Ухвала суду № 85117499, 21.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

21 жовтня 2019 року м. Київ № 640/19715/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація»»

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2762/5 від 30 серпня 2019 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; стягнути з відповідача судові витрати.

Разом із позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» також подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №2762/5 від 30 серпня 2019 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та заборони Міністерству юстиції України вчиняти дії по виконанню наказу №2762/5 від 30 серпня 2019 року, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 травня 2018 року №41181232 та №41181171, прийняті приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Леденьовим І.С.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» вказує на очевидну протиправність оскаржуваного наказу №2762/5 від 30 серпня 2019 року та зазначає, що виконання оскаржуваного наказу істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду, оскільки на підставі такого наказу скасовується право власності позивача та садовий будинок та земельну ділянку. Таким чином, на думку позивача, існує необхідність зупинення дії оскаржуваного наказу №2762/5 від 30 серпня 2019 року та заборони Міністерству юстиції України вчиняти дії по виконанню такого наказу.

Розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

В силу приписів частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті, передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні клопотання про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

На думку суд, позивачем станом на час подання заяви про забезпечення позову не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливості захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для їх відновлення.

Крім того, висновки щодо протиправності оскаржуваного наказу, можуть бути зроблені лише на підставі дослідження наданих сторонами доказів у справі в судовому засіданні при розгляді позову по суті.

Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд вважає, що позивачем не доведено наявності будь-яких фактів, які б могли слугувати правовими підставами для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко