_2 визнала вказаний факт і сама надала письмове пояснення, без будь-якого тиску. Вона не просила провести повторний переоблік. На наступний день юристу сказала, що зломався комп`ютер. Хоча про цей факт вона нікого не повідомляла ні усно, ні письмово.

За таких обставин, зважаючи, що не знайшли підтвердження обставини, на які відповідач посилалася як на підставу своїх заперечень, та враховуючи, що між позивачем і відповідачем укладений договір про повну матеріальну відповідальність, суд приходить до висновку, що остання має відшкодувати матеріальну шкоду позивачеві у сумі 45876 грн. 30 коп., тобто за вирахуванням сплачених нею сум (51224 грн. 43 коп.- 2790 грн. 00 коп. – 1130 грн. 00 коп., - 235 грн. 00 коп. – 1193 грн. 00 коп.).

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп. в доход держави, який відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Хліб», код ЄДРПОУ 39147619, що знаходиться по вул. Шолом-Алейхема, 62 в м. Коростень Житомирської області, матеріальну шкоду в сумі 45876 грн. 30 коп. та судовий збір в сумі 1921 грн..

Про перегляд заочного рішення може бути подана заява протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 21.10.2019.