Рішення № 85117690, 21.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року № 826/10438/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Каракашьяна С.К., Смолія І.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод»

до Антимонопольного комітету України

про зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач), в якому просить:

- зобов`язати Антимонопольний комітет України на підставі витягу з протоколу №36 від 24.05.2016 p. оформити додаткове рішення по справі № 227-26.4/219-12 у відповідності до вимог щодо оформлення рішень, передбачених п. 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10438/17 та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи зазначене, ухвалою від 31.01.2018 вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 826/10438/17 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з протоколу засідання Антимонопольного комітету України від 24.05.2016 №36, за результатами розгляду подання Управління розслідувань недобросовісної конкуренції з питань розстрочення сплати штрафу в сумі 790 311,00 грн, накладеного на ДП «Старокостянтинівський молочний завод» згідно з рішенням Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 №68-р, вирішено відмовити в наданні такого розстрочення.

Позивач вважає, що вказане рішення оформлено всупереч вимог п.32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, серед іншого, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість.

Частиною шостою статті 121 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини восьмої статті 121 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» формою роботи Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання.

Згідно частини десятої статті 121 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження та рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються шляхом голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів.

Як вбачається зі змісту рішення Антимонопольного комітету України про відмову в наданні розстрочення на сплату штрафу, яке оформлене Витягом з протоколу від 24.05.2016 №36, за прийняття такого рішення проголосувало 7 членів комітету, проти - немає.

Разом з тим, правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначає Закон України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Згідно частини першої статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

блокування цінних паперів;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію;

скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

закриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 цього Закону. Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз`яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Частиною шостою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Таким чином, відстрочення / розстрочення сплати штрафу є правом, а не обов`язком Антимонопольного комітету - його дискреційним повноваження (правом вчиняти на власний розсуд в цій частині).

Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства визначають Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5 (надалі в редакції від 23 квітня 2012 року, яка діяла на момент прийняття рішення від 24 травня 2016 року №36) (далі по тексту - Правила).

Пунктом 29 Правил визначено, що при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до пункту 30 Правил у процесі розгляду справи органи Комітету можуть прийняти попереднє рішення у справі відповідно до статті 47 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За змістом пункту 32 Правил у рішенні (прийнятому згідно зі статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції») наводяться мотив рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Пунктом 33 Правил визначено, що рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім осіб, яким рішення надано на виконання відповідно до абзацу першого цього пункту, рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається особам, які брали участь у справі.

Рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які брали участь у справі, та інших осіб) може бути оприлюднене шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що за результатом розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, вимоги до змісту та оформлення якого передбачені пунктом 32 Правил.

Проте, чинним законодавство не встановлені вимоги до оформлення та змісту рішення АМК України щодо відстрочення або розстрочення сплати накладеного ним штрафу відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Як наслідок, оскільки надання розстрочення / відстрочення сплати штрафу є правом а не обов`язком відповідача, а п.32 Правил не розповсюджує свою дію на такі рішення (розповсюджує свою дію лише на рішення згідно зі статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача на підставі витягу з протоколу №36 від 24.05.2016 p. оформити додаткове рішення по справі № 227-26.4/219-12 у відповідності до вимог щодо оформлення рішень, передбачених п. 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31952591, адреса: 31104, Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, ВУЛИЦЯ ІВАНА ФРАНКА, будинок 47).

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код 00032767 адреса:03035, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 45)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя П.О. Григорович

Судді С.К. Каракашьян

І.В. Смолій