Рішення № 85119959, 16.10.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3372/16-ц

Провадження № 2/0182/12/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2019 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Гавриленко І.В.

за участю позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , відповідача – Сафонової ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Нікопольської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа – ОСОБА_6 , про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом (а.с.2-4), який уточнювала (а.с.93-95) та остаточно просила на підставі ст.376 ЦК України зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні загальним двором та земельною ділянкою домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок самовільно збудованих будівель та споруд: будинок літ. «Р» розміром 11,97м х 9,02м, прибудова літ. «Р/З» розміром 4,5м х 2,9м, теплиця літ. «І» розміром 7,6м х 3,9м, теплиця літ. «О» розміром 2,9м х 10,5м.; зобов`язати виконавчий комітет Нікопольської міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській областіскласти приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яки виникли внаслідок самовільного будівництва вказаних вище будівель та споруд із визначенням строку для добровільного виконання припису; стягнути з відповідачів понесені нею судові витрати.

В обґрунтування вимог позову посилається на наступні обставини.

Їй на підставі договору дарування належить частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласницею вказаного домоволодіння ОСОБА_4 на частині загального двору було самовільно зведено новий житловий будинок літ. «Р» з прибудовою літ. «Р/З», теплиці літ. «І» та літ. «О». Внаслідок таких дій ОСОБА_4 для неї були створені перешкоди у користуванні частиною загального двору та частиною земельної ділянки домоволодіння. Стосовно питання знесення вказаних самовільно збудованих споруд вона звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області. За результатами позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , 14.09.2012 року складено Акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.96 КУпАП. У подальшому Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області відмовилась здійснювати заходи щодо знесення самовільно збудованих споруд мотивуючи тим, що дане питання відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. На її звернення до Нікопольської міської ради, нею отримано відповідь, якою виконавчий комітет Нікопольської міської ради також відмовився здійснювати заходи щодо знесення самовільно збудованих споруд, вказавши, що це компетенція державного архітектурно-будівельного контролю. Враховуючи викладене, вважає, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській областіта Нікопольська міська рада безпідставно ухиляються від виконання покладених на них обов`язків щодо здійснення заходів знесення самовільно збудованих споруд, внаслідок чого порушуються її права користування належною земельною ділянкою.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 року (а.с.17) провадження по справі відкрито у відповідності до ст.122 ЦПК України (в редакції, яка діяла на той час).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року (а.с.70) клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 задоволено, залучено до участі у справі третьою особою – ОСОБА_6 .

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.04.2017 року (а.с.90) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи відмовлено.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2017 року (а.с.132-133) клопотання ОСОБА_1 задоволено частково; призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1. Чи наявні самовільно збудовані споруди в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Визначити, чи відповідають самовільно збудовані споруди (при їх наявності), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (до АДРЕСА_1 вимогам діючих норм і правил та нормативно-правових актів у будівництві, 3. Визначити наявність фактів істотних порушень будівельних норм і правил недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також фактів зміни окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність які пов`язані з будівництвом (розбудовою) самовільно збудованих споруд (при їх наявності) в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . Чи наявні перешкоди для співвласників будинку, пов`язані з самовільним будівництвом (при їх наявності), в користуванні загальним двором домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , експертній установі для проведення експертизи надано матеріали цивільної справи №182/3372/16-ц, провадження №2/0182/1217/2017, витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_1 за її згодою, провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено у новій редакції.

Згідно п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 року (а.с.150-151) поновлено провадження по справі, справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Нікопольської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа – ОСОБА_6 , про зобов`язання вчинити певні дії продовжено розглядом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні остаточні позовні вимоги та обставини, викладені в уточненій позовній заяві підтримав, просив їх задовольнити, вказав, що самовільно збудований будинок літ.Р зменшив розмір її подвір`я, самовільні побудови здійснюють їй перешкоди у вільному доступі до її побудов.

Представник позивача в судових засіданнях просив уточнені позовні вимоги задовольнити. Вказав що між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 існує конфлікт щодо самовільно збудованих споруд. Органи, на які покладено повноваження здійснювати заходи щодо знесення самовільно збудованих споруд, свої обов`язку не виконали. Самовільно збудованими спорудами ОСОБА_4 перешкоджає позивачу догляду за її спорудами. Винесений припис стосується лише споруди межі якої виходять за червону лінію вулиці, тому щодо інших самовільно побудованих споруд повинно бути рішення суду. У судовому засіданні 16.10.2019 року зазначив, що відповідач не намагалася узаконити самовільно збудовані споруди, що існує загроза майну, життю позивача та інших осіб.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечувала. Зазначила, що у 2016 році вона та ОСОБА_6 отримали відповідні документи щодо меж. Будинок згідно документів був розподілений. Є рішення міської ради, де зазначено, що вона має право будувати любі споруди. У позивача є свій окремий двір, ширина спільного двору не змінилась, проте добровільно вирішити конфлікт позивач не бажає. Вона буде готувати документи на узаконення самочинного будівництва. Зазначила, що будинок побудовано на місці літньої кухні. Вказала ,що будинок є її єдиним житлом, що знесення самовільних споруд є крайньою мірою, якщо їх не можливо переобладнати.

У матеріалах справи наявні письмові заперечення ОСОБА_4 з додатками (а.с.21-39). Вказала, що у зв`язку з суттєвим зношенням належної їй частки будинку, вона без проекту та дозволу почала будівництво будинку літ. «Р», прибудови літ. «Р/З», теплиць літ. «І» та літ. «О». ОСОБА_1 не надано жодного доказу щодо того, чим саме самочинні побудови порушують її права та інтереси. Зазначила, що 06.09.2012 року на підставі заяви ОСОБА_1 було видано направлення на проведення позапланової перевірки. 14.09.2012 року у її відношенні було складено протокол про адмінправопорушення за ч.1 ст.96 КУпАП. 24.09.2012 року її - ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП за те, що в 2000 році виконала будівельні роботи щодо будівлі літ. «Р» та господарських побудов без отримання права на виконання будівельних робіт, з порушенням правил забудови, а саме: частина прибудови до літ «Р» виступає за межі червоної лінії вул. Чапаєва. На неї було накладено штраф, який вона сплатила. Ні про які порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення не йшлося. Зазначила, що вона отримала 14.09.2012 року припис №7 НФ про знесення частини побудови літ «Р», що виступала за червону лінію, вказаний припис нею виконано. Актом Департаменту ГАСК в Дніпропетровській області від 16.07.2015 року встановлено, що на момент перевірки не виявлено ніяких порушень законодавства в сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил з її боку. Крім того, відповідач заявила про застосування строків позовної давності, так як про існування самочинного будівництва позивачу відомо з 2003 року, проте з позовом до суду вона звернулась 23.06.2016 року з пропуском строку позовної давності. Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_4 (а.с.180-184).

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_8 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Суду пояснила, що відповідачем не порушено прав позивача у користуванні земельною ділянкою, як зазначено в позові, факт порушення її прав з боку відповідача не доведено. Самовільно збудовані споруди не є загрозою для позивача і їй не заважають, вже стоять майже 20 років і нікому не заважають. Послалась на те, що згідно висновку експерта, вплив конструкцій недобудованої будівлі на сусідні будівлі та споруди, а також на сусідні домоволодіння відсутні. Знесення самочинного об`єкта є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи. Без доведення факту порушення самочинною будівлею прав особа не має права вимагати перебудови та знесення самочинно збудованої будівлі іншою особою. Контролюючі органи за період існування самочинно збудованої будівлі літ. «Р» не зверталися до суду з вимогами до відповідача. Просила відмовити в позові за недоведеністю та безпідставністю.

Представник Нікопольської міської ради у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином (а.с.176), причини неявки суду невідомі. У судовому засіданні 18.10.2017 року проти задоволення позовних вимог щодо міської ради заперечував, пославшись на положення ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.16,17 Постанови КМУ №533 від 23.05.2011 року та на порядок звернення з заявою про перевірку самовільно збудованих споруд. Вказав, що позивач до Нікопольської міської ради з заявою про вихід на місце з приводу самовільно збудованих споруд не звертався, тому вважає вимоги позивача передчасними.

Представник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с.177).

Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с.175).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутністю такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд розглянув справу у відповідності до ст.223 ЦПК України.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , відповідача – ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_8 , беручі до уваги надані раніше пояснення представника відповідача Нікопольської міської ради, допитавши свідка ОСОБА_9 , вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК (в редакції закону 2004 року), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 29.04.2003 року, посвідченому приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., зареєстровано в реєстрі за №1450, належить 29/86 частин житлового будинку АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 931 кв.м., на якій розташовані: А- житловий будинок – жилою площею 48,5 кв.м., Р - житловий будинок – готовністю 42%, Г-сарай, Д-сарай, Е-підвал, Ж-підвал, М-вбиральня, К-вбиральня, Л-вбиральня, Т-теплиця, В-гараж, О-теплиця, У-теплиця, П-сарай, спорудження (а.с.162,162-на звороті).

ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 02.01.1985 року, посвідченому державним нотаріусом державної нотаріальної контори Пахомовською Ж.М., зареєстровано в реєстрі за №2-2, належить 33/86 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці 931 АДРЕСА_4 .м., глинокаркасний жилий будинок А, жилою площею 48,5 кв.м., чотири сараї Б,Г,Д,М, два погріба, три вбиральні, паркани, водопровід, дві теплиці Т,І. (а.с.28-30).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 року, ухваленому по справі №182/11201/13-ц, провадження №2/0182/17/2018, (а.с.185-189) позовну заяву ОСОБА_1 , зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 , зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 задоволено частково; визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 згідно ідеальних часток співвласників 33/86:26/86:24/86; виділено в користування ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 2045,23 кв.м., що відповідає її частці 33\86 згідно креслень висновку технічної експертизи №1773-09 від 25.05.2010 року відповідно до Варіанту 2; виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1797,33 кв.м., що відповідає ідеальній частці 29\86 згідно креслень висновку технічної експертизи №1773-09 від 25.05.2010 року відповідно до Варіанту 2; виділено в користування ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 1487,44 кв.м., що відповідає її частці 24\86 згідно креслень висновку технічної експертизи №1773-09 від 25.05.2010 року відповідно до Варіанту 2; виділено ОСОБА_4 у житловому будинку АДРЕСА_1 , розташованому в АДРЕСА_1 ) літ. А-1 квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 24,1 кв.м., а саме: прим.1-1(3,1 кв.м.)-тамбур; прим.1-2(6,3 кв.м.) прим. 1-3 (12,9 кв.м.), прим. 1-4 (1,8 кв.м.), теплиця літ. „О”, вхід до підвалу літ.”Ж”, підвал літ. „Жпд”, вбиральня літ. „М”, теплиця літ. „С”; виділено ОСОБА_6 у житловому будинку АДРЕСА_1 , розташованому АДРЕСА_1 літ. А-1 квартиру АДРЕСА_6 загальною площею 35 кв.м., а саме: прим. 3-1(8,8 кв.м.), прим. 3-2 (4,3 кв.м.), прим. 3-3 (5,5 кв.м.), прим. 3-4(13,6 кв.м.), тепл. літ. „У”, вбиральня літ. „Л”; в іншому ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 відмовлено. Рішення набуло чинності 03.05.2018 року. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 18.04.2018 року у вказаному рішенні виправлено описку, та ухвалено вказати загальну площу квартир АДРЕСА_7 , яка належить ОСОБА_6 , як «32,2 кв.м.» замість невірно вказаної «35 кв.м.»; вказати ідеальну частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 як «29/86» замість невірно вказаної «26/86» (а.с.190).

Вказаним рішенням встановлено, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 24.05.2012 року, що набуло чинності 19.09.2013 року (а.с.8, 39-43 том1 справа №182/11201/13-ц) було визнано незаконним рішення Нікопольської міської Ради № 463 від 23 липня 1997 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1912 га;

визнано незаконним рішення Нікопольської міської Ради № 524 від 20 серпня 1997 року про передачу у приватну власність ОСОБА_10 земельної ділянки домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,площею 0,1700 га;

скасовано державний акт № 1653 від 29 липня 1997 року на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,площею 0,1912 га;

скасовано державний акт № 11744 від 22 серпня 1997 року на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,площею 0,1700 га;

визнано недійсним договір дарування частини житлового будинку та земельної ділянки, укладений 22 липня 2003 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 та посвідчений 22 липня 2003 року нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Бережним Олександром Сергійовичем реєстраційний № 3709 в частині дарування земельної ділянки площею 1700 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасовано державний акт серії ЯА №181484 від 22 липня 2003 року на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0700 га;

скасовано державний акт серії ЯА № 181480 від 22 липня 2003 року на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га.

