Рішення № 85116357, 09.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002831

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем», представник - Сотник О.І .до Головного управління Держпраці у Львівській області, представник - Яковчук С.Ю.про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 2479/457/АВ/ФС від 30 травня 2019 року, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак Оленою Олегівною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекційне відвідування проводилося у ТОВ за адресою АДРЕСА_2, на будівельному майданчику, тобто не за місцезнаходженням юридичної особи. На час перевірки на будівельному майданчику позивача не знаходилося жодної посадової особи, оскільки ніхто не був повідомлений про інспекційне відвідування. Позивач знаходиться у м. Львів, а будівельний майданчик - поза межами міста.

Як вбачається із самого направлення, дата і номер його складення, а також дата та номер наказу, що стали підставою для проведення такої перевірки, дописані ручкою, хоча інші дані надруковано, складені в один день, що викликає обґрунтовані сумніви у можливості повідомлення роботодавця інспектором Держпраці про проведення інспекційного відвідування.

Неточності містяться також і в оскаржуваній постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. У спірній постанові в графі, де потрібно вказати повне найменування суб`єкта господарювання, йдеться про порушення у ТОВ «Техноклас». Аналогічно також в резолютивній частині вирішено накласти на ТОВ «Техноклас» штраф у розмірі 751140 грн.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що за виконанням трудової функції зафіксовано на будівельному майданчику в робочому одязі по будівельно-монтажних роботах ОСОБА_2 . При цьому, незрозуміло, звідки у інспектора праці знання видів будівельних робіт і чи взагалі інспектор праці розрізняє всі види робіт, що провадяться на будівельному майданчику.

Позивач повідомляв відповідача, що ОСОБА_2 надавав послуги по вантажно-розвантажувальних роботах матеріалів вручну на підставі угоди між ним та Товариством від 10 квітня 2019 року в період 10-11 квітня 2019 року та 23-24 квітня 2019 року. Вказана цивільно-правова угода укладена у повній відповідності із ст.ст. 628, 837, 840 та 849 ЦК України.

Позивач повідомляв відповідача, що мало місце саме укладення цивільно-правового договору, оскільки його метою було отримання певного матеріального результату, а не сам процес праці за певною професією, посадою. Відповідно, на підставі акту приймання-передачі ОСОБА_2 було здійснено оплату результату праці останнього.

Окрім того, 11 квітня 2019 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено цивільно-правову угоду, відповідно до якої ОСОБА_3 надавав послуги з кріплення пінопласту для влаштування підігріву підлоги в квартирі АДРЕСА_1 у наступні дні: 11.04.2019, 23.04.2019, 24.04.2019 року на об`єкті багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Також, 01 квітня 2019 року позивачем було укладено цивільно-правові угоди з двома особами, а саме:

- з ОСОБА_4 , який зобов`язувався надати послуги з прокладання труб каналізаційних в кількості 94 мп. між поверхами 1 та 3 багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 ;

- з ОСОБА_5 , який зобов`язувався надати послуги з прокладання труб каналізаційних в кількості 90 мп. між поверхами 3 та 5 багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Станом на 23 квітня 2019 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виконали роботи згідно цивільно-правових договорів від 01 квітня 2019 року, що підтверджується підписами актами приймання-передачі.

Разом з тим, роботи, виконані ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виявилися якісними, високопрофесійними, вказані особи проявили себе як сумлінні, наполегливі, відповідальні, дисципліновані та уважні працівники, а тому керівництвом Товариства було заздалегідь прийнято рішення про необхідність укладення трудового договору з вказаними особами. Незважаючи на те, що, як виявилось згодом, у цей час тривало інспекційне відвідування на будівельному майданчику, це ніяким чином не вплинуло на рішення працевлаштувати даних осіб та ніяк не завадило їхньому працевлаштуванню.

22 квітня 2019 року між позивачем та ОСОБА_9 було укладено цивільно-правову угоду, відповідно до п.1.2 якої останній зобов`язується надати послуги з консультування із складання кошторису по влаштуванню внутрішньої електромережі житлового будинку з вбудованим приміщенням та підземним паркінгом по АДРЕСА_6 .

Станом на 26 квітня 2019 року роботи за укладеним цивільно-правовим договором від 22 квітня 2019 року фактично виконані, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі, при цьому Товариством було прийнято рішення про укладення в подальшому трудового договору з даною особою, що було зроблено 03.05.2019 року.

Таким чином, робота всіх осіб використовувалася лише після укладення відповідного цивільно-правового договору, а відтак позивачем не було вчинено жодних порушень трудового законодавства, тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що предметом здійснення заходу було дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених трудових відносин), то логічним є висновок про те, що завчасне повідомлення про проведення такого заходу завдало б шкоду інспекційному відвідуванню, оскільки в такому випадку існувала б велика ймовірність вжиття з боку позивача заходів по приховуванню фактів порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413.

З метою забезпечення можливості належної фіксації усіх порушень законодавства про працю які допускаються об`єктом відвідування, інспекторами праці правомірно прийнято рішення стосовно повідомлення позивачу про проведення інспекційного відвідування після початку здійснення заходу.

Факт пред`явлення службового посвідчення підтверджують матеріали фото та відео фіксації зробленої під час проведення контролюючого заходу а стосовно підстави заходу, то позивачу було пред`явлено направлення на проведення інспекційного відвідування, де вказано, що підставою був наказ ГУ Держпраці у Львівській області від 23.04.2019 № 0966-П (як зазначалось, виданий на підставі п.п. 3 п. 5 Порядку №295).

Позивач не вживав заходів для ознайомлення із змістом зазначеного наказу, тобто не звертався до Управління із відповідним запитом, заявою, тощо.

Стосовно сумнівів позивача у наявності підстав для проведення інспекційного відвідування відповідно до п.5 Порядку №295, то на момент проведення заходу об`єкт відвідування мав змогу захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такого інспекційного відвідування, однак по прибутті на місце проведення інспекційного відвідування (місце здійснення господарської діяльності) жодних подібних дій ним вчинено не було.

24.04.2019 року інспектором праці Климчук Н . А . з підстав ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування та відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, яким строк інспекційного відвідування зупинено до 03.05.2019 року. Крім цього, у зв`язку із наведеним складено вимогу про надання документів, які разом із актом про неможливість направлені об`єкту відвідування засобами поштового зв`язку.

Під час інспекційного відвідування, інспекторами праці були відібрані усні пояснення у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та Особу № 1 котрий відмовився представлятись, а також ОСОБА_12 . Пояснення відбирались у приміщенні за місцем здійснення позивача господарської діяльності, при цьому частина опитаних працівників прямо вказали про виконання ними трудової функції в інтересах позивача.

Вищевказані працівника не повідомили інспекторам праці про ту обставину, що ними надаються послуги суб`єкту господарювання на підставі договору цивільно- правового характеру, предметом яких є виконання робіт (надання послуг):

- Кріплення пінопласту в строк з 11.04.2019 р. до 24.04.2019 р. - ОСОБА_3 (цивільно-правова угода від 11.04.2019 р );

- Прокладання каналізаційних труб в строк з 01.04.2019 р. до 30.04.2019 р. - ОСОБА_5 (цивільно-правова угода від 01.04.2019 р.);

- Прокладання каналізаційних труб в строк з 01.04.2019 р. до 30.04.2019 р. - ОСОБА_14 (цивільно-правова угода від 01.04.2019 р.);

- Вантажно-розвантажувальні роботи в строк з 10.04.2019 р. до 24.04.2019 р. - ОСОБА_2 (цивільно-правова угода від 10.04.2019 р);

- Консультування із складання кошторису по влаштуванню внутрішньої електромережі в строк з 22.04.2019 р. до 26.04.2019 р. - ОСОБА_2 (цивільно-правова угода від 22.04.2019 р).

Відповідач зазначає, що пред`явлені «цивільно-правові угоди» є практично ідентичними за змістом, єдиною відмінністю є предмет договорів (описаний вище) та оплата, зокрема згідно цивільно-правових угод.

Доводи позивача про те, що між ним та вказаними працівниками мали місце відносини цивільно-правового характеру не підтверджуються належними та допустимими засобами доказування, суперечать зібраним в ході інспекційного відвідування матеріалам та не повинні братися до уваги.

Із цивільно-правових угод, на які посилається позивач жодним чином не слідує, що між сторонами мали місце відносини саме цивільно-правового характеру.

Чинним законодавством чітко розмежовано сфери застосування норм трудового та цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.2 цивільно-правової угоди від 11.04.2019 ОСОБА_2 зобов`язується надати послуги з вантажно-розвантажувальної роботи, вартість послуг за виконану роботу, відповідно до п.5.1 угоди, складає 1800 грн. Однак, об`єм виконаної роботи, кількісний результат не вказано договорі, але незалежно від цього вартість послуг встановлена у розмірі 1800 грн.

Відповідно до п. 1.2 цивільно-правової угоди від 11.04.2019 ОСОБА_15 зобов`язується надати послуги з кріплення пінопласту, вартість послуг за виконану роботу, відповідно до п.5.1 угоди, складає 2000 грн. Однак, об`єм виконаної роботи, кількісний результат не вказано договорі, але незалежно від цього вартість послуг встановлена у розмірі 2000 грн.

Відповідно до п. 1.2 цивільно-правової угоди від 22.04.2019 ОСОБА_9 зобов`язується надати послуги з консультування із складання кошторису по влаштуванню внутрішньої електромережі, вартість послуг за виконану роботу, відповідно до п.5.1 угоди, складає 1000 грн. Однак, об`єм виконаної роботи, кількісний результат не вказано договорі, але незалежно від цього вартість послуг встановлена у розмірі 1000 грн.

Оплата цих робіт проводиться незалежно від їх обсягу, що є характерним для трудового договору, де предметом є власне процес праці, а не її кінцевий результат. Власне предметом наданих договорів цивільно-правового характеру було обумовлено саме процес праці, а не кінцевий результат.

З вищенаведеної цивільно-правової угоди від 10.04.2019 р та з змісту виконуваних цією собою роботи ОСОБА_2 виконував роботи вантажника.

Згідно додатку «А» до Класифікатора професій ДК 203:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327 передбачено професію «Вантажник», код професії-9333. При цьому, додатком А до класифікатора професій передбачено, що кваліфікаційні вимоги до посади вантажника визначені у випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП)№1.

Відповідно до ч. 8 ст. 96 КЗпП України вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов`язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників.

В ході проведення інспекційного відвідування позивачем надано копії наказів про прийняття та копії повідомлення в ДФС про прийняття на роботу працівника а саме:

- копії наказу від 23 квітня 2019 року № 16 про прийняття на роботу ОСОБА_5 , повідомлення ДФС про прийняття на роботу працівника та квитанцію № 2;

- копія наказу від 23 квітня 2019 року № 17 про прийняття на роботу ОСОБА_16 та повідомлення ДФС про прийняття на роботу працівника та квитанцію № 2 Як вбачається з наданих квитанцій, таке повідомлення було подане до органу ДФС 23.04.2019 року о 14:15:07 год., тобто в ході проведення інспекційного відвідування.

Оскільки, факт допуску працівника до роботи всупереч положень ч. 3 ст.24 КЗпП України підтверджується матеріалами фото та відео фіксації, а також квитанціями, які підтверджують дату повідомлення органу ДФС України про прийняття працівника на роботу, тобто після фактичного допуску до роботи. Дані дії позивача суперечать Постанові Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 року, в якій передбачена подача такого повідомлення до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Таким чином, повідомлення може бути подано у день прийняття працівника на роботу, однак за умови що до роботи працівник ще не приступив.

У своїх поясненнях, наданих, 24.04.2019 ОСОБА_9 , вказав, що працює на посаді менеджера у Товаристві протягом місяця та з яким укладено трудовий договір, проте відповідно до п.7.2 наданої разом з позовною заявою цивільно-правової угоди від 22.04.2019, укладеного між ним і Товариством, термін її дії з 22.04.2019 по 26.04.2019. Сам трудовий договір укладено від 02.05.2019 оформлений наказом від 02.05.2019 про прийняття ОСОБА_9 .

З пояснень ОСОБА_17 встановлено, що графік роботи на даному будівництві 8.00 до 17.00 та з обідньою перервою з 13-00 до 14-00. Проте згідно наданих цивільно правових угод, а саме відповідно до п.3.1 цивільно-правової угоди від 01.04.2019 Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Виходячи з цього, ОСОБА_18 не зобов`язаний був приходити на роботу на 8.00 і працювати до 18.00 щодня.

Вказані обставини підтверджують матеріали фото та відео фіксації зробленої під час проведення контролюючого заходу.

