Ухвала суду № 85117302, 21.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1065/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача та його представника ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гроссу Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною, скасування відмови та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною, скасування відмови та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 28 травня 2019 року за номером 53/123/05/55-2019і щодо виплати одноразової грошової допомоги йому, ОСОБА_2 , у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму станом на 2016 рік, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, з врахуванням виплаченої йому суми в розмірі 112000 грн;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо виплати одноразової грошової допомоги йому, ОСОБА_2 , у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму станом на 2016 рік, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, з врахуванням виплаченої йому суми в розмірі 112000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ отримав ряд захворювань, що призвело до того, що вже під час проходження служби в органах поліції його стан здоров`я погіршився. Внаслідок чого йому встановлено третю групу інвалідності. У зв`язку із цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Однак, у виплаті такої останньому відмолено. Вказував, що постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12 червня 2017 року визнано дії Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області протиправним та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про поліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Зазначав, що 07 травня 2019 року звернувся до відповідача з листом, в якому просив подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо доплати одноразової грошової допомоги в розмірі 80 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 29 березня 2016 року, у зв`язку із встановлення 3-ої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року. Однак, листом від 28 травня 2019 року за номером 53/123/05/55-2019і відповідач повідомив про відсутність підстав для надіслання висновку щодо доплати позивачу грошової допомоги. Позивач вважає, що той факт, що він після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому суб`єкт владних повноважень просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач вважає, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту, оскільки останньому варто було б звертатись до суду із цим позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за рішенням якого призначається одноразова грошова допомога або навпаки.

В судовому засіданні 21 жовтня 2019 року відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. На думку відповідача, строк звернення до суду минув ще у червні 2018 року, оскільки грошову допомогу у розмірі 112000,00 грн позивач отримав 26 грудня 2017 року. Відтак, не погоджуючись із розміром отриманої грошової допомоги, позивач мав можливість звернутись до суду з позовом протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, до суду з цим позовом звернувся лише у вересні 2019 року.

Позивач та його представник щодо задоволення указаної заяви заперечували, вказуючи, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення прав, на захист яких спрямований цей позов, позивач дізнався після отримання листа відповідача від 28 травня 2019 року за номером 53/123/05/55-2019і про відсутність підстав для надіслання висновку щодо доплати позивачу грошової допомоги.

Розглянувши подану відповідачем заяву, заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Строки звернення до адміністративного суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та другої, статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з обставин справи, даний позов подано ОСОБА_2 у зв`язку із отриманням ним на заяву від 07 травня 2019 року листа Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 28 травня 2019 року за номером 53/123/05/55-2019і про відсутність підстав для надіслання висновку щодо доплати грошової допомоги. Предметом позову і є оскарження відмови відповідача надіслати висновок щодо доплати позивачу грошової допомоги, що оформлено листом від 28 травня 2019 року за номером 53/123/05/55-2019і.

Отже, про порушення прав, як вважає позивач, на захист яких спрямований цей позов, останній дізнався отримавши вказаний вище лист.

З даним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду у вересні 2019 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня отримання листа від 28 травня 2019 року за номером 53/123/05/55-2019і.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем фактично не був пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом та про необхідність залишення позовної заяви без розгляду є безпідставними.

Відтак, заява Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала у повному обсязі складена 23 жовтня 2019 року.

Суддя О.П. Лелюк