З визначеним рішенням суду порядком користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 згідно ідеальних часток співвласників 33/86:29/86:24/86 сторони погодились.

Враховуючи встановлені вказаним рішенням суду обставини суд при розгляді даної справи не бере до уваги наявну в матеріалах справи копію державного акту № 1653 від 29 липня 1997 року на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,площею 0,1912 га.

Суд не бере до уваги додану до позову копію висновку №1773-09 судової будівельно-технічної експертизи від 25.05.2010 року (а.с.6-10), так як надано не повний текст висновку, відсутній висновок експерта, а тому неможливо встановити до якого саме висновку дійшов експерт.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області «Про посилення інспекційної роботи та дотримання містобудівного законодавства» від 20.03.2012 року №49 ОД та заяви ОСОБА_1 від 07.08.2012 року, начальником Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та у сфері житлово-комунального господарства Правобережжя Ковач О.В. видано направлення від 06.09.2012 року за №138/4/12 на здійснення позапланової перевірки на АДРЕСА_1 щодо самочинного будівництва (а.с.31).

За результатами перевірки начальником Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та у сфері житлово-комунального господарства Правобережжя Ковач О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.09.2012 року стосовно ОСОБА_4 за порушення ч.1 ст.96 КУпАП та припис № 7 НФ від 14.09.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.32,34-35).

24.09.2012 року у відношенні ОСОБА_4 заступником начальника Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено постанову № 1178 по справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 грн. (а.с.33). Згідно вказаної постанови, за результатами позапланової перевірки, що проводилась у термін з 10.09.2012 року по 14.09.2012 року на АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_1 , встановлено, що громадянкою ОСОБА_4 у 2000 році виконано будівельні роботи з будівництва будівлі літ. «Р» та господарських споруд, які на момент здійснення позапланової перевірки недобудовані, будівельні роботи виконувались без отримання права на виконання будівельних робіт, передбаченого містобудівним законодавством, з порушенням правил забудови, а саме частина прибудови до будівлі «Р» виступає за межі червоної лінії вул. Чапаєва.

Згідно припису 7Нф від 14.09.2012 року, складеного начальника Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та у сфері житлово-комунального господарства Правобережжя Ковач О.В. та головним державним інспектором Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та у сфері житлово-комунального господарства Правобережжя Дирівим В.Л., ОСОБА_4 . приписано звільнити у добровільному порядку від забудови червону лінію вул. Чапаєва АДРЕСА_8 Нікополі шляхом демонтажу частини прибудови «Р/З», що виходить за межі червоної лінії. Термін виконання до 14.11.2012 року (а.с.34-35).

Вимоги виконання припису перенесено на 14.02.2013 року згідно Акта від 14.11.2012 року перевірки виконання вимог припису від 14.09.2012 року складеного за результатами позапланової перевірки по АДРЕСА_1 (а.с.36).

За результатами перевірки виконання вимог припису №7 Нф від 14.09.2012 року ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , начальником Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Правобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Дирівим В.Л. встановлено, що на момент здійснення перевірки виконано роботи з демонтажу частини прибудови літ. «Р/З» яка знаходиться за межами червоної лінії домоволодіння, а саме п.1 припису виконаний повністю, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2013 року (а.с.37,38).

За розглядом заяви ОСОБА_1 від 27.11.2013 року, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області повідомила заявника листом від 05.12.2013 року № Я-1406/2/06 (а.с.11-12), що за результатами позапланової перевірки за направленням від 06.09.2012 року № 1384/12 встановлено, що на території домоволодіння спільного користування ОСОБА_4 розпочато у 2000 році будівництво літ Р» розміром у плані 11,97х9,02 м з прибудовою літ. «Р/З» розміром 4,50х2.90 м (яка частково виходить на червону лінію і за межі земельної ділянки домоволодіння) та господарських споруд - теплиці літ. «І» розміром 7,60м х 3,60м, теплиці літ. «О» розміром 2,90м х 10,50м без документів, які надають право на виконання будівельних робіт чим порушено вимоги ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Інспекцією за виявлені правопорушення ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП та надано припис з вимогою усунути правопорушення та знести частину прибудови літ «Р/З», яка виходила за межі червоної лінії вул. Чапаєва на земельну ділянку, що належить до земель комунальної власності територіальної громади. Станом на 20.03.2013 року інспекцією встановлено, що ОСОБА_4 виконала умови припису в частині знесення частини прибудови літ «Р/З». Зазначено, що міська рада як орган місцевого самоврядування, яка надає земельні ділянки для будівництва відповідного об`єкта нерухомості, повинні приймати рішення, в тому числі і про звернення до суду з вимогами по зобов`язанню визначених осіб провести перебудову, а у випадку неможливості здійснення такої перебудови – знесення будівлі взагалі. Вказано, що матеріали щодо самовільно збудованих будівель на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 передані органу місцевого самоврядування Нікопольської міської ради для вжиття заходів відповідно до законодавства.

За результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , за заявою ОСОБА_1 від 09.07.2015 року №40-2376-Я на Урядову гарячу лінію, заходами перевірки не встановлено порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 16.07.2015 року (а.с.39).

Позивач 22.06.2015 року звернулась до міського голови м. Нікополь з заявою (а.с.110), в якій просила вирішити питання щодо знесення самовільно збудованих ОСОБА_4 споруд: будинок літ. «Р» розміром 11,97м х 9,02м, прибудова літ. «Р/З» розміром 4,5м х 2,9м, теплиця літ. «І» розміром 7,6м х 3,9м, теплиця літ. «О» розміром 2,9м х 10,5м., розташованих в домоволодінні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З аналогічною заявою позивач звернулась 25.01.2016 року (а.с.109).

За розглядом заяви ОСОБА_1 від 22.06.2015 року виконавчий комітет Нікопольської міської ради повідомив позивача листом від 03.07.2015 року № 2776 (а.с.13), про те, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Як зазначалось вище, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2017 року провадження по справі було зупинено на час проведення судової будівельно-технічної експертизи (а.с.132-133).

25.02.2019 року до суду від Дніпропетровського науково-дослідного Інституту судових експертиз МЮУ надійшов Висновок експерта №13-18 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 182/3372/16-ц, складений 14.01.2019 року (а.с.135-146). З висновку вбачається наступне. По першому питанню: на території домоволодіння, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , наявні самовільно збудовані споруди, а саме житловий будинок літ Р, сіни літ. Р/З. Згідно досліджень по першому питанню, будівлі теплиця літ. І, теплиця літ. О, гараж літ. В не є самовільними. По другому питанню: самовільно збудовані споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам діючих норм і правил нормативно-правових актів у будівництві. По третьому питанню: самовільний житловий будинок літ.Р, сіни літ.Р/З не відповідає будівельним нормам щодо протипожежних відстаней між житловим будинком літ.А розташованим на території домоволодіння АДРЕСА_1 та житловим будинком розташованим на території суміжного домоволодіння АДРЕСА_9 та порушена вимога щодо організації заходів догляду за власними будівлями і здійснення їх поточного ремонту, а в даному випадку відсутня відстань до межі суміжної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку літ.Р, сіни літ.Р/З. Згідно досліджень по другому та третьому питанню, за результатами проведеного візуально технічного обстеження об`єкта встановлено, що технічний стан конструкцій житлового будинку літ.Р, сіни літ.Р/З оцінюється як нормальний. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність. Житловий будинок літ.Р, сіни літ.Р/З відповідають будівельним нормам в частині технічного стану конструктивних елементів будівлі, але не відповідають будівельним нормам щодо протипожежних відстаней між житловим будинком літ.А розташованим на території домоволодіння АДРЕСА_1 та житловим будинком розташованим на території суміжного домоволодіння АДРЕСА_9 . По четвертому питанню: перешкоди для співвласників, пов`язані з самовільним будівництвом, в користуванні загальним двором домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Згідно наявного в матеріалах справи Висновку №56 експертного будівельно-технічного дослідження, складений 02.09.2016 року за заявою ОСОБА_4 (а.с.40-61), будівельні конструкції недобудованої будівлі за адресо: АДРЕСА_1 , відповідають вимогам діючих норм та нормативно-правових актів у будівництві, насамперед, технічним вимогам: ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд, ДБН В.2.6-133:2010. Дерев`яні конструкції. Основні положення, ДБН В.2.6-162:2010. Кам`яні та армокам`яні конструкції, ДБН В.2.6-163:2010. сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу, ДБН В.2.6-14-97. Покриття будівель та споруд. Технічний стан конструкції будівельних конструкцій недобудованої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає категорії І – нормальний стан. Технічний стан будівельних конструкцій недобудованої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає вимогам безпечної експлуатації, насамперед, технічним вимогам ДБН В.1.2-11-2008. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Вплив конструкцій недобудованої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на сусідні будівлі та споруди, а також на сусідні домоволодіння відсутній.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що позивач її дочка, з відповідачем у них погані стосунки. Пояснила, що згоди відповідачу на будівництво спірного будинку не давала, в наявній в матеріалах справи заяві (а.с.62) підпис не її.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір, пов`язаний із самочинним будівництвом.