Таким чином Управлінням повністю дотримано встановлену чинним законодавством

процедуру проведення контрольного заходу та процедуру притягнення суб`єкта

господарювання до фінансової відповідальності.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові докази та пояснення, просив в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 07.06.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Ухвалою судді від 07.06.2019 року відмовлено в забезпеченні адміністративного позову. Ухвалою судді від 19.07.2019 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду. Ухвалою судді від 23.07.2019 вжито заходів забезпечення позову. Ухвалою судді від 06.08.2019 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

23.04.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ №0966-П, згідно якого інспектору праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Климчук Наталії Анатоліївні, інспекторам праці - головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів у м. Львові Кособуцькому Ярославу Петровичу та Мітіну Віталію Сергійовичу на підставі п.п. 3 п. 5 Порядку в термін з 23.04.2019 по 24.04.2019 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ТОВ «Технології клімату та автоматизація систем»: юридична адреса: АДРЕСА_2

23.04.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано направлення № 0966 для проведення інспекційного відвідування у ТЗОВ «Технології клімату та автоматизації систем» посадовим особам: інспектору праці - головний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Климчук Наталії Анатоліївні , інспекторам праці - головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів у м.Львові Кособуцькому Ярославу Петровичу та Мітіну Віталію Сергійовичу.

За результатами інспекційного відвідування складено акт № ЛВ2479/457/НД/АВ від 03.05.2019 року.

03.05.2019 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ2479/457/АВ/П, яким зобов`язано директора Ярему Тараса Богдановича усунути вищевказані порушення.

11.05.2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЛВ2479/457/АВ/ТД.

30.05.2019 року першим заступником Головного управління Держпраці у Львівській області винесено постанову № ЛВ2479/457/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ТЗОВ «ТЕХНОКЛАС» у розмірі 751140 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної постанови з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п. 7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. 1, п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року N 295,

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 24 цього ж Кодексу, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Згідно п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки субєкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради обєднаної територіальної громади.

Згідно із ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваних припису та постанови є висновок викладений в акті інспекційного відвідування Головного управління Держпраці у Львівській області, що позивачем допущено до виконання робіт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_23 , ОСОБА_5 та Особу № 1 без укладання трудового договору та без повідомлення про прийняття працівника на роботу Державної фіскальної служби до початку роботи працівника.

У матеріалах справи наявні:

Цивільно-правова угода укладена між ОСОБА_2 та позивачем від 10 квітня 2019 року, про те що в період 10-11 квітня 2019 року та 23-24 квітня 2019 року надавав послуги по вантажно-розвантажувальних роботах матеріалів вручну.

11 квітня 2019 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено цивільно-правову угоду, відповідно до якої ОСОБА_3 повинен був надати послуги з кріплення пінопласту для влаштування підігріву підлоги в квартирі АДРЕСА_1 у наступні дні: 11.04.2019, 23.04.2019, 24.04.2019 року на об`єкті багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 .

01 квітня 2019 року позивачем було укладено цивільно-правові угоди з двома особами, а саме:

- з ОСОБА_4 , який зобов`язувався надати послуги з прокладання труб каналізаційних в кількості 94 мп. між поверхами 1 та 3 багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 ;

- з ОСОБА_5 , який зобов`язувався надати послуги з прокладання труб каналізаційних в кількості 90 мп. між поверхами 3 та 5 багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 .

22 травня 2019 року між позивачем та ОСОБА_9 було укладено цивільно-правову угоду, відповідно до якої ОСОБА_9 повинен був надати послуги з консультування із складання кошторису по влаштуванню внутрішньої електромережі житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст.21 КзПП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи примірників цивільно-правових угод, позивач доручив виконавцям виконати конкретний обсяг робіт.

Відповідно до п. 1.2. цивільно-правової угоди від 10.04.2019, ОСОБА_2 надає послуги з вантажно-розвантажувальних роботах матеріалів вручну на підставі угоди між ним та Товариством від 10 квітня 2019 року в період 10-11 квітня 2019 року та 23-24 квітня 2019 року. На підтвердження виконання умов цивільно-правової угоди від 10.04.2019, позивачем надано акт про приймання-передачі виконаних робіт, по даному акту підтверджують, що станом на 24.04.2019 року фактично виконанні наступні роботи згідно цивільно-правового договору від 10.04.2019 року, всього на суму 1800,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. цивільно-правової угоди від 11.04.2019, ОСОБА_3 надає послуги з кріплення пінопласту для влаштування підігріву підлоги в квартирі АДРЕСА_1 у наступні дні: 11.04.2019, 23.04.2019, 24.04.2019 року на об`єкті багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 . На підтвердження виконання умов цивільно-правової угоди від 11.04.2019 позивачем надано акт приймання - передачі виконаних робіт, по даному акту підтверджують, що станом на 24.04.2019 року фактично виконанні наступні роботи згідно цивільно-правового договору від 11.04.2019 року, всього на суму 2000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. цивільно-правової угоди від 01.04.2019, ОСОБА_5 надає послуги з прокладання труб каналізаційних в кількості 90 мп. між поверхами 3 та 5 багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 . На підтвердження виконання умов цивільно-правової угоди від 01.04.2019 позивачем надано акт приймання - передачі виконаних робіт, по даному акту підтверджують, що станом на 23.04.2019 року фактично виконанні наступні роботи згідно цивільно-правового договору від 01.04.2019 року, всього на суму 4500,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. цивільно-правової угоди від 01.04.2019, ОСОБА_14 надає послуги з прокладання труб каналізаційних в кількості 94 мп. між поверхами 1 та 3 багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 . На підтвердження виконання умов цивільно-правової угоди від 01.04.2019 позивачем надано акт приймання - передачі виконаних робіт, по даному акту підтверджують, що станом на 23.04.2019 року фактично виконанні наступні роботи згідно цивільно-правового договору від 01.04.2019 року, всього на суму 4300,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. цивільно-правової угоди від 22.04.2019, ОСОБА_9 надає послуги з консультування із складанням кошторису по влаштуванню внутрішньої електромережі житлового будинку з вбудованим приміщенням та підземним паркінгом по вул. АДРЕСА_2 . На підтвердження виконання умов цивільно-правової угоди від 01.04.2019 позивачем надано акт приймання - передачі виконаних робіт, по даному акту підтверджують, що станом на 26.04.2019 року фактично виконанні наступні роботи згідно цивільно-правового договору від 01.04.2019 року, всього на суму 1000,00 грн.

Суд не враховуються аргументи відповідача про те, між сторонами згідно вказаних цивільно-правових угод не мало місце відносини саме цивільно-правового характеру.

Суд зазначає, що зазначені обставини не можуть свідчити про трудових характер правовідносин між сторонами, оскільки у даному випадку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виконували за цивільно-правовою угодою певні роботи за винагороду, де оплачувався не процес праці, а результат після закінчення роботи за актом виконаних робіт.

Жодних передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність угод на визнання укладених позивачем з виконавцями робіт цивільно-правових угод недійсними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

Суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено конкретних випадків, в яких сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

При цьому в акті перевірки відповідачем зазначено, що факт виконання робіт під час інспекційного відвідування за фактичним місцем здійснення діяльності позивача зафіксовано усними поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

Проте, можливий факт перебування зазначених осіб на території здійснення діяльності позивача, за відсутності належних доказів виконання ними трудових обов`язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначених осіб до роботи.

Відповідачем також не надано належних доказів на підтвердження того, що вказані особи працюють саме у позивача.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівника без укладання трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

Судом не враховуються аргументи відповідача зазначені у відзиві, оскільки позивачем не було вчинено жодних порушень трудового законодавства, відтак спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, істотною умовою вказаного порушення є факт допущення працівника до роботи без відповідного юридичного оформлення, однак в даному випадку відповідачем не доведено, що таке порушення вчинено саме позивачем.

Судом факт порушення ст. 24 КЗпП України, встановлений відповідачем не спростовується, однак на переконання суду висновки відповідача про те, що таке порушення вчинила саме позивач є передчасними.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду спірна постанова № ЛВ2479/457/АВ/ФС від 30.05.2019 року, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються із вказаними вимогами щодо їх прийняття, відтак є протиправним та підлягають скасуванню.

Інші обставини справи про які зазначають сторони судом не враховуються, оскільки не спростовують встановлені вищевказані фактичні обставини справи та висновки суду.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149 Б) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8) про визнання протиправною та скасування постанови, - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ2479/457/АВ/ФС від 30.05.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (ЄДРПОУ 39778297, м. Львів, площа, Міцкевича, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем» (ЄДРПОУ 36767497, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149 Б) 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 21.10.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.