Рішення № 85117123, 23.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2019 р. № 520/9691/19

Харківський окружний адміністративний суд в складі судді Білової О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 26.02.2019 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 23.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Слобожанське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Богодухівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Валківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Дергачівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Красноградське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Куп`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Лозівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 з 02.08.2019 припинено Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на що, суд вважає за необхідне замінити відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач, проживає у м. Хайфа, Ізраїль. Досягнувши 65 річного віку та маючи стаж роботи понад 22 роки, позивач через свого представника звернувся до територіального органу Пенсійного Фонду України, визначеного Пенсійним фондом України. За результатами розгляду звернення позивача про призначення пенсії позивачу відмовлено в її призначенні. Представник позивача вважає таку відмову протиправною.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення відповідача прийнято в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що представником позивача не були надані паспорт громадянина України, та не надано доказів на підтвердження трудового стажу позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно мешкає в державі Ізраїль АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 .

Позивач, через свого уповноваженого представника, ОСОБА_2 , звернувся до Пенсійного Фонду України зі зверненням від 08.02.2019 №4038 щодо передачі його заяви про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті.

Листом Пенсійного Фонду України №4277/М-11 від 22.02.2019 Пенсійний фонд України повідомив уповноваженого представника позивача, ОСОБА_2 , що направив звернення ОСОБА_3 . Меламеда від 08.02.2019 №4038 (вх. № 4227/М-11 від 18.02.2019) та копії документів, доданих до звернення, про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті. Зазначив, що оскільки ОСОБА_1 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю проживав у м. Харкові, управлінням, визначеним для розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, є Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова. Водночас повідомлено, що порядок звернення за призначенням пенсії визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Рішенням про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладеним у формі протоколу №19 від 01.03.2019 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки заявником для призначення пенсії за віком не надано всіх необхідних документів, а на підставі наданих копій документів відсутній загальний страховий стаж, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». (а.с.37-39)

При винесені вказаного рішення комісія виходила з того, що до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою від 20.12.2018 про призначення пенсії за віком та надав наступні копії документів: - копія засвідчення підпису ОСОБА_1 №748/2018 від 20.12.2018 на 2 арк.; - копія апостилю від 23.01.2019 № 86164/41 на 1 арк.; - копія довіреності від 20.12.2018 на 4 арк.; - копія засвідчення перекладу № 750/2018 від 20.12.2018 на 1 арк.; - копія апостилю від 23.01.2019 № 86164/57 на 1 арк.; - копія посвідчення особи ОСОБА_1 з перекладом на 2 арк.; - копія ідентифікаційного номера на 1 арк; - копія засвідчення підпису ОСОБА_1 №749/2018 від 20.12.2018 на 1 арк.; - копія апостилю від 23.01.2019 № 86164/52 на 1 арк.; - копія заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.12.2018 року на 2 аркушах. Серед наданих копій документів, паспорт взагалі відсутній. Також ОСОБА_1 не надав жодного документа про проживання в місті Харкові до моменту виїзду за кордон. Діюче пенсійне законодавство України не передбачає будь-яких винятків стосовно встановленого порядку звернення за призначенням пенсії та переліку необхідних для цього документів для громадян України, що виїхали за кордон. На підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж відсутній.

Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, уповноважений представник позивача звернувся до суду за захистом прав довірителя - ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку правомірності прийнятих рішень, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846(далі за текстом – Порядок № 22-1), особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Згідно з 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п.п. 4 п 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Згідно з п. 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

За змістом ч. 15 ст. 4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. При цьому, документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.

Частиною 4 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою регламентовано право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що законодавством України передбачено право на отримання пенсійних виплат для громадян України, а також для іноземних громадян за умови їх перебування в Україні на законних підставах.

Отже, для встановлення наявності або відсутності права у особи, яка звертається з заявою про призначення пенсії, необхідною умовою є визначення її статусу – чи є ця особа громадянином України або іноземцем.

Так, до заяви від 20.12.2018 представником позивача до органу ПФУ було надано посвідчення особи, видане МВС Ізраїлю 30.10.1996, яке підтверджує, що заявник є громадянином Ізраїлю, та вказаний як документ, що посвідчує особу, у заяві про призначення пенсії.

При цьому будь-якого дійсного на момент звернення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, позивачем не надано.

Паспорт громадянина СРСР для виїзду за кордон, виданий 04.07.1991 УВД 385, мав строк дії до 04.07.1996, отже він не є дійсним.

Інших документів на підтвердження наявності у позивача громадянства України станом на момент звернення з заявою до органу ПФУ позивачем як до відповідача, так і до суду не надано.

Також, до заяви позивач не надав жодного документа, який би підтверджував місце його проживання в Україні до моменту виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю, що є обґрунтуванням обрання відповідного органу ПФУ як належного за територіальністю суб`єкта, уповноваженого призначати та виплачувати пенсії.

Щодо посилання відповідача у спірному рішенні на таку підставу для відмови у призначенні пенсії, як відсутність у наданих документах та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загального страхового стажу, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 2 п 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Таким чином, позивач при зверненні до органів Пенсійного фонду України зобов`язаний подати докази наявності необхідного трудового стажу, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, однак, таких доказів представником позивача до заяви відповідачу не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що Рішенням про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладеним у формі протоколу №19 від 01.03.2019 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки заявником для призначення пенсії за віком не надано всіх необхідних документів, а на підставі наданих копій документів відсутній загальний страховий стаж відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є правомірним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 26.02.2019 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів – є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 52, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Замінити відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

В задоволенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.10.2019.

Суддя Білова О.В.