Згідно положень ч. 1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до ч. 7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) (далі – Постанова Пленуму), відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК). Відповідно до положень статті 38 Закону № 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред`явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об`єкта є неможливою. Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

У відповідності до п. 11 Постанови Пленуму, суд повинен мати на увазі те, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності») визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття яких подаються до 31 грудня 2012 року.

У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму, позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК.

У відповідності до п. 22 Постанови Пленуму, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов`язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК).

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму, при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. У необхідних випадках для з`ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму, знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову. Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову. Погодження забудовника на перебудову при розгляді справи про знесення самочинного будівництва за можливості перебудови, якщо це підтверджено, є підставою для відмови в позові лише тоді, коли рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання здійснити перебудову не виконано не з вини забудовника, про що державним виконавцем складено відповідний акт.

У відповідності до п. 25 Постанови Пленуму, відхилення від проекту забудови об`єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об`єкта (зокрема, відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо), не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об`єкта нерухомості.

У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму, розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У зв`язку із цим положення частини п`ятої статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об`єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 91.

У відповідності до п. 28 Постанови Пленуму, відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності») забудова присадибних, дачних, садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, проектування такої забудови здійснюється за бажанням замовника без отримання містобудівельних умов та обмежень. При розгляді справ про знесення самочинного будівництва, яке здійснюється особою на власній присадибній, дачній або садовій земельній ділянці, суд має звертати увагу на наявність будівельного паспорта, технічних умов, документів, що надають право виконувати підготовчі та будівельні роботи, дотримання при забудові будівельних норм та правил, а також на наявність порушення прав інших осіб.

Згідно ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У відповідності до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Згідно п.9-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії. Вказані положення набирають чинності з 01.09.2015 року у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» № 320-VIII від 09.04.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, п.4.3 Рішення Нікопольської міської ради №59-63/VІ від 03.07.2015 року «Про затвердження структури, загальної чисельності штатних одиниць, виконавчих органів Нікопольської міської ради» утворено відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.119). У відповідності до п.1 Рішення Нікопольської міської ради №76-11/VІІ від 16.09.2016 року, затверджено в новій редакції положення про відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради (а.с.122,123-124). З Акта приймання-передавання №35 від 23.09.2016 року, затвердженого Нікопольським міським головою А.П. ОСОБА_11 та головою Держархбудінспекції О.В. ОСОБА_12 (а.с.125) вбачається, що у зв`язку із спроможністю відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради від 03.07.2015 № 59-63/VІ «Про затвердження структури, загальної чисельності штатних одиниць, виконавчих органів Нікопольської міської ради», на який покладено виконання функцій державного архітектурно-будівельного контролю на території населених пунктів, на які поширюється компетенція Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, розпочати здійснювати повноваження, покладені на нього відповідно до законодавства України, Держархбудінспекція передає, а відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради приймає документи згідно опису документів, який є невід`ємним додатком до цього акту, опис документів на 41 арк.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, згідно вимог позову, просить зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні загальним двором та земельною ділянкою домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок самовільно збудованих будівель та споруд: будинок літ. «Р» розміром 11,97м х 9,02м, прибудова літ. «Р/З» розміром 4,5м х 2,9м, теплиця літ. «І» розміром 7,6м х 3,9м, теплиця літ. «О» розміром 2,9м х 10,5м. та зобов`язати виконавчий комітет Нікопольської міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області скласти приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яки виникли внаслідок самовільного будівництва будинку літ. «Р» розміром 11,97м х 9,02м, прибудови літ. «Р/З» розміром 4,5м х 2,9м, теплиці літ. «І» розміром 7,6м х 3,9м, теплиці літ. «О» розміром 2,9м х 10,5м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , із визначенням строку ОСОБА_4 для добровільного виконання припису.

