Рішення № 85117627, 23.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2019 року № 826/6135/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доФонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, стягнення матеріальної та моральної шкодиза участі:

позивача - ОСОБА_1 (паспорт оглянуто у судовому засідання),

представника відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

- визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідача щодо невнесення позивача, що мали право на своєчасне одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами;

- стягнути матеріальну шкоду у розмірі 401 911,16 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання суми відшкодування коштів за вкладами у встановлені законодавством строки, що призвело до матеріальних втрат та моральних страждань.

Відповідач через канцелярію суду подав заперечення проти позову, які обґрунтовує тим, що порядку та строків отримання відшкодування за вкладом не було порушено, оскільки щодо договору банківського вкладу позивача тривала перевірка правочинів на предмет нікчемності, на час проведення якої здійснення виплат було тимчасово заблоковано.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Артем-Банк" укладено договір № 90.00.005064 від 04.05.2016, відповідно до якого позивачем розміщено у Публічному акціонерному товариству "Артем-Банк" грошові кошти в розмірі 12000,00 грн. строком до 11.05.2017 під 24,00 відсотків річних з правом поповнення вкладу.

Відповідно до банківської виписки, станом на 24.10.2016 на депозитному рахунку позивача № НОМЕР_1 перебувала сума коштів у розмірі 192000,00 гривень.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 15.11.2016 № 416-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.11.2016 № 2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16.11.2016 до 15.12.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 15.12.2016 № 492-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.12.2016 № 2857 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до оголошення, розміщеного на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для отримання коштів вкладники Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» з 21.12.2016 до 03.02.2017 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду.

Позивач звернувся до банку-агента для отримання відшкодування коштів, проте йому було повідомлено про його відсутність у переліку вкладників, що мають право на відшкодування.

Надалі, позивач неодноразово звертався до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» з заявами про роз`яснення причин невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Листом від 06.01.2017 № 37-036-386/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, у переліку вкладників відсутня інформація про виплати ОСОБА_1

Листом від 10.01.2017 № 21-036-547/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що здійснення операцій щодо виплати коштів вкладникам за рахунком позивача тимчасово обмежена у зв`язку з проведенням перевірки.

Листом від 19.01.2017 № 101 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» повідомила позивача, що стосовно депозитного рахунку позивача триває перевірка на предмет виявлення нікчемних правочинів, на час проведення якої було прийнято рішення щодо тимчасового обмеження здійснення виплат відшкодування.

Відповідно до заяви про видачу готівки від 27.02.2017 № 10272449 ОСОБА_1 було отримано суму коштів у розмірі 193 418,89 гривень в якості відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «АРТЕМ-БАНК».

ОСОБА_1 , вважаючи протиправною затримку видачі суми відшкодування коштів за вкладами та такою, що призвела до матеріальних втрат та моральних страждань, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 7 частини першої цієї статті суб`єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб`єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою цієї статті, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.

Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 року у справі № 820/3770/16 та від 27.06.2018 у справі № 804/15260/15.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано частиною першою статті 26, частинами першою, другою, третьою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860.

Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: складення протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Обов`язок уповноваженої особи Фонду щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, відповідно до розділу ІІ Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2016 № 826, протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (пункт 1).

Уповноважена особа Фонду забезпечує ефективний та ґрунтовний аналіз всіх документів, пов`язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), а також проведення неупередженого дослідження наявних доказів, які мають підтвердити правомірність або неправомірність їх вчинення (укладення) (пункт 2).

Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов`язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (далі - Комісія) (п. 3).

До прийняття рішення про виявлення факту нікчемності правочину (договору) Уповноважена особа Фонду може приймати рішення щодо тимчасового обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій, що можуть призвести до зменшення активів банку, втрати майна, збільшення збитків банку, збільшення витрат Фонду тощо, обов`язково повідомивши про таке рішення Фонд. Зазначене рішення може прийматися в межах здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації в банку (п. 4).

Перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців (п. 5).

За наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки (п. 7).

Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії (п. 8).

На виконання зазначених вище норм, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» розпочато перевірку всіх правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, в тому числі і операцій за рахунком позивача.

Відповідно до наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» від 30.11.2016 № 48, застосовано тимчасове обмеження щодо здійснення операцій з виплати відшкодування окремим вкладникам, до переліку яких було включено позивача.

Під час перевірки комісія дійшла висновку про відсутність ознак нікчемності правочинів по формуванню вкладу позивача згідно договору банківського вкладу від 04.05.2016 № 90.00.005064 та прийняла рішення про виключення рахунку позивача із переліку рахунків, виплати по яким тимчасово обмежено та направлено відповідну інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відтак, враховуючи, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" вчинялися правомірні дії щодо перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, бездіяльність відповідача щодо несвоєчасної виплати позивачу коштів підтверджена не була, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та його посадові особи, у даному випадку, діяли правомірно та в межах повноважень.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлено строків, протягом якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має здійснити виплату гарантованої суми.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправною рішення, дій, бездіяльності та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов