Рішення № 85116973, 16.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року справа № 580/2582/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Остроушко Л.І.,

представників відповідача - Нечипоренко В.О. (згідно з довіреністю), Кравченко І.В. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов?язання вчинити дії,

встановив:

16 серпня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у перерахунку пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та здійснити позивачу нарахування пенсії по інвалідності, обчислену з п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року починаючи.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В травні 2019 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Проте відповідач листом №70350/02-23 від 08.08.2019 відмовив у здійсненні такого перерахунку з тих підстав, що з 01.07.2019 його пенсія перерахована відповідно до постанови КМУ №543, яка набрала чинності з 01.07.2019, а тому законні підстави для перерахунку пенсії з 01.10.2017 відсутні. Також посилається на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019, яким визнано, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ. У зв`язку з цим він, як особа, призвана на військові збори, має право на перерахунок пенсії на підставі вказаної норми.

Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) згідно з вимогами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач проти позову заперечив. 09.09.2019 надав відзив на позову заяву, в якому зазначив, що 26.06.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою викладено в новій редакції абзац перший пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011. Оскільки постанова №543 від 26.06.2019 набрала чинності з 01.07.2019, позивач має право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.07.2019. Також зазначив, що провів перерахунок пенсії позивача з 01.07.2019. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшився та з 01.07.2019 становить 5630,40 грн.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 постановлено здійснювати розгляд справи № 580/2582/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов?язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 03.10.2019 позивач позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити. Крім того, 03.10.2019 позивач надав суду заяву, в якій просить судове засідання призначене на 16.10.2019 провести без його участі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив таке.

Відповідно до довідки Черкаського об?єднаного військового комісаріату №136 від 12.02.2019, позивач з 02.11.1986 по 27.12.1986 був призваний на збори та приймав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК №122633 від 27.04.2018 позивачу безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, пов`язаними з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.05.2018 позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

08.05.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії із застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Листом №45924/03-21 від 20.05.2019 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку з тих підстав, що оскільки участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалась не під час проходження дійсної строкової військової служби, права на проведення перерахунку пенсії, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, позивач не має. Також у листі вказано, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 не містить положень щодо порядку його виконання, а відповідні зміни до підзаконних нормативно-правових актів не внесено.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.6 ст.2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до ч.7 ст.2 Закону №2232-XII строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Статтею 10 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно з приміткою до статті 10 Закону № 796-XII до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.

Згідно з ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ (у редакції з 01.10.2017) встановлено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія щодо інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Для аналізу вказаних норм суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 11.12.2018 (справа №822/1346/18), яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій під час застосування норм права.

ВС у зазначеному рішенні вказав, що ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії з інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям та за наявності їх у сукупності:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

При цьому, зазначена законодавча норма є чіткою та не передбачає можливості здійснення розширеного тлумачення.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Частиною 2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України у Рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій) зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність".

Отже, за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

Згідно з резолютивною частиною вказаного рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року зазначене у ч.3 ст.59 Закону №796-XII словосполучення "дійсної строкової" визнано неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

З огляду на вказане вище рішення Конституційного Суду України не може вплинути на правовідносини, які виникли до його прийняття.

З цього приводу суд також врахував правову позицію ВС, викладену в постанові від 17.07.2019 у справі №826/14077/18, у подібних правовідносинах щодо наявності в особи з інвалідністю, отриманою внаслідок ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, призваної на військові збори, права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ.

ВС зазначив, що до 25 квітня 2019 року право на перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, мали військовослужбовці строкової служби, а з 25 квітня 2019 року право на такий перерахунок мають військовослужбовці незалежно від виду служби.

Чинний станом на час виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС Закон СРСР від 12.10.1967 "Про загальний військовий обов`язок" передбачав такі види військової служби: дійсну військову службу за призовом (Глави 2-4); службу на військових зборах осіб, звільнених в запас (Глава 6).

Проаналізувавши судову практику ВС у подібній категорії справ у взаємозв`язку зі вказаним рішенням Конституційного Суду, суд дійшов висновку, що оскільки у період з 16.12.1986 до 24.12.1986 позивач був призваний на спеціальні збори та направлений в зону відчуження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не проходив дійсну строкову службу, право на перерахунок йому пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ виникло з 25.04.2019.

Згідно з підп.4.3.п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача, для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, перерахунок з 01.05.2019 та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, згідно з ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ з урахуванням виплачених йому сум коштів пенсії.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову позивачу у перерахунку пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.05.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з урахуванням виплачених йому сум коштів пенсії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 22.10.2019.

Суддя В.П. Тимошенко