Згідно Виснову експерта №13-18, складеного 14.01.2019 року, на території домоволодіння, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , наявні самовільно збудовані споруди, а саме житловий будинок літ Р, сіни літ. Р/З. Теплиця літ. «І», теплиця літ. «О» не є самовільними.

У судовому засіданні позивачем не доведено, що теплиця літ. «І», теплиця літ. «О» є самовільними спорудами. Позивачем у судовому засіданні не доведено, що самовільно збудовані споруди житловий будинок літ Р, сіни літ. Р/З суперечать суспільним інтересам та порушують її права. Жодних доказів на підтвердження цих обставин позивачем, всупереч ч.3 ст.12 ЦПК України, суду не представлено. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, суд вважає, що вимоги позову щодо зобов`язання ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні загальним двором та земельною ділянкою домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок самовільно збудованих будівель та споруд задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин державний архітектурно-будівельний контроль здійснювався органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У відповідності до положень ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за зверненням позивача про порушення відповідачем ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було проведено перевірку щодо виявлення факту самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Також встановлено, що за результатами перевірки начальником Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та у сфері житлово-комунального господарства Правобережжя Ковач О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.09.2012 року стосовно ОСОБА_4 за порушення ч.1 ст.96 КУпАП та припис № 7 НФ від 14.09.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та 24.09.2012 року у відношенні ОСОБА_4 заступником начальника Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено постанову № 1178 по справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 грн. Згідно припису 7Нф від 14.09.2012 року, складеного начальника Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та у сфері житлово-комунального господарства Правобережжя Ковач О.В. та головним державним інспектором Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об`єктів, якістю будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та у сфері житлово-комунального господарства Правобережжя Дирівим В.Л., ОСОБА_4 . приписано звільнити у добровільному порядку від забудови червону лінію вул. Чапаєва АДРЕСА_8 Нікополі шляхом демонтажу частини прибудови «Р/З», що виходить за межі червоної лінії. Вимоги вказаного припису виконані повністю, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2013 року. Зазначене узгоджується з вимогами ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно положень ч.1 та ч.2 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису; уразі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Більш перевірок спірного домоволодіння органами державного архітектурно-будівельного контролю не проводилося. Інших приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил органами державного архітектурно-будівельного контролю стосовно ОСОБА_4 не видавалося.

З позовом до ОСОБА_4 про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням орган державної влади або орган місцевого самоврядування не звертався. У матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості перебудови об`єкта нерухомості, що забудовник відмовляється від такої перебудови.

Згідно ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Нормами діючого законодавства не передбачено зобов`язання судом органи державного архітектурно-будівельного контролюскладати приписи. Суд вважає, що позивач обрав не той спосіб захисту.Тому, у задоволенні вимог про зобов`язання виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області скласти приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які виникли внаслідок самовільного будівництва слід відмовити.

Відповідачем ОСОБА_4 заявлено про застосування строків позовної давності до вимог позову. Суд відмовив позивачу у задоволенні позовної заяви за недоведеністю, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Так як позивачу у задоволенні позову відмовлено повністю, то не підлягають стягненню з відповідачів на її користь сплачений нею судовий збір та витрати по проведенню експертизи, що відповідає положенням ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265,268 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 ) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (місце знаходження за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, буд. 29-А), Нікопольської міської ради (місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,буд.3, Код ЄДРПОУ 37338501), ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 ), третя особа – ОСОБА_6 (проживає за адресою: АДРЕСА_11 ), про зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Повне судове рішення складене 22.10.2019 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова