Ухвала суду № 85116154, 21.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2019 року м. Київ № 320/5653/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Києво - Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

про визнання протиправним та скасування звіту про оцінку майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Києво - Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі- Києво - Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати звіт про оцінку майна від 11.07.2019, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» на замовлення Києво - Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області в рамках виконавчого провадження № 59214057 щодо визначення ринкової вартості майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі вступної частини позовної заяви, позивачем заявлено у якості відповідача - Києво - Святошинський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області, в обґрунтування чого вказує, що зважаючи на прийняття відповідачем звіту про оцінку майна, винесеного суб`єктом оціночної діяльності, що фактично є дією державного виконавця, оскарження вказаних дій здійснюється в порядку оскарження рішень та дій виконавців. На підтвердження правильності визначення підсудності спору, посилається на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 20.03.2019 у справі №821/197/18.

Дослідивши наведені позивачем обставини та висновки Верховного Суду, суд зауважує, що заявлені позовні вимоги скеровано до Києво - Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області як суб`єкта владних повноважень, за замовленням якого визначено ринкову вартість майна. Втім спірний звіт винесено суб`єктом оціночної діяльності, а саме -Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба». Відтак, позивачеві необхідно уточнити склад відповідачів, враховуючи заявлені позовні вимоги.

Крім того, при дослідження вступної частини позовної заяви судом встановлено, що позивач визначає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Судом встановлено, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять клопотання про залучення третьої особи та жодних обґрунтовних підстав з приводу впливу судового рішення у даній адміністративній справі на права, обов`язки та законні інтереси заявленої особи.

В силу приписів пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, згідно частин першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п`ята статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що позивачем всупереч вимог частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, додано до позовної заяви документи, які не відповідають вимогам Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".

Зокрема, згідно пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

З огляду на зазначене судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду копій документів, що додані до позовної заяви (також, для відповідачів), які мають бути засвідчені відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або шляхом зазначення про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів.

Суд звертає увагу, що матеріали позовної заяви не містять копії паспорту заявника як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб`єктності.

Так, згідно частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 частини сьомої статті 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація, як дата народження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Крім того, в силу приписів пунктів 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачеві).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

У вступній частині позовної заяви позивачем вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, втім при дослідженні документів, доданих до позовної заяви, судом встановлено відсутність копій вищезазначеного документа.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви в частині заявлених відповідачів;

- документів відповідно до переліку, вказаного у позовній заяві, засвідчених відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації" (також, для відповідачів), враховуючи наявність вже наданих належним чином засвідчених копій, або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу;

- належним чином засвідченої копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків та паспорту позивача;

- клопотання про залучення у якості третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Києво - Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування звіту про оцінку майна,- залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.