Вирок № 85122849, 22.10.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/1882/16-к

Провадження № 1-кп/0285/288/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Сусловця М.Г.,

за участю секретаря Павлюк Т.П.,

прокурора Луценка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський кримінальне провадження № 285/1882/16-к (42016060360000110) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, с. Маложенівка Єланецького району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини - польова пошта В2731 від 15.03.2016 № 62 солдату ОСОБА_1 надано відпустку на 15 діб, з якої останній мав повернутися до військової частини 30.03.2016, однак солдат ОСОБА_1 в порушення ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу, прибути до військової частини - польова пошта В2731 та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності та 30.03.2016 о 8 год. 00 хв. не з`явився вчасно на службу за місцем постійної дислокації військової частини - польова пошта В2731 (Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Леваневського, буд. 2) без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та проводив час на власний розсуд до 01.06.2016. За час відсутності в частині обов`язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчасне неприбуття до військової частини та його причини, не повідомив та проводив час на власний розсуд.

01.06.2016 солдат ОСОБА_1 самостійно прибув до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку та повідомив про вчинене, після чого був доставлений до військової частини - польова пошта В2731 (Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Леваневського, буд. 2).

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю та пояснив, що він 30.03.2016 о 8 год. 00 хв. не з`явився вчасно на службу до військової частини - польова пошта В2731 без поважних причин та проводив час на власний розсуд до 01.06.2016.В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати. Також, просить застосувати до нього як учасника бойових дій ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнити його від відбування покарання.

Судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються і проти чого не заперечують всі учасники судового провадження.

Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 407 КК України як нез`явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є середньої тяжкості, тяжких наслідків від якого не наступило, особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, раніше не судимий, обставини кримінального провадження, обставини, що пом`якшують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого та призначає покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, у судовому засіданні від обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення його від відбування покарання відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Прокурор не заперечував щодо заявленого клопотання та вважає, що воно підлягає задоволенню.

Суд враховує, що відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акту про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Статтею 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи… які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році», приймав безпосередню участь в антитерористичній операції про що свідчить копія довідки № 1019 від 06.07.2015 (а.п. 113).

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ч. 4 ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і обрати йому покарання за цим законом 3 (три) роки позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного за цим вироком покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Заставу в сумі 38 420 грн.повернути заставодавцю.

Даний вирок може бути оскаржений, не з підстав заперечення обставин, зазначених відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: