Рішення № 85120469, 21.10.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3585/19

2/214/2058/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2019 рокуСаксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області, в інтересах Дніпропетровської обласної ради в особі Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради», до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області Кондратов В.Г. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у сумі 6457 грн. 23 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказано наступне. У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебував обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Судом встановлено, що 13.02.2018 року, приблизно о 13.35 год. ОСОБА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_3 , запідозривши свого знайомого ОСОБА_2 у раніше вчиненій крадіжці належного їм майна, прийшли до помешкання ОСОБА_2 – будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Знаходячись в приміщенні кімнати будинку, за вказаною адресою ОСОБА_1 в наполегливій формі зажадав від ОСОБА_2 повідомити строк необхідний останньому для повернення викраденого, на що ОСОБА_2 промовчав. Така мовчазна поведінка ОСОБА_2 , яку ОСОБА_1 оцінив як ігнорування його вимог, викликала у останнього почуття гострої неприязні до ОСОБА_2 та умисел на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за вказаних мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_1 , діючи з метою спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, приблизно о 13.40 год. 13.02.2018 року, умисно з і значною силою завдав потерпілому ОСОБА_2 , який в цей час підвівся з дивану, не менше двох ударів обома кулаками в область голови. Від отриманих ударів кулаками в голову потерпілий ОСОБА_2 не встояв на ногах та впав спиною на підлогу, в цій же кімнаті, а ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, схилився над лежачим спиною на підлозі потерпілим, та умисно, зі значною силою завдав йому не менше шести ударів обома кулаками в область голови та обличчя, не переслідуючи за мету спричинити йому смерть, а також не менше 3 ударів правою взутою погою в передню ділянку грудної клітини. Після цього ОСОБА_3 відтягнула ОСОБА_1 від ОСОБА_2 , припинивши в такий спосіб його протиправні дії, а потерпілий, підвівшись на ноги, побіг за місцем мешкання свого сусіда ОСОБА_4 , який мешкає в розташованому поряд будинку АДРЕСА_1 , звідки останній по мобільному телефону викликав потерпілому ОСОБА_2 бригаду швидкої медичної допомоги, яка по приїзду на місце, цього ж дня, 13.02.2018 року, госпіталізувала його до КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР», де потерпілому ОСОБА_2 було надано належну медичну допомогу.

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.10.2018 року, який набрав законної сили 09.11.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

З отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» з 13.02.2018 року по 26.02.2018 року, тобто 13 ліжко-днів та на його лікування було витрачено 6457 грн. 23 коп.

Викладене свідчить, що потерпілий ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» внаслідок вчинення щодо нього ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 порушено законні інтереси держави в особі КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР», що виразилось у витрачанні закладом охорони здоров`я бюджетних коштів на лікування потерпілого ОСОБА_2 , якому кримінальним правопорушенням завдано тілесні ушкодження.

Представник позивача у судове засідання надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач, також надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушенню або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному, прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР» є установою охорони здоров`я населення.

Згідно з визначення, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 3 ч. 1 ст. 89 БК України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать, зокрема, видатки на охорону здоров`я, в т.ч. на амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні).

Згідно ст. 18 Основ законодавства про охорону здоров`я фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно ст. 49 Конституції України охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Відповідно ч. 2 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Згідно статуту КП «Криворізька МКЛ № 2» ДОР», затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради № 388-14//VII від 19.10.2018, підприємство є лікувальним закладом охорони здоров`я – комунальним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги населенню в порядку та на умовах, установлених законодавством України та цим статутом. Підприємство створене за рішенням Дніпропетровської обласної ради від 22.06.2018 року № 342-13/VІІ відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» у комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» та є правонаступником всіх майнових та немайнових прав комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради».

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.10.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання. Вирок суду набрав законної сили 09.11.2018 року (а.с.27-28).

У зазначеному вироку суду зазначені обставини, що були встановлені під час розгляду справи, а саме те, що ОСОБА_1 , з мотивів гострої неприязні до потерпілого, умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

Частиною 6 статті 82 ЦПК встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії то закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

З абзацу 2 пункту 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Так, потерпілий ОСОБА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» у період часу з 13.02.2018 року до 26.02.2018 року.

Відповідно до довідки-калькуляції КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» №29 від 18.04.2019 року на лікування потерпілого ОСОБА_2 протягом 13 ліжко-днів витрачено бюджетні кошти у сумі 6457 грн. 23 коп. із розрахунку, що фактичні витрати на 1 ліжко-день для лікування останнього у лютому 2018 року склали – 496 грн. 71 коп., разом за 13 днів – 6457 грн. 23 коп. (а.с.13,14).

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено причино-наслідковий зв`язок між діями відповідача та наслідками травмування потерпілого від злочину, тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача в повному обсязі, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи, що позивача, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі в сумі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 1206 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 27, 56, 77, 78, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про прокуратуру», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області, в інтересах Дніпропетровської обласної ради в особі Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради», до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» (ЄДРПОУ 01986397, юридична адреса: м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя Перемоги, 2) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 6457 грн. 23 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.