Ухвала суду № 85117594, 18.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

18 жовтня 2019 року м. Київ№ 640/16826/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Мині І.І., за участю представника позивача Сидоренка В.В., здійснюючи відкритий розгляд адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві провизнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся 4 вересня 2019 року до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору згідно ВП №14157393 від 02.01.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/16826/19.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса не було реалізовано іпотечного нерухомого майн, в результаті чого стягувачем не були отримані грошові кошти від реалізації майна, відтак, у відповідача не було підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору з боржника.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем надані матеріали виконавчого провадження №58039252 та №14157393.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Судом встановлено, постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 30.07.2009 відкрито виконавче провадження №14157393 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №178, виданого 23.03.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Правекс-Банк» 4505322,62 грн.

В подальшому, постановою старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову від 02.01.2019 ВП №14157393 про стягнення з боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчого збору в розмірі 450532,26 грн.

Постановою від 11.01.2019 відкрито виконавче провадження №58039252 з примусового виконання постанови від 02.01.2019 №14157393.

Не погоджуючись з постановою від 02.01.2019 №14157393 про стягнення виконавчого збору, ОСОБА_1 04 вересня 2019 року звернувся з даним позовом до суду.

В заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду, позивач зазначає, 16.08.2019 ОСОБА_1 дізнався про блокування платіжної картки у зв`язку з накладеним арештом на підставі постанови про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №58039252. У зв`язку з чим, 23.08.2019 звернувся із заявою до відповідача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №58039252.

Отже, з тверджень позивача, саме 23.08.2019 позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів, та з цією датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду. Саме з цих підстав судом не розглядалось питання поновлення строку, оскільки, виходячи з дати звернення до суду (04.09.2019р.) та дати, коли позивач дізнався про порушення свого права (23.08.2019р.) строк звернення до суду, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем порушено не було.

Також, в судовому засіданні представник позивача наголошував, що до того часу, позивач перебував за межами України, відтак, не міг раніше знати про наявність оскаржуваної постанови.

Натомість, матеріалами виконавчого провадження №58039252 підтверджується отримання 03 квітня 2019 року представником позивача (згідно ордеру Серії КВ №430391 від 03.04.2019 на підставі договору від 07.07.2017 б/н) ОСОБА_2 зокрема і копії оспорюваної постанови від 02.01.2019 №14157393.

Також, судом встановлено, 06 червня 2019 року від імені ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_3 , вже звертався з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправною та скасування постанови від 02.01.2019 ВП№14157393 про стягнення виконавчого збору.

При цьому в тексті позовної заяви зазначеним представником позивача було вказано про отримання оскаржуваної постанови 03.04.2019р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 №640/9988/19 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2019 №640/9988/19 позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.( абзац 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з цим, згідно частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, наведене дає підстави стверджувати, що з 03.04.2019 позивач дізнався та повинен був дізнатися про прийняття оскаржуваної постанови, проте з даним позовом звернувся лише у вересні 2019 року, тобто після встановленого строку звернення до адміністративного суду.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає поважними підстави пропущення строку звернення з позовом до суду, а позовну заяву ОСОБА_1 залишає без розгляду.

Керуючись п.8 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва , -

УХВАЛИВ:

Залишити позов ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст ухвали складено 23.10.2019.

Суддя Каракашьян С.К.