Рішення № 85116884, 15.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2695/16

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Василевської К.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути із фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 67 130 грн., (шістдесят сім тисяч сто тридцять гривень).

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов`язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 67 130 грн.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 67 130 грн., з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2017 року відкрито провадження у даній справі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , податковий борг в сумі 67130 (шістдесят сім тисяч сто тридцять) грн. 00 коп.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року вирішено апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.04.2019 року вирішено постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року, та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду Блонського В.К., від 12.06.2019 року вирішено справу № 822/2695/16 прийняти до свого провадження, та розглянути її в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року вирішено закрити підготовче провадження у даній справі, та призначити її до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися повторно, хоча відповідач був повідомлений про дату, час, та місце розгляду справи належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із розрахунком суми позовних вимог розмір податкового зобов`язання відповідача становить 67 130 грн., який виник на підставі податкового повідомлення - рішення № 00000292100 від 02.02.2016 року, та податкового повідомлення - рішення № 00003021000 від 02.02.2016 року.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами проведеної перевірки позивачем відносно відповідача прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 00000292100 від 02.02.2016 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування та ЕККА на суму 19530 грн.;

- податкового повідомлення - рішення № 00003021000 від 02.02.2016 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 47600 грн.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, та вручені йому 05.02.2016 року.

Згідно із пунктами 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Пунктом 56.18 статті 56 податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Із змісту статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, не пізніше закінчення 1095 днів з дати визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач в судовому порядку оскаржив податкове повідомлення - рішення № 00000292100 від 02.02.2016 року, та податкове повідомлення - рішення № 00003021000 від 02.02.2016 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного по справі № 822/774/16 від 01.07.2016 року у задоволені позову ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00000292100 від 02.02.2016 року, та № 00003021000 від 02.02.2016 року, - відмовлено повністю.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 року вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року - без змін.

Таким чином постанова Хмельницького окружного адміністративного по справі № 822/774/16 від 01.07.2016 року відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 року набрала законної сили 08.09.2016 року.

Оскільки при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили та враховуючи, що рішення по справі № 822/774/16 набрало законної сили 08.09.2016 року - суму грошових зобов`язань (з врахуванням штрафних санкцій) нараховану згідно податкових повідомлень-рішень № 00000292100 від 02.02.2016 року, та № 00003021000 від 02.02.2016 року необхідно вважати узгодженою.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи зазначену норму Податкового кодексу України, відповідач був зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З врахуванням строків на сплату нарахованої суми грошового зобов`язання та на судове оскарження податкових повідомлень-рішень, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України суми грошових зобов`язань по податкових повідомленнях-рішеннях № 00000292100 від 02.02.2016 року, та № 00003021000 від 02.02.2016 року необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, тобто направляти додаткову чи нову податкову вимогу в податкового органу немає потреби.

Податковий кодекс України не містить обов`язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків вимогу у разі зміни розміру податкового боргу.

На виконання статті 59 Податкового кодексу України та з метою добровільного погашення заборгованості, відповідачу було вручено податкову вимогу форми "Ф" № 741 від 04.12.2012 року, яка відповідачем оскаржувалась в судовому порядку.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 822/4058/14 від 25.03.2015 року вирішено адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги № 741 від 04.12.2012 року залишити без розгляду. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року залишена без змін.

Суд зазначає, що податкова вимога в розумінні підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України це - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків.

Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Судом встановлено, що за відповідачем згідно податкової вимоги від 04.12.2012 року № 741 обліковувався податковий борг в розмірі 65 306,25 грн., який погашений не був, а тому дана вимога на вказаний не погашений податковий борг є дійсною, та не втрачає своєї правової дії.

Податковим органом на вимогу ухвали суду надано належним чином завірені копії інтегрованих карток платника податків - ОСОБА_1 , які підтверджують безперервність податкового боргу у відповідача впродовж періоду часу з дати виникнення податкового боргу, стосовно суми якого була виставлена податкова вимога від 04.12.2012 року № 741, до часу звернення позивача в суд із позовом до відповідача про стягнення податкового боргу в розмірі 67 130 грн., на підставі податкових повідомлень-рішень № 00000292100 від 02.02.2016 року, та № 00003021000 від 02.02.2016 року.

Відтак, безперервність податкового боргу обумовлює відсутність правових підстав у контролюючого органу для відкликання податкової вимоги та надсилання другої вимоги.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оскільки податкова вимога про сплату податкового боргу форми "Ф" від 04.12.2012 року № 741 надіслана відповідачу, та з моменту надіслання податкової вимоги пройшло більше 60 календарних днів, тому вимога позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 67 130 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Статтею 67 Конституції України визначено, що на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

В зв`язку з тим, що відповідачем узгоджений податковий борг, який підтверджений перевіреними судом доказами, не сплачений, суд вважає вимоги позивача доведеними, тому позов необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 67 130 грн., (шістдесят сім тисяч сто тридцять гривень).

Судові витрати у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 23 жовтня 2019 року

Позивач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39564228) Відповідач:Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя В.К. Блонський