Ухвала суду № 85117766, 22.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 жовтня 2019 року м. Київ№ 826/14088/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну позовних вимог від 04.02.2019 в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

Суд прийняв до уваги таке:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексу - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оприлюдненого 10 липня 2015 року на веб-порталі Департаменту у вигляді електронної таблиці, яким нерухоме майно, на яке ОСОБА_1 набула право власності на підставі договорів купівлі-продажу від 24 січня 2014 року, розташованих на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_2 , підлягає примусовому демонтажу;

- заборонити Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати управлінські рішення щодо нерухомого майна ОСОБА_1 , розміщених на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_2 , пов`язаних з позбавленням ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно чи обмеженням у його здійсненні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.12.2018 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, з вказівкою щодо перевірки спірних об`єктів на предмет їх віднесення до об`єктів нерухомості.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу № 826/14088/15 передано на розгляду головуючому судді Арсірію Р.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2019 справу № 826/14088/15 прийнято до провадження судді Арсірія Р.О. та призначено судове засідання.

Також, судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

04.02.2019 позивачем подано заяву про зміну предмету позову в наступній редакції:

визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища ВО КМР (КМДА) від 14.10.2014 № 1412232 та від 29.10.2014 № 1412633;

визнати протиправними та скасувати пункт № 44 та пункт № 52 доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища ВО КМР (КМДА) від 15.08.2015 № 064-8405.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 заяву позивача про зміну предмету позову (вх. №03-14/12523/19 від 04.02.2019) залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, надано час протягом 5 днів з дня отримання вказаної ухвали для усунення вказаних недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

16.10.2019 від позивача надійшла заява на усунення недоліків, встановлених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019.

Як слідує з поданої заяви, позивачка вказує як на причину пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами в їх редакції від 04.02.2019, викладеними в заяві про зміну предмету позову те, що вона була позбавлена процесуального права змінити предмет позову або підставу первинного позову, оскільки 17.08.2015 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження. А згідно ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на 17.08.2015) позивач мав право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Суд зауважує, що будь -яких доказів того, що позивачка зверталася до суду з заявою про зміну підстав чи предмету позову в 2015 році, однак суд не прийняв таку заяву до клопотання про поновлення строку суду не надано.

Вирішуючи питання щодо застосовування наслідків пропуску строку звернення та клопотання про визнання його поважним, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (чинній на момент подачі заяви про зміну предметну позову) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "Право на справедливий суд", одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні твердження позивачки про те, що остання була позбавлена процесуального права на подання позовних вимог щодо оскарження припису та доручення датованих 2014, 2015 роками, враховуючи положення КАС України в чинній на той час редакції, які не передбачали подання таких заяв після переходу справи у письмовому провадженні. Суд звертає увагу, що будь - яких доказів на підтвердження того, що такі позовні вимоги заявлялися шляхом подачі відповідної заяви, однак судом не прийняті чи повернуті позивачем не надані, що підтверджує необґрунтованість тверджень позивачки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачці було достеменно відомо про такі рішення суб`єктів владних повноважень ще в 2015 році, про вказане свідчать матеріали справи № 826/14088/15, зокрема надані самою позивачкою копії оскаржуваних рішень в 2015 році, а також, наявність цивільної справи № 757/61979/16-ц, відповідно до якої предметом розгляду є дії відповідачів по демонтажу приміщення позивачки.

За таких підстав, з урахуванням викладених обставин, суд вважає що відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду більш ніж 3 роки поважними.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких підстав, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні заяви позивачки про визнання поважними причин пропуску звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 9, 122, 123, 183, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити позивачці у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами викладеними в заяві про зміну предмету позову від 04.02.2019.

Позовні вимоги ОСОБА_2 викладені в заяві про зміну предмету позову від 04.02.2019 - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій